«Я можу забрати те, що я даю. Я можу їх покарати, і якщо їм це не подобається, двері відкриті. Я зроблю це на благо людей, а не тому, що я так хочу або мені так подобається»
Архієпископ Кіпрський Хризостом
Архієпископ Кіпрський Хризостом знову був рішучим у своїх заявах проти духовенства, яке відмовляється від вакцинації і не підкоряючись його наказам, погрожуючи покаранням. Continue reading
Москва нападає, де вона хоче, а інші Церкви цього не хочуть бачити
Скільки б ви не намагалися інтерпретувати дії Російської Церкви в церковних планах, ви, напевно, опинитесь в такому ж глухому куті, як і я, коли починав писати цей текст. У той час, коли вся планета стурбована своїм майбутнім і бореться під тягарем наслідків пандемії, Російська церква демонструє свою могутність, знайомить нас зі своїм новим «церковним» «вченням». «Догма», яка багато в чому нагадує американський «шок і трепет», має дивну схожість з рейдом російських танків у Празі в серпні 1968 року, тоді як фразу зарозумілого «Короля Сонця» можна було легко перефразувати. «Франція… Церква це я». Continue reading
Великий біль!
Я ніколи не очікував відчути на заході свого життя такого болю, як відчував після оголошення рішення Московського Патріархату абсолютно безсоромно проникнути в Африку! Continue reading
Стародавній Олександрійський Патріархат висловлює глибоку скорботу з приводу синодального рішення Російського Патріархату про створення Екзархату в звичайних межах юрисдикції Стародавньої Олександрійської Церкви, рішення, прийняте в розпал Різдва Христового і Богоявлення, під час якого втілюється Христос, Цар миру.
Continue reading
Деякі православні юрисдикції, що прийшли в Африку останніми роками, створили церковні громади та «монастирі» з тими «кліриками», яких православна місія з різних причин вигнала [1] з місцеві єпархії Олександрійського патріархату. Тож цілком природно, що ці структури протестантським способом розділяються на незліченну кількість самопроголошених православних громад. Continue reading
ВАРТОЛОМЕЙ
З ЛАСТИ БОЖОЇ АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ – НОВОГО РИМУ І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ
УСІЄЇ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ
ЛАСКА, МИЛОСТЬ І МИР
ВІД ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ, НАРОДЖЕНОГО У ВИФЛЕЄМІ
Брати співслужителі і благословенні діти,
Досягнувши найславетнішого свята Різдва у тілі Спаса Христа, що зійшов до нас з висоти, ми прославляємо Його верховне небесне ім’я псалмами та гімнами. Втілення вічного Слова Божого є «головною сутністю нашого спасіння», невимовною «вічною таємницею» боголюдського спілкування. Господь, як чудово висловлюється св. Максим Сповідник, «будучи благодійником заради людей, став справжньою людиною людської природи, а те, як він став людиною, залишається зовсім неясним; бо Він став людиною понад людським» [1]. Continue reading
Глава І
1 У дванадцяти племенах Ізраїлю був Йоаким, дуже багатий чоловік, який приносив подвійні дари Богові, говорячи: Нехай буде від багатства мого всьому народові, а мені на відпущення на милосердя Господеві.
2 Настав великий Господній день, коли Ізраїлеві сини приносили дари свої. Continue reading
Бо ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!
Мт. 11:30
Всевишній Творче, воістину більше меду всі Божественні слова Твої – устам моїм. Святі заповіді Твої всі небесні і духовні, всі мають силу життя вічного. Сам Ти нам це сказав: «Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя» (Ін. 6:63). Так що Ти називаєш їх ярмом, що називаєш тягарем? «Бо ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!» (Мт. 11:30). Continue reading
У атмосфері загального страху, викликаного пандемією короновірусу, був оскаржений традиційний спосіб причастя Святих Христових Таїн. Люди, які не розуміють, що таке Церква, байдужі чи ворожі до християнської віри, вкинули й зростили серед наляканого народу ідею про те, що загальну ложечку потрібно скасувати, бо вона може передавати хворобу і наражати на небезпеку громадське здоров’я. Під вплив цієї ідеї, на жаль, потрапили деякі віруючі. Тепер вони не наважуються причащатися з однієї ложечки. Вони вважають, що наражають себе на небезпеку. Інші не дозволяють причащатися членам своєї сім’ї, бочячись поширення вірусу вдома. Continue reading
Вступ одного з найдавніших текстів християнської традиції, Послання священомученика Климента Римського до Коринфян, починається словами: «Церква Божа, яка перебуває в Римі, Церкві Божій, яка перебуває в Коринті». Грецьке слово paroikousa, яке я переклав як «перебуває», означає тимчасове перебування вигнаного, колона та прибульця, що протиставляється повноправному мешканцю, громадянину, по-грецьки katoikein. Це вступ і це звернення повторюється в кожен конкретний момент історії, повторюється тут і зараз, до Церкви Божої, яка перебуває, є мандрівником в Парижі. Тема мого сьогоднішнього звернення – месія, грецьке paroikein, перебування чужоземця, термін, що позначає місце християнина у світі, його досвід месіанського часу. Очевидно, що це – стійке словосполучення; зокрема, Соборне Послання Апостола Петра (1 Пет. 1:17) також говорить про час Церкви, вживаючи грецьке ho chronos tēs paroikias- «час мандрів», «перебування», що означає перебування прибульця. Continue reading