КОЛИ ЦЕРКОВНА ПАСТИРСЬКА ОПІКА ПЕРЕТИНАЄТЬСЯ З ДЕРЖАВНИМ СУВЕРЕНІТЕТОМ

Інформація про те, що Болгарський Патріарх Даниїл та окремі ієрархи надіслали листи до українського суду на підтримку Київської митрополії Української Православної Церкви Московського патріархату (УПЦ МП), порушує питання, яке виходить далеко за рамки конкретного судового провадження. Воно торкається делікатної межі між церковною солідарністю, канонічними відносинами між помісними православними церквами та повагою до суверенітету незалежної держави. Continue reading

КОЛИ ОБРАЗ ВОРОГА ВИТІСНЯЄ ОБРАЗ ХРИСТА

В останні місяці в болгарському публічному просторі накопичується специфічна релігійно-публіцистична мова, яка все частіше виходить за межі шанобливого тону і перетворюється на реальний суспільний конфлікт. Приводом для цього є реакції на низку культурних подій та популярних суспільних явищ, що тлумачиться у спосіб, який викликає напруженість та розкол у болгарському суспільстві. Continue reading

СТАТУТ БОЛГАРСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ – БОЛГАРСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ

Від редакції «Київського Православ’я»

Ми починаємо проєкт знайомства української аудиторії зі Статутами різних Православних Церков, що входять у Вселенське Православ’я. І починаємо зі Статуту Болгарської Православної Церкви–Болгарський Патріархат.

На думку багатьох фахівців з канонічного права та православної юриспруденції, цей Статут є одним з найбільш демократичних та повних у питанні життєдіяльності Православної Церкви. Він враховує інтереси не тільки архієреїв, а і священників та мирян. Допускає останніх до вирішення питань з життя та розвитку Болгарської Православної Церкви.

Київське Православ’я Continue reading

МЕЖІ ПРАВОСЛАВНОЇ МОВИ ДЛЯ ЛЮДИНИ

У суперечці щодо твердження «Людина без Христа не має жодного значення» архімандрит Никанор відповідає не просто на одну невдалу проповідь, а на цілий тип богословського словника, який, хоч і вмотивований ревністю до Христа, ризикує замінити православну антропологію мовою фактичної девальвації людини.

Проблема фрази «не має значення»

У класичному православному вченні людська особистість має онтологічну цінність тому, що створена «за образом Божим» до будь-якої особистої віри, покаяння чи хрещення. Образ не руйнується гріхом; його можна затьмарити, спотворити, але він залишається, тому залишається можливість покаяння та поклоніння. Continue reading

КРИЗА У БОЛГАРСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ: СОБОРНІСТЬ ЧИ АВТОРИТАРИЗМ?

У Болгарській православній церкві (БПЦ) проходять вибори – найближчими місяцями належить обрати митрополита однієї з найбільших приморських єпархій – Сливенської, а потім – і болгарського патріарха. Continue reading

БОЛГАРСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА: ПЛОВДИВСЬКИЙ МИТРОПОЛИТ МИКОЛАЙ ЗАСУДЖУЄ ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ В УКРАЇНУ ТА ЗАКЛИКАЄ ДО МОЛИТВИ ЗА МИР

До духовенства та православних християн Пловдивської єпархії

(Болгарська Православна Церква)

Боголюбивим отцям, братам і сестрам!

У виконанні апостольського наказу: «Беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців! Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте! Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче! Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе! Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми! Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми!» (Рим.  12:13-18). Continue reading

ПРОБЛЕМА НЕ В ТОМУ, ЩО МИ ПОГАНІ, ПРОБЛЕМА В ТОМУ, ЩО МИ БРЕШЕМО.

Десять прокажених у своєму розпачі шукають милосердя у Христа, шукають зцілення з вірою та надією. Господь чує їх молитву, але не зцілює їх відразу, а закликає піти до священиків, щоб показати себе і підтвердити своє зцілення. Іншими словами, Господь хотів навчити їх послуху, що означає вияв віри, і що вона сприятиме їхньому зціленню, змінюють свою логіку і вступають у це очікування віри та надії. Вони зцілювалися, приходячи до священиків. Continue reading

АФІНО-ЄРУСАЛИМСЬКА ДИЛЕМА ОЧИМА РАННЬОХРИСТИЯНСЬКОГО АПОЛОГЕТА ТЕРТУЛІАНА

Квінт Септимі Флоренс Тертуліан (бл. 160-223) – один з найбільш яскравих представників Північної африканської школи християнських мислителів, поряд зі святим Кіпріаном Картахенським (бл. 200-258). Мало що відомо про його життя, покладаємось головним чином на його роботи і єдину збережену древню розповідь про його життя – главу III «Відомих людей св. Ієроніма» [1]. Швидше за все, він займав посаду в Церкві як мирянин [2], Тертуліан мав дуже добру освіту для свого часу, особливо в області права і риторики, та добре розбирався в грецької філософії та міфології, а також в різних науках. За фахом він був юристом. У віці 30 років він прийняв християнство, керуючись висотами християнського життя, і порвав зі своїми старими поглядами. Ймовірно, це був поворотний момент в його житті, який привів його до чіткою відмовою від усього, що пов’язано з язичництвом, і в той же час суперечить прийнятим їм новим християнським переконанням. Continue reading

ЗВЕРНЕННЯ БОЛГАРСЬКОГО ПАТРІАРХА НЕОФІТА З НАГОДИ НОВОГО 2019 РОКУ

Улюблений у Господа чада Святої Церкви,

Минув ще один рік від того часу, який Господь Бог дав нам, щоб ми стали старшими і спасенними у Ньому. Піднятися у вірі та чеснотах, дотримуючись Господнього шляху, в нашому обожнюванні й у будівництві Церкви, яку Господь залишив нам як безпечний спасительний корабель серед бурхливого морського життя. Церква «славна … не має плями‚ чи вади, чи чогось подібного …, свята і непорочна» (Еф. 5:27). Церква, в якій, згідно з Божим обітницею, Дух Істини, який Господь одного разу послав Своїм апостолами, незмінно і завжди перебуває для того, щоб навчати їх у всій істині (див. Ін 14:16-17, 26) і перебуває серед нас, у Господі і Його спасительних заповідях. Continue reading

СОБОР БОЛГАРСЬКИХ ПРОСВІТНИКІВ

27 липня / 9 серпня

Святі рівноапостольні Климент, Наум, Сава, Горазд і Ангеляр, слов’яни за походженням, були учнями святих рівноапостольних Мефодія і Кирила, учителів словенських, і допомагали святим братам в справі освіти слов’янського народу і в їх боротьбі проти латинських проповідників за утвердження Православ’я в Моравії. Після кончини святителя Мефодія (+6 квітня 885 р), за його благословенням наступником, на Моравській кафедрі став святий Горазд, уродженець Моравії і найбільш досвідчений з учнів святителя, який чудово володів грецькою і латинською мовами. Continue reading