Від самого початку Російської агресії з’явилися повідомлення архієреїв та священиків Російської Православної Церкви в Україні (далі – РПЦвУ) про припинення поминання патріарха Кирила під час богослужіння, а в подальшому – навіть заяви про потребу відокремлення від Московського Патріархату. Це викликало відповідну ейфорію у частини духовенства та мирян Православної Церкви України (далі – ПЦУ), та скиглення про «зраду» та «розкол» прибічників «русского мира». З часом з’явилися дуже специфічні проекти відходу бажаючих від РПЦ, які, на нашу думку, є досить небезпечними, як для Українського Православ’я, так і загалом для національної безпеки України. Отже, у цій статті, ми спробуємо проаналізувати ці процеси. Continue reading
Tag Archives: Історія Київського Православ’я
МОЛИТВА ОБОРОНЦІВ ПРАВДИ
Featured
Псалтир завжди був улюбленою книгою в українському народі. Він духовно збагачував наших предків і, становив обов’язкове читання не лише для духовенства, але і для всього Божого народу, який знаходив у ньому мудрість для життя і підтримку для розв’язування життєвих проблем.
Тому не дивно, що в тяжкі хвилини особистого життя, а тим більше в часі випробовування та народної боротьби за волю та краще життя, народ складав на підставі Псалтирю особливі молитви – обрані Псальми. Саме таку молитву, яка складена за рукописами Київської митрополії Константинопольського Патріархату XVI – XVII стст., ми сьогодні пропонуємо вам. Continue reading
ЗВЕРНЕННЯ СОБОРУ ЄПИСКОПІВ УПЦ США: МОЛІМОСЬ ЗА УКРАЇНУ!
З НАМИ БОГ! ХРИСТОС ПОСЕРЕД НАС! ВІН Є І ЗАВЖДИ БУДЕ!
Ці стародавні Християнські вітання так необхідні для нас усіх, щоб ми огорнулися надією та любов’ю, з почуттям глибокого занепокоєння та незбагненного бажання миру, коли світ спостерігає за новинами з України та світу, про чергову загрозу з боку Російського керівництва. Continue reading
ДВІ УНІЇ: ОБРАЗОК З ІСТОРІЇ РУСІ ПРИ КІНЦІ XVI ВІКУ
Тяжкі часи переживав наш руський народ під польським пануванням в XVI віці. Унія Люблінська 1569 року відлучила наші землі від Литви і прилучила їх безпосередньо до Польщі, а надто йшла до того, щоб завести на наших землях польські порядки. Ціль, до котрої вони змагали, була така, щоби нашу Полудневу Русь, що дісталася в їх руки, зовсім зілляти з Польщею, зробити з тих двох країн одну цілість. Нинішня Галичина була вже в їх руках віддавна; цікава річ, що тут поляки, хотячи сей край зробити польським, почали від того, що накликали до нього німців і поосаджували їх по містах. В прочій Русі, по Люблінській унії, годі вже було се зробити, і для того поляки задумали дійти до своєї цілі іншою дорогою. Особливо на дві речі мали вони око. Continue reading
ВІДВЕРТА НЕПРАВДА ВІД ОЧІЛЬНИКА УГКЦ: ЩО І КОМУ ЦЕ ДІЙСНО АДРЕСОВАНО?
Українська Греко-Католицька Церква є третьою за чисельністю в Україні та намагається представити себе як загальноукраїнську релігійну спільноту, яка майже спробує прирівнюються по впливу до Православної Церкви України. Саме тому, зустріч очільника УГКЦ, верховного архієпископа Святослава Шевчука з Українською асоціацію релігієзнавців, що пройшла 29 листопада 2021 р. у режимі онлайн [1], викликала не аби яку цікавість наукового товариства. Але нас зацікавило кілька моментів, у яких вл. Святослав відверто сказав неправду – це стосується, найперше, чисельності греко-католиків в Україні та, власне, історії Київської унійної митрополії, спадкоємцем якої вважає себе УГКЦ, а також справжні причини цієї спроби підману громадськості. Continue reading
ПАМ’ЯТЬ ВІТЕБСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ПОВСТАНЦІВ-МУЧЕНИКІВ 1623 РОКУ
Після уніатського Берестейського собору, вірні Київського Православ’я вели боротьбу за своє Богом дане право сповідати Святе Православ’я. Змагання охопило практично всі міста Білорусі та України. Не дивлячись на політичну та військову підтримку, яку надавала влада Речи Посполитої уніатам, православні чинили дієвий опір католикам. Одним з центрів такого спротиву зробилася Полоцька єпархія, де братства не давали захопити свої храми, боронили православних священиків. І це не дивлячись на те, що Полоцький архієпископ Герман Загорський (+1601) зрадив Православ’я, а його наступник – уніатський архієпископ Гедеон Брольницький (+1618) увесь намагався переконати мешканців прийняти унію. Continue reading
ІСТОРІЯ МАНДРІВ БОГОРОДЧАНСЬКОГО ІКОНОСТАСА
Для ченців Великого Хресто-Воздвиженського Скиту в Маняві і всіх жителів Краю Прикарпатського великою радістю було б повернення цієї унікальної пам’ятки сакрального мистецтва світового рівня до місця свого першого призначення – Українського Афону Великого Скиту в Маняві.
+ Іоасаф (Василиків), митрополит Івано-Франківський і Галицький (ПЦУ) Continue reading
«НА БОРИСА І ГЛІБА УДОСТАЛЬ ХЛІБА»
Святкуємо день святих страстотерпців князів Бориса і Гліба кілька разів протягом року. Але 6 серпня згадуємо їх мучеництво від намови брата Святополка Окаянного. Ці, на перший погляд трагічні події у ще молодій християнській державі, відбувалися більше тисячі років тому, відразу після смерті рівноапостольного князя Володимира Великого. У просвітителя Руси було дванадцять синів, серед них наймолодшими Борис і Гліб від дружини грекині. Перед своєю смертю Володимир покликав до Києва Бориса, якого дуже любив, і чуючи недомагання, навіть хотів передати йому трон. Continue reading
ЩЕ РАЗ ПРО БЕЗЦЕРЕМОННОГО ВІЗИТАТОРА, ЗЛОБНОГО КОМЕНТАТОРА ТА ПРАВО НАЗИВАТИСЯ ЦЕРКВОЮ
Мене ненавидить (світ), бо Я свідчу про нього, що діла його злі
Ін 7:7
Щодо цілком справедливої критики Митрополитом Чернівецьким і Буковинським Данилом етичної сторони недавньої візитації Святослава Шевчука в Резиденцію митрополитів на єпархіальній сторінці «Православні Буковини ПЦУ» у соціальній мережі Фейсбук з’явилися злобні істеричні пости Богдана Сторощука, що сховався за наведеною на фото личиною, й окремих інших коментаторів. Це логічно – людина вже тут заявила, що буде з нею у вічності. Continue reading
ВІТАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ З 1033-ю РІЧНИЦЕЮ ХРЕЩЕННЯ РУСИ-УКРАЇНИ
Блаженніший Митрополите Київський та всієї України у Христі Богові вельми любий та бажаний брате та співслужителю Смирення нашого, владико Епіфаніє, Ваше шановне Блаженство по-братськи у Господі обіймаємо та радісно вітаємо.
Голос Константинопольської Церкви-Матері відомий на благословеннім терéні Києва та на всій території України, оскільки цей голос – результат поєднання подиху та зішестя Пресвятого Духа під час хрещення та навернення у християнство блаженних предків Ваших нашими незабутніми Попередниками та Отцями, тому й відчуваю, що це мій непорушний обов’язок звернутися до Вас цього історичного, благословенного дня. Continue reading