Category Archives: Бібліотека

«ЛЮБОВ — ТАК. АЛЕ ЯКА ЛЮБОВ?»

Posted on by

Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили

Мт.25:40

1. Сьогоднішній уривок з Євангелія покликаний нагадати нам про велику істину. Минулої неділі Святе Євангеліє говорило про доброту Бога-Отця, який очікує повернення свого творіння. Але це не змусить нас забути про Його справедливість. Бог не тільки люблячий Батько. Він також є справедливим суддею. «Милість у Нього не без суду, суд не без милості», – говорить св. Василь Великий. Він буде судити світ, — каже нам Євангеліє, — і не довільно, а у наших справах. Сьогоднішній уривок підводить нас до події Суду. Ми кажемо, що це «подія», тому що Всесвітній суд є для нашої віри есхатологічною неминучістю і реальністю, що сповідується в нашому Символі як церковна віра: «І прийде знову зі славою судити живих і мертвих…». Continue reading →

БОГОСЛОВСЬКИЙ ВНЕСОК СВЯТИТЕЛЯ ФОТІЯ: ЧУДО ТА ПЕРШІСТЬ ІСТИНИ

Posted on by

І. Чудо істини

Святитель Фотій свого часу був обраним сосудом  Божим. Іншими словами, він був насамперед видатним, справжнім носієм Передання і тому був найвідомішим і, отже, найзначнішим богословом того часу. Його світогляд і богослов’я були виразом буття Церкви і результатом освіти його Святим Духом.

Цей факт, який не є настільки поширеним у Церкві, як хотілося б, протягом усіх наступних століть зігрівав серця віруючих до Фотія і робив його символом та маяком істини.

Тому абсолютно правильно Церква вирішила святкувати його пам’ять (6 лютого) особливим чином, з особливим акцентом. Таким чином, у нас є можливість усвідомити масштаби та глибокий сенс свята. Continue reading →

«КРУЧУ-ВЕРЧУ, ЗАПЛУТАТИ ХОЧУ» АБО ПРО ВІДПОВІДЬ РПЦвУ НА ЕКСПЕРТИЗУ ДЕСС

Posted on by

Три тижні «фахівці Київської духовної академії та семінарії УПЦ МП» збиралися з думками, щоб написати критику на Експертизу ДЕСС Статуту УПЦ МП щодо «встановлення церковно-канонічного зв’язку та входження УПЦ до структури Московського патріархату». Continue reading →

ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ НА ПОЧАТОК СВЯТОГО Й ВЕЛИКОГО ПОСТУ (2023)

Posted on by

+ ВАРФОЛОМІЙ

БОЖОЮ МИЛОСТЬЮ, АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ-НОВОГО РИМУ

І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

ВСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ

НЕХАЙ БЛАГОДАТЬ І МИР НАШОГО ГОСПОДА І СПАСИТЕЛЯ ІСУСА ХРИСТА,

РАЗОМ З НАШОЮ МОЛИТВОЮ, БЛАГОСЛОВЕННЯМ І ПРОЩЕННЯМ БУДЬ З УСІМА

Чесні браття Архієреї та блаженні в Господі діти,

З волі і благодаті всемилостивого і всеблагого Бога, живучі вже в благословенному і благоговійному часі Тріоді, завтра ми вступаємо в Святий і Великий піст, арену посту і «чесного стриманості», що усувають пристрасті, під час якого розкривається глибина і багатство нашої Православної Традиції та пильна турбота Церкви про духовний розвиток своїх дітей. Як нагадує Святий і Великий Собор на Криті (червень 2016 р.), «Православна Церква, у суворій відповідності до апостольських заповідей, синодальних канонів і святоотцівської традиції в цілому, завжди проголошувала велике значення св. піст для нашого духовного життя та спасіння» (Важливість посту та його дотримання сьогодні, параграф 1). Continue reading →

СУТНІСТЬ УСІХ МОЛИТОВ

Posted on by

Що таке молитва? Молитва є справжнім відчуттям присутності Бога. Це також впевненість у спілкуванні з Богом, з яким людина говорить і якому відкриває глибини свого серця. Кожна з цих природ, людська і божественна, залишається в своїх межах, але людина в молитві сягає Бога, і Бог спускається до людини. Людина пропонує себе Богові через молитву, а Бог пропонує Себе людині. І звідси походить чудове возз’єднання Бога та людини одночасно. Continue reading →

СТАРИЙ І НОВИЙ КАЛЕНДАР

Posted on by

«Питання календаря» вже багато років хвилює Церкву. Є момент протиріччя.

Палеохроністи однозначно заявляють, що вони слідують «правильному», «істинному», тому і називають себе «справжніми – православними – християнами», СПХ, доходячи до віри і проголошуючи, що небо – це лише для їх. Для нас же, новокалендарників (прибічників новоюліанського календаря – пер.), «франківців», «схизматиків», «єретиків», як вони нас називають, залишається пекло.

Вони навіть проголошують без визначення, що наші Таїнства є порожніми, як «бочка», без благодаті. Continue reading →

КОМЮНІКЕ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ЩОДО АПЕЛЯЦІЇ ПРАВОСЛАВНИХ СВЯЩЕНИКІВ ЛИТВИ

Posted on by

Кілька місяців тому вискогідні  протоієреї з Литви Володимирас Селявко та Віталіюс Моцкус, а також пресвітери Віталіс Даупарас, Гінтарас Сунгайла та Георгій Ананьєв, на яких Московський Патріархат наклав покарання усунення священства, звернулися до Його Всесвятості, Святішому Варфоломію, Архієпископу Константинополя – Нового Риму та Вселенському Патріарху листом, щоб застосувати петицію апеляції перед Ним, на яку вони мають право. Continue reading →

ВІД ОСОБИСТОСТІ ПОСТМОДЕРНУ ДО ОСОБИСТОСТІ

Posted on by

Богослов’я людини, як воно розкривається в ісихастсько-аскетичній традиції, є найбільш вагомим контраргументом постмодерністського індивідуалізму та релятивізму. Аскетика зверненості на себе і свідомого спокою (ісихія) — не психологічне становище, а справжній і єдиний спосіб перетворення «огидної маски» в особистість. Continue reading →

ВІЙНА ТА ЕСХАТОЛОГІЯ

Posted on by

Будь-який конфлікт, особливо військовий, потребує чіткого обґрунтування, чому він відбувається. Зазвичай це питання мають відповідати офіційні представники держави. Однак ситуація, що сталася в Росії після початку збройного конфлікту з Україною, поступово починає пояснюватися в релігійних термінах. Саме ця мова вийшла за межі церковного середовища. Сьогодні ним уже користуються російські чиновники та ЗМІ. У цьому їх риторика радикальніша, ніж риторика представників Російської православної церкви, тобто. офіційна церковна проповідь стала частиною національної пропаганди. Continue reading →

РОСІЯ ТА УКРАЇНА З ІСТОРИЧНОЇ ТА БОГОСЛОВСЬКОЇ ТОЧКИ ЗОРУ

Posted on by

У попередньому своєму тексті під назвою «Історико-етнологічне становлення України» я згадував, що географічний простір сучасної України був заселений у минулому слов’янами-скандинавами-русинами-білорусами і був багатоетнічним населенням, у в якому переважав слов’янський елемент. Часом на нього претендували монголо-татари, литовці, поляки, козаки та росіяни. Україна була місцем постійних воєн і претензій. Після розпаду козацтва в XVII столітті Україна була поділена між Росією та Польщею-Литвою. Continue reading →