Скандал навколо книги української письменниці Лариси Денисенко «Майя і її мами» давно вийшов не тільки за межі Львівського «Форуму видавців» та України. Буквально за кілька тижнів ЗМІ багатьох країн виступили з різноманітними коментарями, але найбільш активними були ліберальні медіа, які поспішили оголосити про створення «християнського Талібану в Україні», «правих терористів» і т.д. При цьому, на превеликий жаль, основні баталії розгорнулися виключно навколо питання ЛГБТ (сім’ї дівчинки, від імені якого ведеться розповідь) і «погроз» ряду правих українських організацій, через які «Форум видавців» скасував презентацію цієї книги у Львові. Continue reading
АРХІЄРЕЙСЬКЕ ПОСЛАННЯ ПРО СВЯТКУВАННЯ СТОРІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В США
Наприкінці ХІХ ст. та на початку ХХ ст. іммігранти до Сполучених Штатів Америки з територій колишньої Київської Русі – пізніше визнаної як незалежна держава Україна – почали нове життя як поселенці, металурги та фермери по всіх США. Вони прибули шукати кращого життя для своїх сімей, життя без приниження та гноблення яким на жаль вони жили на своїй рідній землі. Continue reading
РІЗДВО БОЖОЇ МАТЕРІ: ІКОНА СТОЛІНСЬКОГО МАЙСТРА XVII ст.
День всесвітньої радості, свято Різдва Божої Матері – 8/21 вересня. З цього свята, що символізує початок оновлення людського роду, зустріч Старого і Нового Завіту, починався святковий річний цикл Православної Церкви. Одна з найбільш ранніх збережених в Білорусі, написана на початку XVI століття, невелика за розміром ікона Різдва Божої Матері відзначається на Пінському Поліссі чудотворною. Її іконографія сходить до Палеологовського зразку, а узагальнена стилістика нагадує аналогічні рішення в українському іконописі свого часу.
У XVII столітті саме в іконах Різдво Божої Матері найбільш яскраво проявилося оновлення стилю білоруської та української іконопису. Іконописці з Слуцька, Бреста, Могильова, Львова трактують іконографію цього сюжету досить вільно, пропонуючи різні композиційні рішення, використовуючи в них запозичення з західноєвропейського живопису і гравюри, насичуючи зміст образу побутовими подробицями, співзвучними сучасної реальності і новому барочному світовідчуттю. Continue reading
СЛОВО НА СВЯТО РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Добрий приклад побожності і доброчесного життя дають нам святі та праведні Яким і Анна. Це святе подружжя жило у щирій і взаємній згоді, в тихості і смиренні. Одна тільки була в них печаль, вони були бездітні. Вони не нарікали на Бога, тільки щиро молилися Богу, твердо вірили і надіялися, що Бог зглянеться на них. їх праведність, віра і надія на Бога були винагородженні. Continue reading
ПРО КОНФЕСІЙНУ ПРИНАЛЕЖНІСТЬ АФОНСЬКИХ БЕНЕДИКТИНЦІВ
Значну роль в поселенні на Афоні римських бенедиктинців зіграли великі грузинські церковні діячі. Георгій Афонський в Житії святого Іоана і Єфимія розповідає про те, як грузини поселили в своєму монастирі великого римського старця Леона з його учнями, а потім допомогли їм побудувати свою власну обитель. Так, на Афонській горі з’явився монастир в ім’я Пресвятої Богородиці. Він відомий під ім’ям Амальфі, або як монастир Амальфітіон (Амальфіон). Пізніше він згадується також як старий монастир Мольфіні. Амальфітіоном монастир афонських бенедиктинців став називатися тому, що його засновники і подвижники походили з італійського міста Амальфі. Continue reading
ПРО ВСЕСВІТ
Все, що ми бачимо навколо себе: небо, сонце, місяць, зірки, хмари, землю, на якій живемо, повітря, яким дихаємо, і все, що на землі: траву, дерева, гори, річки, моря, рибу, птаство, звірів, тварин, і, нарешті, людей, тобто нас самих, – усе це сотворив Бог. Світ є творіння Боже.
Ми бачимо світ Божий і розуміємо, як гарно і мудро його збудовано. Дивний світ у своїй земній красі, і все в ньому наповнене життям. Неможливо перелічити всі рослини і всіх тварин та комах, що населяють землю, – від найменших, невидимих для наших очей, до найбільших. Вони живуть усюди: на суші й у воді, в повітрі й у ґрунті, і навіть глибоко під землею. І все це життя світу дав Бог. Багатий і різноманітний світ Божий! І в цій величезній розмаїтості панує дивний і гармонійний порядок, встановлений Богом. Люди часто називають це «законами природи». Всі рослини і тварини розселені по землі згідно з цим порядком. І кому чим встановлено годуватися, тим і годуються. Все має відповідний і розумний сенс. Все у світі народжується, росте, старіє і помирає – одне змінюється іншим. Усьому Бог дав свій час, місце і призначення. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ВАСИЛІЙ ВЕЛИКИЙ ПРО ЛЮБОВ ДО БОГА І БЛИЖНІХ
Любов до Бога не набувається і не запозичується. Від кого навчились ми захоплюватися красою Божого світу? Від кого набули прихильність до життя? Хто навчив нас любити батьків або тих, хто нас виховав? – Так, або ще набагато більше, і любов до Бога не ззовні прищеплюється нам, але в природі людини, разом з життям, закладене безсумнівно прагнення до цієї любові. Ми з свого боку можемо тільки дбайливо виховувати це природжене наше прагнення і, з допомогою Божої благодаті, виводити до довершеності. Continue reading
СПІЛЬНЕ ПОСЛАННЯ ПАПИ ФРАНЦИСКА І ПАТРІАРХА ВАРТОЛОМЕЯ І НА ДЕНЬ МОЛИТВИ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ СТВОРІННЯ
У п’ятницю, 1 вересня 2017 р., коли відзначається День молитви в намірення дбання про збереження створіння, оприлюднено відповідне спільне послання Папи Франциска та Константинопольського Патріарха Вартоломея І: Continue reading
ВОЛОДАРКА БОГОРОДИЦЯ І ЇЇ МОЛЕБНІ КАНОНИ
Пресвята Богородиця і Пріснодіва Марія – це чудо і таємниця, незбагненна навіть для ангелів: «Жахнулося від цього Небо, і кінці землі здивувалися, як Бог з’явився людиною у плоті, і лоно Твоє було більш просторіше за Небеса, тому Тебе, Богородицю, Ангели і люди як Володарку вшановують», – пише автор молебного канону. Вона – Божество після Бога, як сказав про Неї святий Григорій Богослов. Однак в інших творіння святих отців цілком конкретно говориться про місце Богородиці. Зокрема, святий Епіфаній підкреслює: «У великій пошані нехай буде Марія, але поклонятися має Отцю і Сину і Святому Духу». Continue reading
ХРИСТОС У СТАРОМУ ЗАВІТІ
Новий Завіт, як відомо, свідчить насамперед про Ісуса Христа. При цьому новозавітні автори постійно стверджують, що у Христі справдилися старозавітні пророцтва.
Але де саме в Старому Завіті говориться про Христа, і звідки ми знаємо, що це Він – адже ім’я прямо не названо?
Розклад або знак?
Перш за все, треба визнати: в Старому Завіті ми не знаходимо таких рядків, які виглядали б досконало точними доказами правоти Нового Завіту. Пророк Ісая або цар Давид ніколи не говорили: «У такому-то році в місті Віфлеємі у Діви Марії народиться син Ісус, Він створить багато чудес, а потім буде розп’ятий біля стін Єрусалима і на третій день воскресне». Continue reading