ЧИН ОСВЯЧЕННЯ ДЗВІНИЦІ

У Православ’ї є три варіанти Дзвіниці: 1) Дзвіниця вбудована в храм. При цім варіанті Дзвіниця окремо не освячується, а освячується разом з храмом. У випадку, коли дзвіниця прибудована пізніше – здійсняємо чин відновлення храму та освячуємо тільки дзвони. Також дзвіниця, у якої присутні престол, освячується по чину освячення храму. 2) Дзвіниця будується з внутрішніми помешканнями для поза храмових потреб (трапезна, актова зала, жили приміщення). 3) Дзвіниця без приміщень. У Чині, який ми відновили, ми подаємо два останніх варіанти. Continue reading →

ЧИН БЛАГОСЛОВЕННЯ ЗАКЛАДКИ НОВОЇ ДЗВІНИЦІ

На місці, яке вибране для будівництва, ставиться стіл, на яке кладеться хрест і Євангеліє. При повному врочистому чині відбувається Чин малого освячення води. Священик здійснюває чин в єпитрахилі та фелоні.

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амін Continue reading →

ВІДНОВЛЕННЯ СТАРОВИННИХ ЧИНІВ ВІД НАУКОВОГО ПРОЕКТУ «КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я»

По благословенню Преосвященного Владики Антонія, митрополита Хмельницького і Кам’янець-Подільського, науковий проект «Київське Православ’я» протягує відновлення старовинних чинів освячення.

Одним з чинів, який викликає певні запитання, є «Чин заснування Дзвіниці». Проблема полигає в тому, що в друкованих Требниках саме Київського Православ’я, цього чина немає. Однак, коли ми подивимось рукописну спадщину, то побачимо – чин освячення місця під побудову дзвіниці, як і сам Чин освячення дзвіниці, присутній. Цей факт підняв нас на дослідування цієї проблеми. Continue reading →

ЯК КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я МОЛИЛОСЯ ЗА СВОЄ ВІЙСЬКО ТА ПЕРЕМОГУ НАД ВОРОГОМ

«Наша боротьба не проти крови i плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтоправителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних».

Еф. 6:12

Наше Святе Київське Православ’я ніколи не покидала воїнів, які ішли на оборону Правди Христової, свободи і незалежності своєї Держави. Вже в перших древніх богослужбових рукописах ми знаходимо повчання як потрібно молитися за перемогу над ворогом, приводяться різни молитви та служби. У цієї невеликої статті ми спробуємо класифікувати таки древні молитви та правила. Маємо надію, що ці приклади, які ми зібрали, знайдуть своє місця в сучасної молитовної практиці православних священиків і вірних київської традиції. Continue reading →

МОЛИТВИ ПЕРЕД БИТВОЮ

Молитва перша

Боже кріпкий, що в руце Своєї тримаєш доли людські! Не поминай гріхів моїх, але зміцни мене з вишині силою Твоєю для перемоги над ворогами нашими. Подай мені тверезий розум і серце відважне, та не убоюся страху і уникну сумнівів, але під святими хоругвами війська нашого буду вірний своєї присяги до кінця. У ім’я Твоє іду і та буде воля Твоя. Continue reading →

ПІСНЯ-МОЛИТВА ПРО ПЕРЕМОГУ НАД ВОРОГОМ (ОБРАНИЙ ПСАЛОМ)

Господь мій!

Як би я міг один переслідувати тисячу і двоє проганяти десять тисяч, якби Заступник їх не зрадив їх, і Господь не віддав їх! Бо заступник їх не такий, як наш Заступник; самі вороги наші судді в тім. (Втор. 32:30-31). Ворог повстав  на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене (Пс. 17:19). Тільки Ти, Господи, заступник мій єси, слава моя, Ти возносиш голову мою (Пс. 3:4). Continue reading →

ПРАВОСЛАВНІ БІЛОРУСИ В ВИЗВОЛЬНОМУ ПОВСТАННІ 1863 РОКУ

З часу Муравйова-шибеника в Російській Імперії закладалася ідея, що православне населення Білорусі ставилася до повстання 1863 різко негативно. Проросійські історики зображували повстання як справа виключно шляхти і ксьондзів, а не підтриману православним селянством. Тим часом, це спростовують навіть учасники придушення повстання. Continue reading →

СВЯТИТЕЛЬ ВІТАЛІЙ ГРЕЧУЛЕВИЧ, ЄПИСКОП МОГИЛЕВСЬКИЙ І МСТИСЛАВСЬКИЙ (1 СІЧНЯ 1822 Р. – 14 ТРАВНЯ 1885 Р.)

Святитель Віталій Гречулевич. З Дмитрівської колекції портретів КПБА. Художник Семен Панпушин

Увага до єпископа Віталія Гречулевича нами привернута не випадково, оскільки в його особі поєдналися талановитий богослов і проповідник, який був українцем за походженням. У своєму розпорядженні ми маємо дві розвідки присвяченні служінню і просвітительській діяльності святителя. Перша з них була надрукована в «Журнале Московской Патриархии» число 9 за 1975 р. у зв`язку з 90-річчям з дня його упокоєння [1; с. 64-66], а друга у тому ж самому часописі № 1 за 1986 р. до 100-річчя з дня упокоєння [5; с. 17-20]. В них подано чималий біографічний і бібліографічний матеріал про видатного ієрарха Православної Церкви.

Єпископ Віталій Гречулевич народився 1 січня 1822 р. в містечку Тульчин на Поділлі (тепер районний центр Вінницької обл.) в сім`ї протоієрея Василя Яковича Гречулевича. Батько майбутнього святителя, клірик Подільської єпархії був освічений і діяльний пастир. Його проповіді свого часу були актуальними і досить помітними в церковній літературі, тому що були надруковані у 50-х роках ХІХ ст. українською мовою. Ця надзвичайна новина була помітною в церковних колах того часу, бо на українофільство дивилися тоді дивилися скоса. Тим більше що за українською мовою у Російській імперії не визнавали прав літературного громадянства. Смілива спроба протоієрея Василя Гречулевича проповідувати Христа українською мовою викликала захоплення серед українців і прихильників народної культурної свободи. Відомий слов`янофіл А. Хомяков тепло вітав це видання. Тому перший випуск проповідей протоієрея Василія Гречулевича українською мовою розійшовся досить швидко. Друге видання з`явилося у 1857 р. Цьому передувала досить серйозна праця, вдосконалення проповідей українською літературною мовою, переглядався їх зміст.  Continue reading →

ЧУДОТВОРНА ІКОНА «УСПІННЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА»

Пам’ять 3/16 травня

Києво-Печерська ікона Успіння Пресвятої Богородиці – одна з найдавніших явлених ікон Київського Православ’я. Пресвята Богородиця вручила її 4 – м візантійським зодчим, які у 1073 році принесли ікону преподобним Антонію і Феодосію Печерським. Continue reading →

З КИМ БУДЕМО ВЕСТИ ПЕРЕГОВОРИ ПРО ОБ’ЄДНАННЯ? ДУМКИ ПІСЛЯ ДИСКУСІЙ ВІДНОСНО СТОСУНКІВ УПЦ КП З МОСКОВСЬКИМ ПАТРІАРХАТОМ В УКРАЇНІ

Те, що в Україні мусить бути Єдина Українська Православна Помісна Церква – є аксіомою і тільки вороги української державності можуть заперечувати її. Також натуральним є питання про необхідність переговорів поміж трьома гілками Православ’я в Україні: УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ (РПЦ) МП. Саме тому, у березні цього року, з ініціативи Святійшого Патріарха Київського і усій Русі-України Філарета, Архієрейський собор звернувся до УПЦ МП та УАПЦ з черговою ініціативою об’єднання та створення в Україні єдиної Православної Помісної Церкви. Але коли з УАПЦ все більш-менш зрозуміло, то можливість переговорів з представниками Московського Патріархату в Україні викликає багато запитань та застережень у священиків і вірних Української Православної Церкви Київського Патріархату. Continue reading →