Серед причин минулих і майбутніх війн головною і основною причиною є безбожжя і відпадання від Єдиного Живого Бога.

***

Війна – це швидка Божа розплата за довготривалі справи людські у мирний час. Ми шкодуємо і журимося, що такий відділ випадково потрапив у халепу і загинув. Але немає випадковості на війні. Або ж ми шкодуємо офіцера, який загинув від «шаленої» кулі, що залетіла до його намету. Немає і ніколи не було «шалених» куль. Кожна куля потрапляє туди, куди треба. На війні немає сліпих випадків.

***

Усі війни, з початку і до кінця історії, – біблійні війни, тобто всі вони залежать від живої, активної та всемогутньої волі Третього, Невидимого і Всевирішального; всі вони походять з гріховності або з обох сторін, або лише з однієї; всі вони діють за біблійним законом причинності і закінчуються так, як їм присудить Вічне, Непогрішне Правосуддя.

***

З упевненістю можна сказати, що переможе той бік, яким дає перемогу Божа воля. Зі Святого Одкровення Божого ясно, кому Бог дарує перемогу. Це зрозуміло і з прикладу всіх воєн історії людства, якщо їх розглядати у висвітленні Святого Одкровення. Коротше: воля Божа дарує перемогу тому, хто має найяснішу і найміцнішу віру в Бога і хто виконує Його закон. Боговідступницький і безбожний народ буде переможений, хоч би його було багато, як листя в лісі. Нечестивим та тім, хто відступив від Бога, вождям народу не допоможуть їхній розум, розрахунок, військо, культура, озброєння, дипломатія, красномовство, або щось інше матеріального характеру.

***

Військовий успіх грабіжників і ґвалтівників буває не внаслідок їхньої сили, а через гріховність народу, на який вони напали.

***

На війні солдат має бути чистий від гріха і духом прямий, повинен зі страхом стояти, як свічка перед Богом.

***

Народ, що відпав від Єдиного Живого Бога, стає, по суті, мертвим народом. Душа його, як тінь, коливається у світі, як дуб, що підсічений до самого кореня, але ще не зрубаний. Потрібні землетруси, потоп, мор чи війна, щоб здути цю тінь, зрубати підпиляне дерево, поховати мертвих. Бо відпасти від Єдиного Живого Бога означає воювати проти Нього і відкинути весь Його закон.

***

Жоден народ не може жити мирно, грішачи проти Божого закону. Гріх є збудником війни; і скільки б грішний народ не виявляв своє миролюбство, війна має його вразити.

***

Народ, якому війна приносить рабство, заслужив його своїм негідним життям у мирний час.

***

Найважливішими факторами визволення поневоленого народу є покаяння народу і милість Божа.

***

Не допомагає зброю там, де Бог не допомагає. А де допомагає Бог, там і в пастушій пращі може бути перемога.

***

Від якості нашого світу залежить, чи буде війна. Якщо у мирний час наше життя буде угодним Богові, то, звичайно, війни не буде. Але світ без Бога є колиска війни. У світі розмножуються і ростуть бацилі війни, а коли вони розмножаться і виростуть, то війна неминуча. Хочуть її чи ні – вона неминуча.

***

З того часу, як у Європі з’явилося богоборство, європейські народи воювали незрівнянно більше, ніж решта світу. Війна була бич Божий, щоб навчити нерозумних. Але нерозумні не схаменулися. Вони падають все глибше і глибше, летять у прірву… Ті, хто обраний Богом, щоб бути сіллю і світлом, втратили силу свою і померкли.

***

Причини майбутньої війни полягають у відступництві від Бога та ідолопоклонстві християнських народів та їхніх вождів. Ці причини тотожні з причинами воєн, від яких страждав і загинув Ізраїль, який колись був сіллю і світлом світу. Ці причини повинні бути швидко знищені покаянням і поверненням до Бога, бо інакше ціла низка майбутніх війн, безсумнівно, призведе до загибелі християнських народів, але не самого християнства.

***

Якщо жоден християнський народ не покається і не повернеться до Христа – центру своєї душі та життя, – то Бог віддасть перемогу народам азіатським, нехристиянським.

***

Перемога у майбутній війні обумовлена покаянням. Переможе той народ, який, покликаний на війну Божим Промислом, покається раніше за інших і, покликавши до Бога, виправить свої гріхи.

***

Що сталося б, якби покаялися всі християнські народи? Хто б тоді переміг? Тоді б перемогли всі, і така перемога була б блискучою, бо тоді не було б війни. О, яке було б щастя для людства, якби всі покаялися і все б перемогли! Але, хоч і немає нічого легшого і спасительного за покаяння, теперішні люди обрали найтяжчий і найзгубніший для них шлях.

***

У майбутній війні народ, що найбільше гордився перед Богом, буде і найбільш постраждалими.

***

За своїм беззаконням народи християнські стали набагато гіршими за нехристиянських, які міцно тримаються своїх «богів»-ідолів, тоді як серед християнських народів ведеться не лише пропаганда проти Господа, а й прямо відверта «облава» на Нього. Так само було й у євреїв перед їхньою загибеллю. Сусіди їхніх ідолопоклонників були вірні своїм ідолам, а євреї, відкинувши Бога, зневажали Його закон. Бог їх карав, але вони таки залишилися при своєму безбожності і продовжували бешкетувати. Тому й покликав пророк: Господи, Ти б’єш їх, а вони не відчувають болю; Ти руйнуєш їх, а вони не хочуть прийняти настанови; обличчя свої зробили міцніші за скелю, і не хочуть звернутися (Єв. 5:3).

***

Бог не людина, щоб не знати, і Він знає, що у біді людина звертається до Істини; тому Він і посилає лихо. У світі та достатку люди стають безбожними та егоїстичними; щоб їх протверезити, Бог посилає лихо. Звідси прислів’я: «Поки грім не вдарить, чоловік не перехреститься».

***

Божа любов незрівнянно більша за материнську любов і, звичайно, Господь допускає покарання тільки з турботливої любові до людини.

***

Той, хто воює сам із собою, може неухильно йти правильним шляхом до справжньої мети. Якщо ж людина не воює проти себе, то вона воює проти Бога та людей.

***

Ті, хто згрішить, будуть покарані війною не відразу, але після довгого, дуже довгого терпіння Божого і прощення. Коли Господь вичерпає всі інші навички, тоді тільки вдасться Його Свята Любов до останнього засобу – покарання Своїх дітей бичом війни. Передбачаючи війни, Христос заплакав (див. Лк. 19:41).

***

Передбачивши війни – аж до останніх часів, – Христос згадав також про причину їхню: Бо повстануть лже-христи та ілже-пророки і через множення беззаконня, у багатьох охолоне любов (Мт. 24:12, 24). Брехні-христи будуть вказувати людям помилкові цілі життя; ілже-пророки хибно передбачатимуть події; беззаконня і охолола любов поведуть людей хибними шляхами. Одні не знатимуть ні мети, ні шляхів життя. Інші, знаючи мету життя, за слабкістю характеру підуть хибним шляхом. Треті знатимуть і мету, і шлях життя, але свідомо і злісно відкинуть і те, й інше, як колись свідомо і зло відкинули їх єврейські старійшини, розіп’явши Христа. Все це спонукає Святу Любов, плачучи, допустити покарання Своїх дітей бичом війни.

***

Поки люди своїми думками, почуттями та справами воюють проти Бога – марні їхні мрії про мир. Всупереч бажанню людей війна повинна виникнути там, де посіяне її насіння… «А безбожним немає миру, говорить Господь» (Іс. 48:22).

***

Місія Європи в тому, щоб самій жити по-християнськи і допомагати своїм братам, язичницьким народам піднятися до Христа. Європа ж сама впала в ідолопоклонство. З цього розладу виникають всі інші, а за ними неминуче випливає війна.

***

Люди вже заслужили майбутню війну. Якби не було Божої милості і любові, війна давно б почалася. Воістину, якби не було Божої милосердної любові, меч – за гріхи християн – ніколи б не був опущений у ножні. Теперішній відносний мир, цей перепочинок, дано нам не за розум і культуру людей, а через Божу милість і любов; а також заради страху Божого та молитов благочестивих і добрих людей, що є в кожному народі Європи та Америки.

***

Від падіння в прірву до порятунку з неї та безпеки – один крок. Чи забажають люди відступити лише на один крок від жахливої прірви, над якою стоять? Бог чекає відповіді це питання; чекає, як батько, люблячий і дбайливий. Хоча б щодня давали Богові негативну відповідь – з милості та любові Своєї Бог чекає; чекає, чи не почує від якогось народу доброї відповіді, щоб відхилити катастрофу.

***

Блаженний правитель, який, пізнавши Істину, вчасно покличе свій народ до покаяння перед Богом Живим. Блаженний народ, який вчасно скине ярмо своїх гріхів проти Бога. Жодне зло не наблизиться до нього. Не будучи озброєним, він житиме у безпеці, бо Всемогутній Господь захистить його непереможною правицею Своєю. Хоч би в нього не було жодного меча – вороги його будуть безсилі перед ним і не перейдуть меж його землі; Господь Саваоф не допустить їх до цього. А якщо вороги і перейдуть його межі, то цим викопають собі могилу.

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»