Дорогі браття і сестри, кому з нас не доводилося іноді спостерігати зворушливу картину: який-небудь дуже старий, згорблений, вкритий сивиною старець тримає дитя і ніжно пестить тремтячими від старості руками. Тут ми бачимо два протилежні полюси життя: початок одного і кінець другого; дві життєві зорі ранішню і вечірню, схід і захід. Коли ці протилежності існують окремо, ми чомусь не зосереджуємо на них своєї уваги, але коли ми порівняємо похилого віком старця та маленьку дитину, ця вражаюча різниця мимоволі впадає у вічі й викликає в душі тривожні почуття та думки. Від одного вже віє холодом близького кінця життя. Життєва сила, часом безрозсудно розтрачена за багато десятків років, уже ледве тліє і ось-ось згасне зовсім. А на його руках б’ється істота теж безсильна і слаба, але це безсилля стане майбутньою силою. У нього все ще попереду, і з кожним днем він буде рости і все більше розвиватися. Мимоволі думається: дідусю колись і ти був життєрадісним дитям із неприхованим запалом сил. А що тепер з тобою сталося, куди і нащо пішли твої сили? І те чарівне дитя, буде колись таким самим похилим старцем, якщо численні незгоди, що чекають тебе ще, попереду, не згублять тебе ще раніше в розквіті сил! Continue reading
Tag Archives: УПЦ КП
ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВ ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО, ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА, ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО
«Згадуйте наставників ваших які звіщають вам слово Боже»
(Євр.13.7)
Сьогодні ми з вами, дорогі у Христі брати і сестри, урочисто згадуємо наших наставників трьох великих святителів і вчителів Церкви – Василія Великого, Григорія Богослова, Іоана Золотоустого. Мало хто зрівняється з ними у силі їх віри і в чистоті життя. І не випадково християнська свідомість назавжди з’єднала ці імена апостолів єдиновірних і вчителів вселеної. Незчисленними обдаруваннями були обдаровані ці великі святителі, залишивши нам свої прекрасні творіння. Continue reading
СЛОВО СВЯЩЕНИКА У НЕДІЛЮ 36-ту ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ: ПРО ВІРУ ЯКА СПАСАЄ
Євангельське читання, яке ми чуємо в храмі у неділю 36-ту після П’ятидесятниці, 7 лютого, є слова з Євангелії від Луки (18 глава, 35-43 стихі). Апостол розповідає про те, як Спаситель Ісус Христос наближався до міста Єрихон по дорозі, де сидів один сліпий, що просив милостині. Цей нещасний, почувши про Христа, почав кричати і просити Його про помилування. Але люди, які йшли попереду примушували його замовкнути. Але він кричав ще голосніше: Сину Давидів, помилуй мене! Тоді Ісус, підійшовши до нього, сказав йому: Прозри! Віра твоя спасла тебе.У цій Євангельській події ми бачимо два цікавих моменти. Перший, коли сліпий благав про зцілення, то ті, хто чули це благання говорили йому замовкнути. Виявляється, ми можемо бути такими християнами, які перешкоджають іншим йти до Бога, звертатися до Нього. Continue reading
БРАТІЯ МОНАСТИРЯ ПРОСИТЬ ПРО ДОПОМОГУ
Дорогі брати та сестри
Воля, Бог і Україна… Ці слова сьогодні бринять у душі кожного свідомого українця, – в час військового нападу російських військ на Україну. Ці ж слова були девізом, кредом життя у далекому від нас 1944 році, для ще більш свідомих українців – волинських воїнів УПА. Для тих, які тоді як і ми сьогодні боронимо нашу землю від наступу ноги російського окупанта. Адже саме тоді, наприкінці квітня 1944 р., відбувся славетний Гурбинський бій УПА – один із найбільших боїв воїнів Української Повстанської Армії з комуно-більшовицькими катами України – загонами НКВС. Continue reading
ПРОПОВІДЬ У 35-ту НЕДІЛЮ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ. НЕ МОЖЛИВЕ ДЛЯ ЛЮДЕЙ – МОЖЛИВЕ ДЛЯ БОГА
У 35-ту неділю після П’ятидесятниці, 31 січня, на літургії звучать слова з Євангелії від Луки (18 глава, 15-27 стихі), де апостол передає слова Спасителя про те, що хто не прийме Царства Божого як дитя, той не ввійде в Нього. Також у цьому євангельському читанні зображений діалог між Христом і одним чоловіком про наслідування життя вічного. Continue reading
ЧОМУ ЛЮДИНА БОЇТЬСЯ СМЕРТІ?
Сьогоднішні засоби масової інформації дуже часто нам подають різні катаклізми, різні нещасні випадки, у яких ми стикаємось із таким явищем як смерть це змушує нас із страхом задуматися над таким явищем як смерть. Чому це відбувається, а це відбувається тому, що в нас немає любові до Царства Божого, не горимо бажанням осягнути вічні блага, Царства Небесного, які дарує нам Господь. Ми віддаємо перевагу радостям земного життя. Більше того, ми не боїмося гієни вогненної, а тому і боїмося смерті. Ми не знаємо, а точніше сказати не бажаємо знати яка нестерпна важкість посмертного покарання і тому боїмося не гріха, але закінчення життя тобто смерті. Якщо б страх перед гієною поселився в наших душах, гріх би не міг увійти у наші душі. Хто насправді боїться гієни, той ніколи не впаде у вогонь гієнський. Continue reading
ЯК КРЕМЛЬ ВИКОРИСТОВУЄ СВІЙ ВПЛИВ НА ЦЕРКВУ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В РОСІЇ ТА В УКРАЇНІ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЗАДУШИТИ НАШУ ДЕРЖАВНІСТЬ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. І ЩО З ЦИМ РОБИТИ.
Різке загострення міжконфесійних відносин, яке можна спостерігати впродовж останнього часу, загрожує суспільній стабільності та національній безпеці України. В цих умовах особливо нагальною є потреба проаналізувати стан справ та запропонувати можливу відповідь на виклик.
Йдеться про спільні дії керівництва Церкви Московського Патріархату, політичного керівництва Російської Федерації із залученням представників чільного духовенства Церкви Московського Патріархату в Україні (яка іменує себе Українською Православною Церквою) та політичних діячів прокремлівського спрямування. Яскравий прояв і приклад цих спільних дій – інформаційна спецоперація під назвою «Конфлікт навколо храму в с. Птича на Рівненщині», мета якої – якомога більше дестабілізувати суспільну ситуацію в Україні, а закордоном представити нашу державу як місце «кривавих релігійних гонінь і переслідувань», чим виправдовувати свою подальшу агресію. Continue reading
СВЯТИЙ МИКОЛАЙ ЧУДОТВОРЕЦЬ – ВТІЛЕННЯ ІДЕАЛУ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЛЮБОВІ
6/19 грудня ми святкуємо пам’ять всіма нами люблячого і надзвичайно шанованого святителя Миколая Мирликійського. Вивчаючи життя святителя багато хто з нас дивується як людина може стати святою. Але знову ж таки на прикладі святого Миколая ми бачимо, що означає бути святим. Святі — це люди, які добре чинили перед Богом — своїми християнськими подвигами, любов’ю до Бога і ближнього, чесними ділами, працею і життям. Вони у всій ясності пізнали глибину християнського подвигу і досконало сповнили усе те, чого навчав Христос. Серед святих таким був і великий угодник Божий, святитель і чудотворець Миколай, пам’ять котрого нині прославляємо, величаємо подвиги його життя, навчаємося з його добрих діл прикладу віри, милосердя, любові й покори. Continue reading
ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ МИРЛІКІЙСЬКОГО
«Радуйся священна голово, дім чистих добродійств, Божественного священства правило, пастирю великий»
(1-а стихира на стиховні)
Православний, і не тільки, народ з особливою ревністю шанує великого угодника Божого святителя Миколая. Майже дві тисячі років віддаляють нас від того часу коли жив Святитель, але пам’ять про нього жива завжди в серцях християн. Хто з нас не звертався до нього з молитвою в життєвих випробовуваннях, благаючи його небесного заступництва. Continue reading
ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ДИМИТРІЯ СОЛУНСЬКОГО
Сьогодні свята Церква вшановує пам’ять святого великомученика Димитрія Солунського. Святий Великомученик Димитрій народився в Греції, в місті Солунь в четвертому столітті. Походив з багатої віруючої в Христа родини, де батько був проконсулом – начальником області. Після народження сина батьки одразу охрестили хлопця в домашньому храмі, і прагнули виховувати його в дусі християнської побожності та смирення. Юнак дійсно, виріс розумний та побожний. Не дивно, що після смерті батька саме Димитрію випав жереб продовжити його працю. Continue reading