КОЛІЗІЯ ОБОВ’ЯЗКІВ

Хоча обов’язок кожної людини один, однак він дрібниться на безліч обов’язків. Виконуючи ці обов’язки, кожен з нас виконує свою повинність, а разом з тим – моральний закон. Наше завдання гармонійно розкласти і вчасно виконати свої обов’язки у слушний час, щоб вони не зіштовхувались між собою. Однак у нашому житті, куди гріх привніс розлад, таке зіткнення часто неминуче. Воно називається колізією обов’язків. Людина має у таких випадках в один час виконати декілька обов’язків або виконанням одного обов’язку порушити інший. Continue reading

ДЕКІЛЬКА РОЗДУМІВ ЩОДО СТАТУТУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ

Повертаючись думками у передсоборні період, я згадую як 12 грудня 2018 року дехто говорив «не надо нам Томосу, зачем он нам». На передодні об’єднавчого Собору велися гарячі дискусії щодо майбутнього Церкви, щодо її устрою, кандидатури предстоятеля. Ці дискусії, як і архієрейський Собор УПЦ КП показали, що єпископат не хоче бути мовчазним виконавцем а хоче приймати активну участь в створенні і утворенні Церкви яку вони (архієреї) активно розбудовували і немало для цього потрудилися. Саме голосування в Святій Київській Софії не було «за когось або проти когось», голосування було за майбутнє Української Церкви. Тому розмови про те, що якби голосування відбулося не так як воно відбулося тоді об’єднавчого Собору було б не було, а Київський Патріархат був би. Думаю, що це помилкова думка. Думаю, що Київський Патріархат був би далеко не таким яким він був до 15 грудня 2018 року. Continue reading

ДОЛЕНОСНІ ВИБОРИ. ТРОХИ РОЗВАЖАНЬ ПРО КЛОУНІВ

Клоун завжди чийсь, не буває «незалежних клоунів»

Навіть найсмішніший, завжди є той, хто платить йому гроші. Але ж ніхто не платить за те, що не подобається, тому клоун завжди робить те, що подобається хазяїну. Він буде кривити мармизу, показувати язика, смішно рухатися, танцювати, роздягатися, лицедіяти на сцені, жартувати в ресторанах, смішити на корпоративах, виступати перед оголеними в бані- все залежить від рівня гумору хазяїна і таланта клоуна. І чим талановитіше клоун, і чим заможніше хазяїн- тим більший у клоуна колпак і тим більше і гучніше на ньому бубенці. Continue reading

МОЛИТВА – ЦЕ МИЛОСТИНЯ ЛЮДЯМ

Нехай не думав ніхто, що можна жити своїм життям, не маючи труднощів. Якими б ми не були, святими чи грішними, ми пройдемо через труднощі. Така природа нашого життя, таке наше життя. Скорботи — це даність, і, звичайно, не Бог у цьому винна і не Він посилає нам скорботи, щоб випробувати нас, як в простоті своїй говорять багато, мовляв «Бог послав нам спокуси і труднощі, щоб випробувати нас»! Наче Бог не знає, вірні ми або невірні, і хоче трохи «притиснути» нас, щоб зрозуміти, якими ми є. Бог не спокушує нас в цьому сенсі, і коли ми говоримо «я спокушаюся», це означає, що я стаю краще. Спокуса робить мене краще, «пережив спокусу» означає «досвідчений». Continue reading

ОФІЦІЙНИЙ СТАТУС ЦЕРКВИ У ДЕРЖАВІ: ДО ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ОЦІНКИ ВЗАЄМОВІДНОСИН

На сучасному етапі Україна – її Церкви і держава – перебувають у стані, коли необхідно визначитися яким чином у майбутньому повинна відбуватися взаємодія між Церквою (Церквами) та державою, наскільки це може бути корисним для них і які загрози несуть різні варіанти взаємодії. Для того щоб коректно розрізнити різні варіанти положення Церкви у державі вважаємо за необхідне виробити єдину методику, єдині критерії для оцінки цих статусів. Continue reading

ПРО СТРАШНИЙ СУД ТА ТРОХИ ПРО АДАМОВЕ ВИГНАННЯ

Сьогодні неділя про Страшний Суд, а наступна – Згадування Адамового вигнання і наше входження на дорогу Великого посту. Після звершення Божественної Літургії у кафедральному соборі виїхав на Київ. Дорогою сонячна, 2 березня, а вже вісна. Оглядаюся на поля та гаї, які супроводжують мене поки що Львівщиною. Доїжджаю до Бродів і думаю: «Господи, якщо цей світ, земля по якій ми ходимо, так зачаровує, то яким був рай, з якого Ти вивів Адама? Приставивши до воріт раю херувима з вогняним мечем, Ти повелів Адамові більше не повертатися до раю, бо дорога ця вже була загороджена. Однак, це не означало, що дороги до раю для людини більше не було. Цією дорогою став Ти, Господи, вказавши: «Я є путь, істина і життя». Вийшовши за ворота раю, Адам відчув страх у тому, що таке бути незахищеним, оглядався на всі сторони, бо зло вже чекало на нього, смерть шукала жертви. Каїн і Авель – перші сини Адама і Єви, після їх вигнання із раю. Continue reading

ДЕЩО ПРО СВЯТКУВАННЯ НОВОГО РОКУ

У Стародавньому Римі, починаючи з 46 року до Різдва Христового, вважалося початком нового року 1(14) січня — так встановив імператор Юлій Цезар. Календарний рік (юліанський) складався з 365 діб і 6 годин. Така система існувала до приходу християнства. Проте в 312 році імператор Костянтин Великий постановив святкувати початок нового року не з 1 (14)січня, а з 1(14) вересня яке було пов’язано з початком нового фінансового року Візантійської імперії. Традиція відзначати початок нового року 1(14) вересня увійшла в життя Церкви аж в VI столітті, за правління імператора Юстиніана I. Continue reading

СПОТВОРЕННЯ

Як особистісна духовна подія, християнство є скасування всього минулого, «нове творіння» Людини. Вона руйнує старий світ, світ тління і за допомогою неповторної моральної, небесної краси показує новий світ, який зміцнюється та розвивається за умови пильнування душі. Цей новий світ людини є плацдарм для «майбутнього міста». Заради нього витрачається все життя, а «існуюче місто» перетвориться у поле для випробування і духовного подвигу. Continue reading

МИЛОСЕРДЯ ХРИСТОВЕ

Побачивши її, Господь змилосердився над нею

Лк. 7:13

Подібно вчителям малих дітей, що дають їм системну освіту і, починаючим викладати науки, починають з малого і легкого і лише потім переходячи до великого і складного, вчив своїх учнів і Господь. Спочатку на їх очах Він зціляв легкі недуги, потім виганяв бісів з людських душ, потім відкривав очі сліпих, повертав здоров’я тим, хто вже перебував при смерті, і нарешті, воскрешав з мертвих, як воскресив Він Яіру доньку та сина Наїнської вдови. Саме про це розповідає й сьогоднішнє євангельське читання. Феофан Керамевса підкреслює, що Господь воскрешав мертвих щоб «звістити», тобто приготував шлях для вчення про воскресіння Його та всіх померлих. Розглянемо ж докладніше, як сталося диво воскресіння сина вдови. Continue reading

ХРИСТИЯНСТВО & МЕДИЦИНА. ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ СМЕРТІ

Проблема трансплантації в Україні все більш набуває розголосу, адже закон, який ще у травні ухвалила Верховна Рада та підписав Президент, каже, що  коли «померлий за життя не висловив свою позицію щодо донорства й не визначив повноважного представника, згоду на вилучення його органів запитуватимуть у найближчих родичів». Це визначення підняло дуже серйозне і делікатне питання – визначення смерті у християнстві (і не тільки у ньому. бо закон регулює деякі питання прижиттєвого донорства. Так, наприклад, забороняється вилучати органи в живих донорів), яке, на наш погляд, виходить далеко за рамки етичної проблеми щодо визначення моменту відключення апаратів життєзабезпечення. Адже саме по собі визначення смерті безпосередньо пов’язано з етикою і можливістю трансплантології, а також християнської відповідальності лікарів. У даній статті ми не будемо намагатися дати відповіді або поради християнам, але спробуємо визначити проблему і запропонувати широку дискусію богословам традиційних християнських конфесій. Continue reading