ЗНАК ХРЕСТА В СТАРОМУ ЗАВІТІ

У своєму Першому посланні до Коринф’ян Апостол Павло пише: «юдеї вимагають чудес» (1 Кор. 1:22). Іудеї вимагали якихось надприродних знаків – воскресіння мертвих, зцілення біснуватих, які змогли б змусити їх повірити в проповідь про Хрест. Вони шукали цих чудес, не помічаючи тих великих знаків, які Бог уже являв їм у минулому щоразу, коли вони опинялися в небезпеці. Звичайно, тим знаком, який вони вимагали, був хрест. Його ознаки, з одного боку, проходять через весь Старий Завіт, з іншого – він завжди знаходився поруч з ними, спасаючи народ Божий від загибелі і зникнення. Continue reading

ДО ІСТОРІЇ КАНОНІЗАЦІЇ ТА ЦЕРКОВНОГО ВШАНУВАННЯ СВЯТОГО РІВНОАПОСТОЛЬНОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА

У липні в Україні урочисто відзначалися 1000-річчя з дня кончини святого рівноапостольного Великого князя Володимира, цей факт відчутно збільшив інтерес суспільства до церковної історії загалом, та історії канонізації та вшанування святого рівноапостольного Київського князя Володимира.

Для розгляду цього питання нам варто звернутися до історії агіографії Київської православної митрополії Константинопольського патріархату.

Так, перші спроби канонізації Великого Київського князя Володимира почалися – при активному сприянні його нащадків – незабаром після смерті. Вже митрополит Іларіон у своєму «Слові» (середина XI в.) Намагається довести, що «християнство на Русі було прийнято завдяки мудрості й розуму Володимира Святославовича, а не під впливом і зовнішнім тиском». Автор називає Володимира «рівноапостольним» і вважає за необхідне приєднати його до сонму святих» [1, ст. 716]. Continue reading

СВЯТІ ЙОАКИМ І АННА: НАЙБІЛЬШ ЩАСЛИВІ БАТЬКИ

Найщасливішими батьками всієї людської історії стали Йоаким і Анна. Так їх оспівує Церква: «О щаслива пара, ви перевершили всіх батьків, оскільки дали життя Тієї, Хто вище всього творіння» (славослів’я вечерні 9/22 вересня. Таким чином, Йоаким і Анна стали найщасливішими з батьків, бо дали життя прекрасному і найсвятішому чаду – Богородиці, яка перевершує все творіння. Якщо на одній чаші ваги виявиться весь світ – всі зірки, всі люди і всі святі, а на іншій – Богоматір, то переважить остання. Continue reading

СВЯТА МАРІЯ СИНКЛИТИКІЯ І НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ СПАСИТЕЛЯ

У роки благочестивого імператора Тиверія (576 рік) в Константинополі жила Марія Синклитикія, страждала від невиліковної хвороби. Вона попросила священиків, що зберігали Манділіон, нерукотворний образ Христа, принести його в її будинок і залишити там на сорок днів, щоб Марія змогла дивовижним чином зцілитися. Священики принесли Манділіон в будинок Марії, і вона вклонилася йому. Потім вона накрила святиню полотном матерії такого ж розміру, поклала в футляр і віднесла в сімейну каплицю. Вона запалила перед цим футляром лампаду, яка горіла протягом усіх сорока днів, що Манділіон перебував у її оселі. Continue reading

ЛІТУРГІЙНА СИМВОЛІКА ІКОНОГРАФІЇ УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Візантійська іконографія Успіння Богоматері у своїй канонічній формі сформувалася до кінця X ст. Це підтверджується датованій пластиною слонової кістки для окладу Євангелія імператора Оттона III (1002) з Баварської державної бібліотеки в Мюнхені. Дана композиція була не тільки сценою оповідного святкового циклу – зображенням смерті Марії, а й чином літургії з Христом-архієреєм, якщо враховувати тексти, які служили основою іконографії, в першу чергу, апокрифічне Сказання Псевдо-Іоана Богослова та Слова Іоана Дамаскина на Успіння Богоматері. Continue reading

УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Свято Успіння Пресвятої Богородиці, що відзначається християнським світом 15/28 серпня, є найбільшим з свят, встановлених Церквою для прославлення Матері Господньої, так званих Богородичних свят. Можливо, воно також є і найдавнішим. Перші свідчення про нього сходять до V ст., Приблизно до епохи скликання III Вселенського Собору в м. Ефесі (451 р), що прийняв догмат про те, що Пречиста Діва може іменуватися Богоматір’ю та викликав підйом в прославленні Пресвятої Богородиці. По всій видимості, спочатку свято відзначалося в Єрусалимі 13 серпня і лише потім було перенесене на 15 число того ж місяця. Свято було присвячено в цілому прославленню Пресвятої Богородиці, без зв’язку з подіями навколо Її Успіння і називався «День Богородиці Марії». Continue reading

ЖИТТЯ І МІСІОНЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МИТРОПОЛИТА АРСЕНІЯ МАЦІЄВИЧА НА ТЕРЕНАХ РОСІЙСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У XVII СТОЛІТТІ

Арсеній Мацієвич народився 1679 року на Волині, в родині бідного уніатського священика у місті Володимир – Волинськ, українець за походженням. Заслуговує великої уваги особливість національно – патріотичного усвідомлення людей і дотримання ними морального і духовного життя. Сімя Івана Мацієвича – батька Арсенія також не була виключенням. Родина була бідною, благочестивою, проте шляхетською. Continue reading

ІКОНА ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО: СЯЙВО БОЖЕСТВЕННОЇ СЛАВИ

Ікона Преображення в православному богослов’ї є ключем до розуміння вигляду Божого. Який Був апостолам світлом став вираженням Божественної величі, вічною і нествореної  слави, деяким визнанням двоїстої природи Христа, Божественної і людської. Крім того, це стало якимось «прототипом», праобразом зміненій людській природі і обожнення, дарованого нам рятівними діяннями Христа. Преображення Христа на горі Фавор – це новозавітне відповідність епізоду зі Старого Завіту, де Бог відкривається Мойсею на горі Хорив. Continue reading

АФОН І ФАВОР

Протягом століть напередодні Преображення багато ченців покидають Велику Лавру з тваринами, навантаженими провізією, облаченнями, священними сосудами, і піднімаються до вершини Афона на висоту 2033 метрів, вище хмар, де знаходиться маленька каплиця Преображення Господнього. Увечері наступного дня тут будуть служити всенічне бдіння за статутом, подібному статутам інших монастирів Святої Гори. Поступово піднімаючись в гору, як колись апостоли «на гору високу» (Мт. 17:1), вони співають передсвяткові піснеспіви в ритм дзвіночків, що дзеленчать на мулах: «Прийдіть зійдемо разом з Ісусом, що піднімається на гору святу». Continue reading

ПРО ОСВЯЧЕННЯ ПЛОДІВ

«Багато людей святкують свята і знають їхні назви, але не знають причин їх встановлення».

Свт. Іоан Златоуст.

Коли людина заходить до храму її серце пронизує відчуття, що Церква, богослужіння в храмі, храмовий інтер’єр не від світу цього, – це «небо на землі». Переступивши поріг храму у людське серце проникає відчуття того, що вона в Домі Бога. І що Бог є. І що головне в житті – це віра. Бог хоче, щоб Його пізнавали «усім серцем і розумом», свідомо, що інтелект – не ворог віри. Continue reading