«СМЕРТЕ ДЕ ТВОЄ ЖАЛО?» – СВ. ІОАН ЗОЛОТОУСТИЙ

В наше життя несподівано увірвалося багато новин про чималу кількість людських смертей. Ми кожного дня співстраждаємо горю матері, яка втратила сина на війні, сльозам дружини та дітей, зітханням рідних. Поруч із тим, що відбувається на Сході України, додалися дві величезних авіакатастрофи, які забрали з цього земного життя і переселили у вічність майже цілі сім’ї. ЗМІ, Інтернет і соцмережі доносять до нас картинки з їх минулого, майже безтурботного, життя. Останні світлини, миті радості, повернення додому і… фатальний кінець. Ми швидко звикли до інформації зі Сходу України і тільки прислухалися до неї тоді, коли вже якось буденно звучало повідомлення: «За добу загинуло…». Над усім цим людським болем та горем лишень тепер панує арифметика. Пам’ять людська – вона ж зрадлива. Але кожне земне життя людини для Бога – це життя у вічності. У це ми, християни, віримо і так сповідуємо. Continue reading

ДО ІСТОРІЇ КАНОНІЗАЦІЇ ТА ЦЕРКОВНОГО ВШАНУВАННЯ СВЯТОГО РІВНОАПОСТОЛЬНОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА

У липні в Україні урочисто відзначалися 1000-річчя з дня кончини святого рівноапостольного Великого князя Володимира, цей факт відчутно збільшив інтерес суспільства до церковної історії загалом, та історії канонізації та вшанування святого рівноапостольного Київського князя Володимира.

Для розгляду цього питання нам варто звернутися до історії агіографії Київської православної митрополії Константинопольського патріархату.

Так, перші спроби канонізації Великого Київського князя Володимира почалися – при активному сприянні його нащадків – незабаром після смерті. Вже митрополит Іларіон у своєму «Слові» (середина XI в.) Намагається довести, що «християнство на Русі було прийнято завдяки мудрості й розуму Володимира Святославовича, а не під впливом і зовнішнім тиском». Автор називає Володимира «рівноапостольним» і вважає за необхідне приєднати його до сонму святих» [1, ст. 716]. Continue reading

РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ!

Свято, яке розпочинає церковне коло дванадесятих господських і богородичних свят. Народження Богоматері Марії від праведних богоотців Іоакима і Анни. Напевно мало хто знає, що головний кафедральний собор Святої Софії у Києві відзначає своє престольне свято. Можна сказати, що це головний празник нашої Золотоверхої Столиці. Походження назви Святої Софії – Премудрості Божої було запозичене із Константинополя. Адже у давній столиці Візантійської імперії також головний храм збудований Юстиніаном Великим на честь Святої Софії – Премудрості Божої. Давня розповідь нам відкриває дивне видіння імператорові, якому Ангел вказав місце майбутнього величного собору, а назву Святої Софії Ангел вклав в уста юнаку, який знаходився при будівничих майбутнього храму. Ім’я «Софія» найбільш підходить Імені Божому. Continue reading

ПРОПОВІДЬ НА УСІКНОВЕННЯ ГОЛОВИ СВЯТОГО ІОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ

Сьогодні, 29 серпня / 11 вересня Свята Православна Церква вшановує пам’ять Св. Іоана Хрестителя, а саме, сьогодні ми молитовно згадуємо день усікновення голови Св. Іоана Хрестителя. Continue reading

ПРОПОВІДЬ НА УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Успіння Божої Матері – це день духовної радості, це день переповнений торжеством безсмертя та Вічного Життя, коли смерть, не називається смертю, а тільки успінням.

В цей день, ми радісно святкуємо утвердження нашого безсмертя, дарованого Господом Ісусом Христом. Пречиста Божа Мати, що носила Слово Життя, яке вселилося в Неї, була взята на небо Її улюбленим Сином. Continue reading

300 РОКІВ З ДНЯ УПОКОЄННЯ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ЄПИСКОПА ЗАХАРІЇ КОРНИЛОВИЧА

Єпископ Захарія Корнилович – фундатор Свято-Онуфрієвського скита. Портрет пензля С. Панпушина. Колекція портретів КПБА

Єпископ Переяславський Захарія Корнилович, ігумен Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря та фундатор Данилівського Свято-Онуфрієвського скита (р. н. невід. – 28 серпня 1715 р.).

Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир мав величезний вплив на околиці Києва і навіть на віддаленні території. У давні часи перед польським володінням українськими землями в 7-ми верстах на захід від нинішнього села Липовий Скиток, на землях теперішньої Данилівської сільської ради, Васильківського району, Київської області в урочищі «Кладове» існував монастир. Залежність його від Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря була ймовірною, тому що він знаходився на землях, які здавна належали до Київської святині. Можливо ці маєтності дарував Михайлівському монастирю його фундатор князь Київський Святополк-Михаїл (1093-1113).  Continue reading

ПРОПОВІДЬ В 12-ту НЕДІЛЮ ПО П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Сьогодні, дорогі брати і сестри, ми чули євангельську розповідь в якій Господь хоче сконцентрувати нашу увагу на питанні про багатство і про те чи може спастися багатий чоловік.

Один дуже багатий юнак, бажаючи спастись, звернувся до Господа, з такими словами: «Учителю Добрий! Що мені робити, щоб мати життя вічне? – Зберігай заповіді, – сказав Господь. – Які? Continue reading

ПРО ОСВЯЧЕННЯ ПЛОДІВ

«Багато людей святкують свята і знають їхні назви, але не знають причин їх встановлення».

Свт. Іоан Златоуст.

Коли людина заходить до храму її серце пронизує відчуття, що Церква, богослужіння в храмі, храмовий інтер’єр не від світу цього, – це «небо на землі». Переступивши поріг храму у людське серце проникає відчуття того, що вона в Домі Бога. І що Бог є. І що головне в житті – це віра. Бог хоче, щоб Його пізнавали «усім серцем і розумом», свідомо, що інтелект – не ворог віри. Continue reading

АКАФІСТ ДО СВЯТОГО ПАНТЕЛЕЙМОНА ЦІЛИТЕЛЯ

Кондак 1

Вибраний страстотерпче Христів і лікарю благодатний, що задарма подавав недужим зцілення, піснями за це прославляємо тебе, заступника нашого. Маючи сміливість перед Господом, від усяких бід і хвороб визволяй нас, що з любов’ю взиваємо до тебе: Радуйся, великомученику і цілителю Пантелеймоне. 

Ікос 1

Як ангела земного і небесну людину знаємо тебе, славний Пантелеймоне, ти, ангельською непорочністю і мучеництвом прикрашений, переселився із землі на небо, де, з ангелами і всіма святими стоячи перед Престолом Господа слави, молися за нас, земних, що вшановуємо тебе моліннями такими: Continue reading

ПРОПОВІДЬ В 10 – ту НЕДІЛЮ ПО П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Три з половиною роки продовжувалася земна проповідь Господа нашого Ісуса Христа. За такий короткий час Господь здійснив так багато спасительних дій і чудес, то «якщо б писати про це дослівно, то весь світ не зміг би вмістити написаних книг» (Ін.21.25). Одним з таких чудес являється зцілення юнака, одержимого нечистим духом і приведеного батьком до Ісуса Христа. Continue reading