НА ВЕЛИКОЇ ВЕЧІРНІЙ
На «Господа кличу:» стихири Хрещення Русі-України, глас 5.
Подібний: Радуйся, Животворчі Хрест:
Радуються Неба і земля, / ангели радіють, люди торжествують, / бо це Христос, Бог наш, / як наречену прикрашену і обрану, / Церкву Київську Себе обручив, / людей її на ниву безсмертя привів / і спасає від полону ворожого Хрещенням святим, / що подає мир душам нашим. Continue reading
Пам’ять 12/25 липня
Святі мученики Федір Варяг і син його Іоан жили в Києві в Х столітті, коли варяги, предки нинішніх шведів і норвежців, брали особливо діяльну участь у державній та військового життя Київської Русі. Купці та воїни, вони прокладали нові торговельні шляхи до Візантії і на Схід, брали участь у походах на Царгород, становили значну частину населення стародавнього Києва та князівських найманих дружин. Головний торговий шлях Русі – з Балтійського моря в Чорне – називали тоді «шлях із варяг у греки».
На варязьку дружину спиралися у своїх починаннях вожді і організатори ранньої київської державності. Як і слов’яни, серед яких вони жили, багато з заморських прибульців під впливом Візантійської Церкви брали святе Хрещення. Київська Русь займала серединне місце між язичницької Скандинавією і православної Візантією, тому панівними в духовному житті Києва виявлялися поперемінно то живлющої віяння християнської віри, що йшло з півдня (при блаженному Оскольді в 860-882 рр.., При Ігорі і святий Ользі в 940-950 – х рр..), то згубні вихор язичництва, налетів з півночі, від Варязького моря (в часі правління Олега, що убив Оскольда у 882 р., при повстанні древлян, які вбили Ігоря в 945 р., за часі князя Святослава, який відмовився прийняти Хрещення, незважаючи на наполягання своєї матері, рівноапостольної княгині Ольги). Continue reading
Господи Боже сил, Боже спасіння нашого, Єдиний творча чудес!
Поглянь, у милості і щедрості своєї, на смиренних слуг Твоїх і, як Людинолюбний, почуй і помилуй нас.
Бо повстали вороги наші на нас, щоб погубити нас і розорити святині наші. Поможи нам, Боже, Спасителю наш, і визволи нас задля ім’я Твого, та прикладуться до нас слова, що вимовив Мойсей до людей Ізраїлю: Будьте відважними, стійте і побачите спасіння від Господа. Бо Господь допоможе нам. Continue reading
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (3 рази).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Трійце, помилуй нас, Господи, очисти гріхи наші, Владико, прости беззаконня наші, Святий, завітай і зціли немочі наші імені Твого ради.
Ідея святкування окремого свята – Собору Білоруських святих, уперше було піднято ще в міжвоєнний час у Польської Автокефальної Православної Церкві. По ініціативі Високопреосвященного владики Олександра (Іноземцева), архієпископа Поліського і Пінського це питання розглядалася на соборах ПАПЦ і, по деяких відомостях, було вирішено встановити «День пам’яті Руських (тобто Київських) святих у одну з неділь після П’ятидесятниці». Але тогочасні влади Польщі віднеслися до подібної ініціативи архієреїв ПАПЦ дуже негативно, бо це піднімало самосвідомість білорусів та українців. Continue reading
Часом на місце побудови нового храму або монастиря, до здійснення чину заснування, ставлять хрест, який охороняє і визначає місце будучого будівництва. Це роблять тоді, коли докладне місце закладки фундаменту ще остаточно не визначено. Цей чин, з благословення правлячого архієрея, може здійснювати старший священик або настоятель (намісник) монастиря. Як що хрест не освячений, то до цього чину приєднуємо чин освячення хреста. По бажанню архієрея або настоятеля, може бути також здійснений чин малого освячення води Continue reading
У Православ’ї є три варіанти Дзвіниці: 1) Дзвіниця вбудована в храм. При цім варіанті Дзвіниця окремо не освячується, а освячується разом з храмом. У випадку, коли дзвіниця прибудована пізніше – здійсняємо чин відновлення храму та освячуємо тільки дзвони. Також дзвіниця, у якої присутні престол, освячується по чину освячення храму. 2) Дзвіниця будується з внутрішніми помешканнями для поза храмових потреб (трапезна, актова зала, жили приміщення). 3) Дзвіниця без приміщень. У Чині, який ми відновили, ми подаємо два останніх варіанти. Continue reading
На місці, яке вибране для будівництва, ставиться стіл, на яке кладеться хрест і Євангеліє. При повному врочистому чині відбувається Чин малого освячення води. Священик здійснюває чин в єпитрахилі та фелоні.
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амін Continue reading
«Наша боротьба не проти крови i плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтоправителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних».
Еф. 6:12
Наше Святе Київське Православ’я ніколи не покидала воїнів, які ішли на оборону Правди Христової, свободи і незалежності своєї Держави. Вже в перших древніх богослужбових рукописах ми знаходимо повчання як потрібно молитися за перемогу над ворогом, приводяться різни молитви та служби. У цієї невеликої статті ми спробуємо класифікувати таки древні молитви та правила. Маємо надію, що ці приклади, які ми зібрали, знайдуть своє місця в сучасної молитовної практиці православних священиків і вірних київської традиції. Continue reading
Молитва перша
Боже кріпкий, що в руце Своєї тримаєш доли людські! Не поминай гріхів моїх, але зміцни мене з вишині силою Твоєю для перемоги над ворогами нашими. Подай мені тверезий розум і серце відважне, та не убоюся страху і уникну сумнівів, але під святими хоругвами війська нашого буду вірний своєї присяги до кінця. У ім’я Твоє іду і та буде воля Твоя. Continue reading
