Патріарх Порфирій неодноразово та з різних нагод наголошував, що «Церква не займається політикою». В інтерв’ю, даному виданню «Светигора» (4 вересня 2021 року, доступне в письмовій формі на вебсайті Загребської митрополії), патріарх каже: «наша Церква, Церква Христова, Православна Церква і навіть Сербська Православна Церква як тут, так і в інших місцях, є Церквою, яка не займається жодною політикою». І він одразу додає: «Сама Церква не може бути партійною, ані такою, що підтримує один варіант проти іншого» Continue reading
Tag Archives: Сербія
НЕ БАРИКАДА, А МІСТ. СЕРБСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА І СТУДЕНТСЬКІ ПРОТЕСТИ
На сходах Белградського університету студенти запалюють свічки в пам’ять про тих, хто загинув під час обвалення навісу залізничного вокзалу в Нові-Сад, вимагаючи відповідальності за їхню втрату. Їхні співи лунають вулицями, зростаючий голос сумління в час національної розплати. У часи кризи люди часто звертаються до Церкви за керівництвом, що викликає запитання: де вона стоїть? Те, що почалося як горе через трагічну аварію, також викликало ширші дискусії про управління та інституційну підзвітність. Continue reading
ЧИ ПОВИННО ПРАВОСЛАВ’Я БУТИ ПЕРЕШКОДОЮ ДЛЯ ЛІБЕРАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ?
Факт того, що падіння комунізму змусило православ’я зіткнутися з проблемами, що стосуються демократичної секуляризації, очевидний. Під секуляризацією я маю на увазі в повному обсязі дискредитоване заперечення віри, а секуляризм, який розуміється як плюралізм, відповідно до Аристотеля Папаніколау, як він визначив його в своїй програмній лекції «Християнський секуляризм» на конференції «Релігія у суспільному житті». яка щорічно проходить у Терібіне, що в Герцеговині. Звертаючи увагу на те, що в деяких православних країнах була зроблена спроба відновлення свого роду моделі симфонії влади, що йде корінням в Візантійський період, він вказує на те, що через окупації – османську, австро-угорську, комуністичну – практично ніколи не було можливості вирішити дану проблему. Continue reading
РОЗВИТОК СЕРБСЬКОГО ЦЕРКОВНОГО СПІВУ ВІД XIV ДО XVIII СТОЛІТТЯ
Процес висунення сербського церковного співу з первісної візантійської моделі, після середньовіччя була значно уповільнено атакам турецьких загарбників. В землях, які потрапили під турецьке панування, реалізовувався тиск сербських народних звичаїв і православ’я, який, серед іншого, сприяв міграції сербського населення.
Цей болісний стан викликав уповільнення в культурному розвитку сербів, в тому числі – і в музиці. Результатом цього є дуже мала кількість даних про розвиток церковного співу. Сьогодні дослідження про історію Сербії в період XIV, – XVIII в ст.ст. майже повністю ґрунтується на різних джерелах. Continue reading