СУЧАСНІЙ МОЛОДІ УКРАЇНИ ПОСВЯЧУЄТЬСЯ

Успішне суспільство – це правдолюбне, високоморальне, духовне й богобоязне суспільство. Таке суспільство благословенне Богом і не знає ні хвороб, ні злиднів, а вороги не сміють порушувати кордон його держави (Повторення Закону 7,12-16). Духовенство Православної Церкви Київського Патріархату десятиліттями уже взиває до українського суспільства стати на шлях віри й правди, а можновладців дбати про свій народ, не викривлюючи правди і суду. Однак люди, які залишили своє серце і розум в полоні псевдо-православної безбожної Росії, не чули духовенства Помісної Православної Церкви України і до нині ще не збагнуть, хто та що і чому вбиває нашу націю, найкращих представників українського народу. «Людям, – як каже Ліна Костенко – не те що позакладало вуха – людям позакладало душі». У цих реаліях втрачається надія достукатись до свідомості й душі покоління, яке вийшло з духовного Єгипту – радянської Росії. Однак за понад два десятки літ в Україні виросло нове покоління, яке знає відчуття свободи, але ще стоїть перед небезпекою загубитись у світі облесливому та лукавому. Щоб бути процвітаючим суспільством, підростаюче покоління повинно покласти за основу свого життя правду, віру і любов. Апостол Павло повчає нас, молодих людей: «юнацьких похотей уникай, а тримайся правди, вiри, любови, миру з усiма, хто кличе Господа вiд чистого серця» (2Тим. 2:22). Continue reading

ЯЙЦЯ З ІКОНАМИ АБО ПРО НОВИЙ ВИД ІКОНОБОРСТВА

Дана стаття допоможе зрозуміти віруючим, чи варто купувати на передсвяткових ярмарках цілий ряд «святкових» товарів.

У давні часи іконоборці у Візантії забороняли виготовлення священних зображень і розміщення їх не тільки в храмах і публічних місцях, але навіть у приватних будинках. Православні були змушені таємно молитися перед іконами, ховаючи їх від «агентів спецслужб» імператорів – іконоборців під загрозою арешту, заслання, позбавлення майна і навіть життя.  Continue reading

РОЗДУМИ ПРО ВЕЛИКИЙ ПІСТ

Відомо, період Великого Посту ми можемо фактично розділити на дві частини: сім тижнів суворого посту і попередні – Сиропусний тиждень. Для багатьох людей це приємний і бажаний час, в той час як для інших – важкий і нудний. Ми спробуємо поділитися з вами деякими думками про період Великого Посту і про те, як його характеризували святі отці. Continue reading

ВЕЛИКОПОСТНІ РОЗДУМИ

В даний період, ми з вами дорогі брати і сестри, переживаємо час Великого Посту, час щирого покаяння і переосмислення свого життя. У цей спасительний час посту стараймося дивитись на життя поважно, розумно, розсудливо. Будьмо далекоглядними і серйозними. Добре обмірковуймо кожне своє слово і діло. Не думаймо, що життя — це тільки вечір у барі, на дискотеці чи на концерті модної рок-групи. Чи коли безтурботно сидиш у фотелі в теплій хаті перед телевізором чи комп’ютером. Уникаймо гультяїв-пройдисвітів, циніків та пліткарів, що насміхаються зі всіх і всього, уникаймо гордих, та егоїстів, уникаймо товариства пияків, наркоманів, картярів, розпусників, брехунів, злодіїв. Будьмо уважними і обережними, бо бачимо, що «дверима і вікнами» через засоби масової інформації протискуються цілою навалою кольорові часописи, різноманітні телепередачі, що пропагують всіляке плюгавство, розпусту і порнографію, спокушаючи тебе до зла, до гріха, до розбрату. Continue reading

ВЕЛИКИЙ ПІСТ

Піст був у практиці ще Старозавітної Церкви. Сам піст не дає святості він сприяє набуванню її. Всі пророки за допомогою поста знаходили довіру і допомогу Божу. Народ Божий за допомогою поста врятував себе від смерті. Поливитися книгу Єсфир, Юдита йдучи на двобій з Олоферном постила. Пророчиця Анна служила Богу день і ніч постом і молитвою і удостоїлася побачити Спасителя в тому випадку, що тисячі людей очікували приходу Месії та не побачили, та навіть стали ворогами Його. Continue reading

ЩО ТАКЕ МОЛИТВА?

«Найголовніша справа в житті – молитва, а всі інші – справи другорядні»

св. Григорій Богослов.

Молитва – це бесіда чи розмова наша з Богом. Вона необхідна для нас так само, як повітря чи їжа. У нас усе від Бога і нема нічого свого: життя, здібності, здоров`я, їжа і все інше дається нам Богом; “без Бога – ні до порога”, – каже українське прислів`я. Continue reading

ЛЮБОВ ХРИСТОВА ГІДНА БУДЬ-ЯКИХ ЖЕРТВ

Виправдання і спасіння кожного з нас є не результатом виконання деяких заповідей, але плодом істинного і справжнього зв’язку з Христом. Заради Нього можна піти на будь-які жертви. Заради Того, Кого святий гімнограф Його Страстей оспівує: «розіп’яли єси заради мене, та мені подав спасіння». Continue reading

ТРЕТЄ НАРОДЖЕННЯ ХРИСТА

Відродження

Третє народження Христа – це Його народження в житті людей, що вірують у Нього і бачать у Ньому свого Бога. Бо, незважаючи на те, що Христос втілився для спасіння всього світу, спастися вдається далеко не всім.

Звичайно, Господь «хоче, щоб усі люди спаслися і досягли знання істини» (1 Тим. 2:4). Будучи всемогутнім, Він, тим не менш, поважає людську свободу і не може і не бажає спасати нас без нашої на те згоди. Continue reading

РІК І ВІЧНІСТЬ

1 січня. Перший день місяця і нового року. Перший день нового політичного року. Наша свята Церква в цей день святкує три важливі події. (Згідно з православним календарем Грецької Церкви – зауваження перекладачів) Перше – Обрізання Ісуса Христа – подія, що відбувається через вісім днів після святкування Його святого втілення. Мова йде про традиції, про юдейський обряд, вчинений над усіма немовлятами чоловічої статі на восьмий день після народження. Друга подія – день пам’яті великого отця Церкви, Василя, архієпископа Кесарії Кападокійської. Третя – початок нового політичного року і нового часового періоду. Continue reading

ЧОМУ ЛЮДИНА БОЇТЬСЯ СМЕРТІ?

Сьогоднішні засоби масової інформації дуже часто нам подають різні катаклізми, різні нещасні випадки, у яких ми стикаємось із таким явищем як смерть це змушує нас із страхом задуматися над таким явищем як смерть. Чому це відбувається, а це відбувається тому, що в нас немає любові до Царства Божого, не горимо бажанням осягнути вічні блага, Царства Небесного, які дарує нам Господь. Ми віддаємо перевагу радостям земного життя. Більше того, ми не боїмося гієни вогненної, а тому і боїмося смерті. Ми не знаємо, а точніше сказати не бажаємо знати яка нестерпна важкість посмертного покарання і тому боїмося не гріха, але закінчення життя тобто смерті. Якщо б страх перед гієною поселився в наших душах, гріх би не міг увійти у наші душі. Хто насправді боїться гієни, той ніколи не впаде у вогонь гієнський. Continue reading