ЯЙЦЯ З ІКОНАМИ АБО ПРО НОВИЙ ВИД ІКОНОБОРСТВА

Дана стаття допоможе зрозуміти віруючим, чи варто купувати на передсвяткових ярмарках цілий ряд «святкових» товарів.

У давні часи іконоборці у Візантії забороняли виготовлення священних зображень і розміщення їх не тільки в храмах і публічних місцях, але навіть у приватних будинках. Православні були змушені таємно молитися перед іконами, ховаючи їх від «агентів спецслужб» імператорів – іконоборців під загрозою арешту, заслання, позбавлення майна і навіть життя.  Continue reading

ІКОНОГРАФІЯ БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Благовіщення Пресвятої Богородиці 1-а пол. XVIII ст. З Преображенської церкви с. Коматово Гродненської обл. (Білорусь)

З усіх свят, присвячених Діві Марії, Благовіщення Пресвятої Богородиці – найдавніше. Першим коренем усіх свят називає його Іоан Златоуст (IV- ст.). Святкування цієї події почалося, як вважають дослідники, в Константинополі: у V ст. воно ще не було загальним, але незабаром ввійшло в основні дванадцять християнських свят.

Зображення цієї події невідомі катакомбному мистецтву. Вони могли з’явитися не раніше Третього (Ефеського) собору (431 р.), який, засудивши єресь Несторія, ввів шанування Марії як Богородиці. В основі свята Благовіщення лежить свідоцтво про відвідини Марії архангелом Гавриїлом в Євангелії від Луки (1:26-38). Continue reading

МОЛЧЕНСЬКА ЧУДОТВОРНА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

Пам’ять 18 вересня / 1 жовтня

Історія Молченської чудотворної ікони Божої Матері тісно пов’язана з Києво-Печерською лаврою, звідки, втікаючи від монголо-татарської навали, прийшли ченці в Молченську пустинь, що біля Путивлю та оселилися там. Коли ченці відійшли до Господа, їх поховали в влаштованої ними печері в Чудній горі, що поблизу Молченського болота. Місцевість та була відлюдна. І люди поступово забули, що в XII-XIII століттях жили там і померли подвижники-ченці з Києво-Печерської Лаври. Continue reading

ЛІТУРГІЙНА СИМВОЛІКА ІКОНОГРАФІЇ УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Візантійська іконографія Успіння Богоматері у своїй канонічній формі сформувалася до кінця X ст. Це підтверджується датованій пластиною слонової кістки для окладу Євангелія імператора Оттона III (1002) з Баварської державної бібліотеки в Мюнхені. Дана композиція була не тільки сценою оповідного святкового циклу – зображенням смерті Марії, а й чином літургії з Христом-архієреєм, якщо враховувати тексти, які служили основою іконографії, в першу чергу, апокрифічне Сказання Псевдо-Іоана Богослова та Слова Іоана Дамаскина на Успіння Богоматері. Continue reading

ВІЗАНТІЙСЬКА ТРАДИЦІЯ У БІЛОРУСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ ІКОНОПИСУ XV СТОЛІТТЯ

Успіння Пресвятої Богородиці.     XV ст.

Особлива роль Білорусі у становленні та розвитку іконопису в «Slavia Orthodoxa» (світі слов’янського православ’я) тільки зараз починає освоюватися вченими, що вивчають, а головне – що відкривають нові пам’ятники білоруської культури. [1]

Білорусь є берегинею пізньої візантійської художньої традиції 15 століття, представленої грецькою візантійською або італійсько-критською школою, за визначенням провідних представників російської візантиністки початку ХХ століття М.П. Кондакова і М.П. Лихачова. У XV сторіччі ця традиція була добре відома на білоруських землях і зробила вплив на формування місцевої школи іконопису. Паралельно схожий процес взаємовпливу візантійської традиції і російського іконопису спостерігався в Московії. Для сучасників «критська манера» була вищою оцінкою іконописного твору. Про це йшлося в одному з найзначніших підручників з техніки іконопису Діонісія з Фурньє. А диякон Павло Алепський, син сирійського патріарха, що здійснював разом з батьком подорож по слов’янських землях в XVІІ столітті, по старій пам’яті використовував це поняття, коли треба було похвалити ікони. Continue reading

ІКОНА ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО: СЯЙВО БОЖЕСТВЕННОЇ СЛАВИ

Ікона Преображення в православному богослов’ї є ключем до розуміння вигляду Божого. Який Був апостолам світлом став вираженням Божественної величі, вічною і нествореної  слави, деяким визнанням двоїстої природи Христа, Божественної і людської. Крім того, це стало якимось «прототипом», праобразом зміненій людській природі і обожнення, дарованого нам рятівними діяннями Христа. Преображення Христа на горі Фавор – це новозавітне відповідність епізоду зі Старого Завіту, де Бог відкривається Мойсею на горі Хорив. Continue reading

ІКОНОГРАФІЯ ЗОБРАЖЕННЯ «ЗІШЕСТЯ СВЯТОГО ДУХА НА АПОСТОЛІВ»

Після зображення «Воскресіння Христового» таким же яскравим прикладом «Богослов’я в образі» є ікона Пресвятої Трійці, написана преподобним Андрієм Рубльовим. Святкування на честь Пресвятої Трійці відбувається в День зішестя Святого Духа на апостолів, і ця подія також має свою ікону, іменовану «П’ятидесятниця».

В основі цього зображення лежить сказання книги Діянь святих апостолів (Дії. 2:1-13), з якого нам відомо, що в День П’ятидесятниці апостоли були зібрані разом в Сіонській світлиці, і в 3-й годині дня (за нашим часом у дев’ятому годині ранку) стався шум з неба як би буря раптова зірвалася. Шум наповнив увесь дім, де були апостоли. Прийшли також вогненні язики і спочили по одному на кожному з апостолів. Усі ж вони сповнились Святого Духа, і почали говорити іншими мовами. Це привернуло увагу мешканців Єрусалиму, зібрався народ і дивувався страшному явищу. Continue reading

ПРАВОСЛАВНА ІКОНА ВОЗНЕСІННЯ ПОЧ. XVII ст. З г. СЛУЦЬКА

Вознесіння Ісуса Христа на небо на сороковий день по Воскресінню є одним із великих, двунадесятих свят. Образ Вознесіння Господнього обов’язково містився серед ікон святкового ряду іконостасу. Але дана велика ікона з церкви на честь архідиякона Стефана г. Слуцька, не входила у святковий ярус іконостасу, а була храмовою іконою в одній із численних православних слуцьких церков (можливо, спочатку вона перебувала в Воскресенськом храмі). Ікона виконана з великою ретельністю і художньою виразністю. На міцному левкасі майстерно вирізаний по фону рельєфний орнамент з сітчастим рапортом, покритий блискучою позолотою, так само як і накладні дерев’яні профільовані рейки обрамлення. На рамі вмонтовані об’ємні накладки з дерева, що імітують дорогоцінні камені в золотій оправі. Вони немов вплетені у витончений срібний орнамент, блискучий на чорному тлі полів рами. Continue reading

ІКОНА ВОСКРЕСІННЯ

У цій статті ми постараємося відзначити найважливіші особливості православної ікони, іменованої «Зішестя в пекло».

Насамперед, слід сказати про те, що в даному аспекті православний іконопис кардинально відрізняється від західного, в якому прийнято зображати Христа, що урочисто виходить з гробу з прапором у руках. Навколо нього представлені захоплені, полеглі ниць стражники. Continue reading

ІКОНА РІЗДВА ХРИСТОВОГО XVIII ст. ІЗ БАРКОЛАБОВСЬКОГО ЖІНОЧОГО МОНАСТИРЯ

Ікона Різдва Христового. XVIII ст. З Барколабовського жіночого монастиря Могилевської обл. Білорусі

Барколабовській жіночий Свято-Вознесенський монастир був заснований Богданом Статкевичем в 1641 при церкві Іоана Хрестителя. Розташовувався він при злитті річок Лахва і Дніпро, на острові. Керівництво монастирем Богдан Стеткевич доручив Кутеїнському ігумену Іоїлю Труцевичу, який разом з ігуменею Кутеїнського жіночого монастиря обирали настоятельку для Барколабова. Монастир був організований за прикладом жіночого Успенського Кутеїнського монастиря, звідки була переведена частина черниць у новостворену обитель. До 1568 тут було дві церкви – Вознесіння Господнього і на честь Іоана Хрестителя, в обох були влаштовані багато прикрашені кіоти для головної святині – чудотворної ікони Божої Матері, що отримала назву «Барколабовська». У 1594 р була заснована Свято-Георгіївська церква. У 1640 р в монастирі жило 300 черниць. Continue reading