Серед культурних центрів України ХУІ-ХУІІ ст. вагоме місце посідали монастирі. Одним із найвизначніших і найзаможніших на зламі цих століть був Дерманський Святотроїцький монастир біля Острога, заснований близько середини XV століття князем Василем Федоровичем Острозьким. Його нащадки теж постійно опікувалися монастирем. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. керівні посади тут з ініціативи Констанитина-Василя Острозького посідала низка видатних книжників і діячів Церкви. Між 1575 і 1580 рр. управителем Дерманського монастиря призначено друкаря Івана Федорова, ігуменами згодом були архімандрит Геннадій (1591-1601), Ісакій Борискович (1602-1605), Ісайя Балабан (1608-1616), Рафаїл Жиморський (1616-1623), Єзекіїль Курцевич (1623-1625), Мелетій Смотрицький (1625-1633). Continue reading
Tag Archives: історія
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ВИБОРНОСТІ ЦЕРКОВНОЇ ВЛАДИ У КІПРСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ
Періодично в церковній публіцистиці виникає тема виборності церковної влади на різних рівнях – від парафіяльного духовенства до предстоятеля. При цьому, практично всі публіцисти обмежуються зауваженнями загального характеру, в залежності від їх особистого ставлення до цього принципу. Самі можливі механізми здійснення виборності ніяк не розкриваються і не описуються. Більш того, всі міркування зазвичай обриваються на питанні «хто буде вибирати?», Під яким мається на увазі, що громадське життя на парафіях ще не настільки розвинене, щоб покладати на людей пряму відповідальність. Зрідка можна почути і критичні зауваження на адресу принципу виборності духовенства, що викликані якраз спробою теоретично сконструювати механізми його здійснення. Continue reading
ОСОБИСТИЙ ЕТОС І ПОЛІТИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Політику в цілому характеризують як мистецтво можливого. Це можливе не завжди і всюди однаково, але для нього потрібні зусилля і компроміси. Для того щоб досягти успіху у своїй діяльності і уникнути всіляких реакцій, які можуть перешкодити в її здійсненні або нанести широкий громадський збиток, або викликати заворушення, політик вдається до компромісів. Він веде себе таким чином, який, можливо, не відображає його переконання, але веде до рішень, недалеко від них віддалених. Так проблематика політики веде до розбіжності між політичною практикою й поведінкою та особистими переконаннями. Continue reading
НЕПРАВОСЛАВНЕ ПРАВОСЛАВ’Я. ДО ПИТАННЯ ДЕЯКИХ СУЧАСНИХ ПРАКТИК У ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМАХ ГАЛИЧИНИ
Наші богослужбові співи всі повчальні, глибокодумні і піднесені. У них вся наука богословська, і вся мораль християнська, і всі розради, і всі залякування. Уважно слухаючи їх може обійтися без всяких інших навчальних християнських книг.
Святитель Феофан Затворник
Вступ
Православне богослужіння, що створювалося століттями, є великою скарбницею, в якій кожен щось знайде для себе: дорогоцінну перлину, прекрасний небесно-блакитний сапфір або прозоро-чистий аметист. Богослов знайде тут бездонні глибини богослов’я. Душа поетична знайде в цій скарбниці вищу поезію. Математик здивується стрункості та внутрішній логіці богослужбового статуту, побачить математичну красу. Проповідник знайде невичерпне джерело для натхненних повчань. Молитвеник – зразки найдосконаліших молитов. Церква керується і управляється Духом Святим. І воістину Духом Святим створювався Богослужебний Статут Православної Церкви. У храмі, під час богослужіння, здійснюється зв’язок з світом Вищім і світом видимим, ось це і є те найбільше, що робить богослужіння не спогадом, не простою переживанням, можливо і дуже хорошим, але тимчасовим і індивідуальним, але вічністю, що об’єднує всіх і вся – світ видимий і невидимий – і тут, в Церкві, ті люди, які не жили тоді, коли відбувалися ті великі події, тепер беруть участь в них, долучаються до них як до вічності. Continue reading
ЧИ МОЖЛИВО НАВІДУВАТИ ХРАМ ЖІНЦІ У «КРИТИЧНІ ДНІ»
Коли я вступила в жіночий монастир Російської Православної Церкви Закордоном (РПЦЗ) у Франції, мене ознайомили з обмеженнями, які накладаються на сестру у т.зв. «критичні дні». Хоча їй було дозволено ходити до церкви і молитися, не дозволялося ні причащатися, ні прикладатися до ікон або торкатися антидору, ні допомагати пекти проскури або роздавати їх, ні допомагати при прибиранні храму, навіть було неможна запалювати лампаду або світильник, що висить перед іконою у своїй власній келії – це останнє правило мені пояснили, коли я помітила незасвічену лампаду в іконному кутку іншої сестри. Я не пам’ятаю щоб хто-небудь з нас намагався піддати сумніву ці встановлення, або чим-небудь обґрунтувати їх – ми просто припускали, що менструація – це вид «нечистоти», і, отже, нам треба триматися подалі від освячених речей, щоб так чи інакше не осквернити їх. Continue reading
ПРОРОЧЕ ЗНАЧЕННЯ СВЯТОЇ ГОРИ АФОН У СУЧАСНОМУ СВІТІ
Чернецтво – це спосіб прожити життя у Христі шляхом повної відмови від світу земного і посвячення себе Господу. З цієї точки зору, чернецтво скрізь однаково, і кожен монастир, скит або обитель відлюдника – це обране місце, вихідна точка, у якій починається чернече життя і шлях християнина. Багато в чому, все те, що можна сказати про чернецтво, відноситься і до Святої гори Афон, і навпаки, все, що можна сказати про Афон, характерно і для всіх ченців загалом. Continue reading
«ШАЛЕНИЙ РИТМ ПРОГРЕСУ, ЩО СКІНЧИВСЯ КАТАСТРОФОЮ»
«І сім ангелів, які мали сім труб, приготувалися трубити…
Третій ангел затрубив, і впала з неба велика зірка, що палала подібно до світильника, і впала на третю частину рік і на джерела вод. Ім‘я цієї зірки «полин»; і третя частина вод стала, як полин [1], і багато з людей померло від вод, тому що вони стали гіркі» (Одкр. 8, 6 і 10-11).
Дорогі друзі! 32 роки тому ми вперше дізналися про страшну катастрофу на Чорнобильській АЕС. Прекрасну українську поліську землю накрило страшним мороком смертоносних атомних частинок. Постраждали від вибуху на атомній електростанції сусідні поліські білоруські села. Continue reading
ЗВЕРНЕННЯ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ЄПИСКОПІВ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ
Возлюбленому Духовенству, Чернецтву та Вірним Української Православної Церкви в Діаспорі:
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
Ми звертаємось до Вас усіх беручи до уваги останні події в Україні, як стосуються життя Української Православної Церкви. Якщо Ви ще не чули або не читали про ці події, що заповнили соціальні мережі та засоби масової інформації в Україні та за її межами, цим листом ми інформуємо Вас про те, що Президент України з одноденним візитом відбув до Стамбула і зустрівся з Його Всесвятістю, Вселенським Патріархом Константинопольським Варфоломієм I, у Світлий Понеділок – 9 квітня 2018 р. Результатом цієї зустрічі став початок довгоочікуваного розгляду надання Автокефалії Українській Православній Церкві в Україні. Continue reading
ВЕЛИКОПОСНЕ ПОСЛАННЯ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ
До: Всечесного Пресвітерства, Чесного у Христі Дияконства, Преподобного Чернецтва та Благочестивих Вірних наших Українських Православних Громад поза Межами Батьківщини наших Пращурів України Continue reading
ЧЕРНЕЦЬ – ДАР БОЖИЙ
«Якщо хоч трохи можеш вірувати, все можливе віруючому» (Мк. 9: 23), і «без Нього [Бога] ніщо не почалося, що початок буття» (Ін. 1:3), – говорить наш Спаситель Ісус Христос. Чи вірити в життя після смерті, чи вірити в творчу силу вічного Бога, чи вірити, що Бог живий і діє в світі і по сей день, чи вірити, що Він керував і керує світом, – ось питання, у відповідях на які сучасна людина сумнівається.
Важко говорити сьогодні великі слова про ченців і чернецтво в цілому, оскільки багатьом ченці все ще здаються людьми, що знаходяться на периферії суспільства, відсталими або неграмотними, які не знайшли своєї мети в житті або, можливо, пережили якесь розчарування. Але для того, хто вірить і має в собі хоча б невелику часточку сяйва образу Божого, для тих, хто не спотворив в собі образ Божий, ми рішуче стверджуємо – в дусі з усіма тими, хто був пронизаний променем Пресвятого Духа, – що без ченців і чернецтва пропав би світ, «пропало б християнство у мирян»[1]. Continue reading