МОЖЛИВО, ЩО МОСКВА ПОТРЕБУЄ МІСІОНЕРІВ БІЛЬШЕ, НІЖ АФРИКА

Московська «православна помста» розкриває величезну вакансію богослов’я

Кожна помісна Церква має свою історію, свій хід у подорожі людства крізь століття, свої особливості та свій шлях, адже кожне місце має свою ідентичність. Олександрійський патріархат, звичайно, не виключення. Носій неймовірної історії, що дає своєму Предстоятелю титул Папи і Патріарха, він має показати багату й чудову біографію, невеликий зразок якої звучить стисло щоразу, коли папа Олександрійський служить, коли лунає його слава. Continue reading →

ОФІЦІЙНЕ СТАВЛЕННЯ АЛБАНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ДО ДІЙ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

Від початку церковної кризи в Україні ми в усній і письмовій формі зазначали, що церковні розділення та розколи не заліковуються часом. Навпаки, це поглиблює і загартовує їх. Нещодавнє рішення Московського патріархату про створення екзархату на африканському континенті підтверджує початкові побоювання. Поряд із розділенням між мільйонами українських православних, створюється нове розділення на чутливому африканському континенті, де в останні десятиліття розвивається православні закордонні місії. В африканських країнах вже давно утвердилися різні християнські конфесії, а також експансіоністський іслам. Відтепер звичайних африканців до Православ’я запрошуватимуть два Православних Патріархата, не маючи між собою євхаристичної єдності. Скандал і ослаблення православного свідчення цією розкольницькою діяльністю очевидні. Це хворобливий розвиток подій. Continue reading →

КІПРСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА: «ОСТАННІЙ ШАНС ДЛЯ НЕВАКЦИНОВАНОГО ДУХОВЕНСТВА»

«Я можу забрати те, що я даю. Я можу їх покарати, і якщо їм це не подобається, двері відкриті. Я зроблю це на благо людей, а не тому, що я так хочу або мені так подобається»

Архієпископ Кіпрський Хризостом

Архієпископ Кіпрський Хризостом знову був рішучим у своїх заявах проти духовенства, яке відмовляється від вакцинації і не підкоряючись його наказам, погрожуючи покаранням. Continue reading →

«ЄРЕСЬ» БАЙДУЖОСТІ В ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ

Москва нападає, де вона хоче, а інші Церкви цього не хочуть бачити

Скільки б ви не намагалися інтерпретувати дії Російської Церкви в церковних планах, ви, напевно, опинитесь в такому ж глухому куті, як і я, коли починав писати цей текст. У той час, коли вся планета стурбована своїм майбутнім і бореться під тягарем наслідків пандемії, Російська церква демонструє свою могутність, знайомить нас зі своїм новим «церковним» «вченням». «Догма», яка багато в чому нагадує американський «шок і трепет», має дивну схожість з рейдом російських танків у Празі в серпні 1968 року, тоді як фразу зарозумілого «Короля Сонця» можна було легко перефразувати. «Франція… Церква це я». Continue reading →

МИТРОПОЛИТ ПІСІДІЙСЬКИЙ СОТІРІЙ ПРО ВТОРГНЕННЯ РОСІЯН В АФРИКУ

Великий біль!

Я ніколи не очікував відчути на заході свого життя такого болю, як відчував після оголошення рішення Московського Патріархату абсолютно безсоромно проникнути в Африку! Continue reading →

З НОВИМ РОКОМ!

Мої дорогі друзі в Христі,

Ми стоїмо на порозі нового 2022 року Божого. Настав час озирнутися назад, заглянути вперед, а в основному, достойно перебувати в сьогоденні. Continue reading →

ОФІЦІЙНА ЗАЯВА ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

Стародавній Олександрійський Патріархат висловлює глибоку скорботу з приводу синодального рішення Російського Патріархату про створення Екзархату в звичайних межах юрисдикції Стародавньої Олександрійської Церкви, рішення, прийняте в розпал Різдва Христового і Богоявлення, під час якого втілюється Христос, Цар миру.
Continue reading →

МИТРОПОЛИТ КАМЕРУНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ПРО АНТИКАНОНІЧНЕ ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ НА КАНОНІЧНУ ТЕРИТОРІЮ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

Деякі православні юрисдикції, що прийшли в Африку останніми роками, створили церковні громади та «монастирі» з тими «кліриками», яких православна місія з різних причин вигнала [1] з місцеві єпархії Олександрійського патріархату. Тож цілком природно, що ці структури протестантським способом розділяються на незліченну кількість самопроголошених православних громад. Continue reading →

ДВІ УНІЇ: ОБРАЗОК З ІСТОРІЇ РУСІ ПРИ КІНЦІ XVI ВІКУ

Тяжкі часи переживав наш руський народ під польським пануванням в XVI віці. Унія Люблінська 1569 року відлучила наші землі від Литви і прилучила їх безпосередньо до Польщі, а надто йшла до того, щоб завести на наших землях польські порядки. Ціль, до котрої вони змагали, була така, щоби нашу Полудневу Русь, що дісталася в їх руки, зовсім зілляти з Польщею, зробити з тих двох країн одну цілість. Нинішня Галичина була вже в їх руках віддавна; цікава річ, що тут поляки, хотячи сей край зробити польським, почали від того, що накликали до нього німців і поосаджували їх по містах. В прочій Русі, по Люблінській унії, годі вже було се зробити, і для того поляки задумали дійти до своєї цілі іншою дорогою. Особливо на дві речі мали вони око. Continue reading →

ПО ВІРІ ВАШІЙ

І

В молитві закладена велика сила, бо то сила Бога, а Він чує наші молитви і, як Всесильний, відповідає на них, адже «бо не буває безсилим у Бога жодне слово» (Лук., 1:37). Господь чує молитви кожного з нас, дітей Своїх, і коли ми молимося щиро й з глибоким розчуленням серця, то «від усякої скорботи звільняє їх» (Пс., 33:18). Молитва зв’язує нас із Господом, та нам не слід чекати виконання нашого прохання одразу ж, як тільки звернулися з ним. Бог є джерелом сили нашої молитви, але відповідь залежить тільки від Його волі. Continue reading →