ПРЕПОДОБНИЙ АНТОНІЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

10/23 липня

Преподобний Антоній Києво-Печерський народився в 983 році недалеко від Чернігова, в містечку Любечі. З юних років маючи страх Божий, він бажав зодягнутися в чернечий образ. Прийшовши в вік, він вирушив мандрувати і, досягнувши Афона, запалав бажанням наслідувати подвигам його святих насельників. Прийнявши тут постриг, юний чернець у всьому догоджав Богу і, ідучи по шляху доброчесності, особливо процвітав у покірності та послуху, так що всі монахи раділи, дивлячись на його святе життя. Continue reading

ДО ІСТОРІЇ ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ПРЕПОДОБНОЇ ЄФРОСИНІЇ ПОЛОЦЬКОЇ В КИЇВСЬКОМУ ПРАВОСЛАВ’Ї

Однією з найбільш цікавих сторінкою історії Київського Православ’я є історія канонізації і церковного шанування святої преподобної Єфросинії Полоцької. Хоча білоруські дослідники не раз писали про її канонізацію ще в XII ст. [1, ст. 10], деякі російські історики піддають сумнівам вшанування преподобної Єфросинії вже під час Київської Русі (і Полоцького князівства) і відносять його на більш пізній час – максимум до кінця XVI – початку XVII ст.ст. При цьому вони спираються на те, що на Московських Помісних соборах 1547 і 1549 років офіційного визнання канонізації преподобної Єфросинії не відбулося, а служба святий була затверджена РПЦ лише відносно недавно – в 1893 році [2, ст. 22]. Continue reading

СОБОР ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ ОТЦІВ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ

У 2-гу неділю Великого посту святкується Собор всіх преподобних отців Києво-Печерських, спочивають у Ближніх (преподобного Антонія) і Дальніх (преподобного Феодосія) печерах. Канон, який увійшов в службу цього свята, складений ієромонахом Мелетієм Сиригом у другій половині XVII століття.

В Україні та Білорусі завжди любили святість і шанували Божих угодників. Так і ми з вами, браття і сестри, у другу неділю Великого посту, будемо шанувати пам’ять усіх преподобних отців Києво-Печерських. Continue reading

РОЗВИТОК СЕРБСЬКОГО ЦЕРКОВНОГО СПІВУ ВІД XIV ДО XVIII СТОЛІТТЯ

Процес висунення сербського церковного співу з первісної візантійської моделі, після середньовіччя була значно уповільнено атакам турецьких загарбників. В землях, які потрапили під турецьке панування, реалізовувався тиск сербських народних звичаїв і православ’я, який, серед іншого, сприяв міграції сербського населення.

Цей болісний стан викликав уповільнення в культурному розвитку сербів, в тому числі – і в музиці. Результатом цього є дуже мала кількість даних про розвиток церковного співу. Сьогодні дослідження про історію Сербії в період XIV, – XVIII в ст.ст. майже повністю ґрунтується на різних джерелах. Continue reading

СЛОВО НА ПОЧАТОК ІНДИКТУ, ТОБТО НОВОГО РОКУ

Бог, цар віків, котрий поклав часи і літа в своїй владі[1], і в них до слави своєї, а людям від справ заспокоєнню узаконив усілякі свята, дав повеління у Старому Заповіті святкувати спеціально вересень у всі роки, щоб люди в цей місяць, звільнившись од суєт житейських, трудилися одному Богові. Таке в книгах Мойсеевих пишеться: «І промовив Господь до Мойсея, говорячи: «Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: сьомого місяця, першого дня місяця буде вам спочинок… жодного робочого заняття не будете робити в усіх оселях ваших і принесете всепалення, Господу» [2] коли в день сьомий Творець після шестиденного всього живого свого створення, благословив і на святість його, спочивав тоді, то людині заповів, кажучи: «Шість день працюй і, а день сьомий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці своєї у той день[3]. Continue reading

СОБОР ПРЕПОДОБНИХ ОТЦІВ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ, ЩО В ДАЛЬНІХ ПЕЧЕРАХ СПОЧИВАЮТЬ

28 серпня / 10 вересня

Колиска чернечого життя Київського Православ’я, Києво-Печерська лавра, заснована 1051 році преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими, поширювала сяйво великих духовних подвигів по всій землі Київської Русі. Ченці Києво-Печерського монастиря стали першими трудівниками білоруського та українського чернечого подвижництва. Їх молитовні подвиги надихнули наступні покоління на великі духовні труди.

Ця обитель, за словами Києво-Печерського Патерика, була поставлена «сльозами, постом, молитвою, чуванням». Преподобний Антоній, говорить один з авторів Патерика, «не мав ні золота, ні срібла, але придбав все сльозами і постом». В бутність ігуменом преподобного Феодосія лавра жила милостинею, яку в достатку отримувала від князя і від мирян, залучуваних благочестям і святістю життя чернечої громади. Continue reading

ЧИН ПАМ’ЯТІ ПРАВОСЛАВНИХ ВОЇНІВ ТА ВСІХ, ХТО ЗА ВІРУ І БАТЬКІВЩИНУ В БОЮ ЖИТТЯ ПОКЛАВ


Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (3 рази).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Трійце, помилуй нас, Господи, очисти гріхи наші, Владико, прости беззаконня наші, Святий, завітай і зціли немочі наші імені Твого ради.


Continue reading

ЯК КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я МОЛИЛОСЯ ЗА СВОЄ ВІЙСЬКО ТА ПЕРЕМОГУ НАД ВОРОГОМ

«Наша боротьба не проти крови i плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтоправителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних».

Еф. 6:12

Наше Святе Київське Православ’я ніколи не покидала воїнів, які ішли на оборону Правди Христової, свободи і незалежності своєї Держави. Вже в перших древніх богослужбових рукописах ми знаходимо повчання як потрібно молитися за перемогу над ворогом, приводяться різни молитви та служби. У цієї невеликої статті ми спробуємо класифікувати таки древні молитви та правила. Маємо надію, що ці приклади, які ми зібрали, знайдуть своє місця в сучасної молитовної практиці православних священиків і вірних київської традиції. Continue reading

ЧУДОТВОРНА ІКОНА «УСПІННЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА»

Пам’ять 3/16 травня

Києво-Печерська ікона Успіння Пресвятої Богородиці – одна з найдавніших явлених ікон Київського Православ’я. Пресвята Богородиця вручила її 4 – м візантійським зодчим, які у 1073 році принесли ікону преподобним Антонію і Феодосію Печерським. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ МИКИТА, ЄПИСКОП НОВГОРОДСЬКИЙ

Пам’ять 31 січня / 13 лютого

Святитель Микита починав свій чернечий та святительський шлях у Києво-Печерському монастирі. Про нього написано в 25 слові Києво-Печерського Патерика наступне:

«Був у дні преподобного ігумена Никона брат один, на ім’я Микита. Цей, бажаючи уславитися серед людей, [і] діло велике не задля Бога замисливши, почав просити ігумена, аби піти в затвор. Ігумен же забороняв йому, говорячи: «О, чадо! Нема тобі користі, [аби] без діла сидіти, оскільки юним є. Краще буде, якщо перебуватимеш серед братії і працюватимеш на неї. [Так] не втратиш відплати своєї. Сам бачив брата нашого, святого Ісакія Печерника, як спокушений [Той] був бісами. [Так і загинув би - ?], коли б не велика Благодать Божа врятувала його задля молитов преподобних отців Антонія та Феодосія, які й донині чудеса численні творять». Микита ж говорить: «Ніколи не спокушуся такими речами. Прошу ж у Господа Бога, аби подав [мені] дар чудо творіння». Відповідаючи, Никон каже: «Вище сили прохання твоє! Стережися, брате, аби, вознісшись, не впав. Велить тобі наше смирення служити святій братії, задля якої увінчаний маєш бути за послух твій». Continue reading