У Православ’ї є три варіанти Дзвіниці: 1) Дзвіниця вбудована в храм. При цім варіанті Дзвіниця окремо не освячується, а освячується разом з храмом. У випадку, коли дзвіниця прибудована пізніше – здійсняємо чин відновлення храму та освячуємо тільки дзвони. Також дзвіниця, у якої присутні престол, освячується по чину освячення храму. 2) Дзвіниця будується з внутрішніми помешканнями для поза храмових потреб (трапезна, актова зала, жили приміщення). 3) Дзвіниця без приміщень. У Чині, який ми відновили, ми подаємо два останніх варіанти. Continue reading
ЧИН БЛАГОСЛОВЕННЯ ЗАКЛАДКИ НОВОЇ ДЗВІНИЦІ
На місці, яке вибране для будівництва, ставиться стіл, на яке кладеться хрест і Євангеліє. При повному врочистому чині відбувається Чин малого освячення води. Священик здійснюває чин в єпитрахилі та фелоні.
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амін Continue reading
ВІДНОВЛЕННЯ СТАРОВИННИХ ЧИНІВ ВІД НАУКОВОГО ПРОЕКТУ «КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я»
По благословенню Преосвященного Владики Антонія, митрополита Хмельницького і Кам’янець-Подільського, науковий проект «Київське Православ’я» протягує відновлення старовинних чинів освячення.
Одним з чинів, який викликає певні запитання, є «Чин заснування Дзвіниці». Проблема полигає в тому, що в друкованих Требниках саме Київського Православ’я, цього чина немає. Однак, коли ми подивимось рукописну спадщину, то побачимо – чин освячення місця під побудову дзвіниці, як і сам Чин освячення дзвіниці, присутній. Цей факт підняв нас на дослідування цієї проблеми. Continue reading
ЯК КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я МОЛИЛОСЯ ЗА СВОЄ ВІЙСЬКО ТА ПЕРЕМОГУ НАД ВОРОГОМ
«Наша боротьба не проти крови i плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтоправителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних».
Еф. 6:12
Наше Святе Київське Православ’я ніколи не покидала воїнів, які ішли на оборону Правди Христової, свободи і незалежності своєї Держави. Вже в перших древніх богослужбових рукописах ми знаходимо повчання як потрібно молитися за перемогу над ворогом, приводяться різни молитви та служби. У цієї невеликої статті ми спробуємо класифікувати таки древні молитви та правила. Маємо надію, що ці приклади, які ми зібрали, знайдуть своє місця в сучасної молитовної практиці православних священиків і вірних київської традиції. Continue reading
МОЛИТВИ ПЕРЕД БИТВОЮ
Молитва перша
Боже кріпкий, що в руце Своєї тримаєш доли людські! Не поминай гріхів моїх, але зміцни мене з вишині силою Твоєю для перемоги над ворогами нашими. Подай мені тверезий розум і серце відважне, та не убоюся страху і уникну сумнівів, але під святими хоругвами війська нашого буду вірний своєї присяги до кінця. У ім’я Твоє іду і та буде воля Твоя. Continue reading
ПІСНЯ-МОЛИТВА ПРО ПЕРЕМОГУ НАД ВОРОГОМ (ОБРАНИЙ ПСАЛОМ)
Господь мій!
Як би я міг один переслідувати тисячу і двоє проганяти десять тисяч, якби Заступник їх не зрадив їх, і Господь не віддав їх! Бо заступник їх не такий, як наш Заступник; самі вороги наші судді в тім. (Втор. 32:30-31). Ворог повстав на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене (Пс. 17:19). Тільки Ти, Господи, заступник мій єси, слава моя, Ти возносиш голову мою (Пс. 3:4). Continue reading
ПРАВОСЛАВНІ БІЛОРУСИ В ВИЗВОЛЬНОМУ ПОВСТАННІ 1863 РОКУ
З часу Муравйова-шибеника в Російській Імперії закладалася ідея, що православне населення Білорусі ставилася до повстання 1863 різко негативно. Проросійські історики зображували повстання як справа виключно шляхти і ксьондзів, а не підтриману православним селянством. Тим часом, це спростовують навіть учасники придушення повстання. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ВІТАЛІЙ ГРЕЧУЛЕВИЧ, ЄПИСКОП МОГИЛЕВСЬКИЙ І МСТИСЛАВСЬКИЙ (1 СІЧНЯ 1822 Р. – 14 ТРАВНЯ 1885 Р.)
Святитель Віталій Гречулевич. З Дмитрівської колекції портретів КПБА. Художник Семен Панпушин
Увага до єпископа Віталія Гречулевича нами привернута не випадково, оскільки в його особі поєдналися талановитий богослов і проповідник, який був українцем за походженням. У своєму розпорядженні ми маємо дві розвідки присвяченні служінню і просвітительській діяльності святителя. Перша з них була надрукована в «Журнале Московской Патриархии» число 9 за 1975 р. у зв`язку з 90-річчям з дня його упокоєння [1; с. 64-66], а друга у тому ж самому часописі № 1 за 1986 р. до 100-річчя з дня упокоєння [5; с. 17-20]. В них подано чималий біографічний і бібліографічний матеріал про видатного ієрарха Православної Церкви.
Єпископ Віталій Гречулевич народився 1 січня 1822 р. в містечку Тульчин на Поділлі (тепер районний центр Вінницької обл.) в сім`ї протоієрея Василя Яковича Гречулевича. Батько майбутнього святителя, клірик Подільської єпархії був освічений і діяльний пастир. Його проповіді свого часу були актуальними і досить помітними в церковній літературі, тому що були надруковані у 50-х роках ХІХ ст. українською мовою. Ця надзвичайна новина була помітною в церковних колах того часу, бо на українофільство дивилися тоді дивилися скоса. Тим більше що за українською мовою у Російській імперії не визнавали прав літературного громадянства. Смілива спроба протоієрея Василя Гречулевича проповідувати Христа українською мовою викликала захоплення серед українців і прихильників народної культурної свободи. Відомий слов`янофіл А. Хомяков тепло вітав це видання. Тому перший випуск проповідей протоієрея Василія Гречулевича українською мовою розійшовся досить швидко. Друге видання з`явилося у 1857 р. Цьому передувала досить серйозна праця, вдосконалення проповідей українською літературною мовою, переглядався їх зміст. Continue reading
ЧУДОТВОРНА ІКОНА «УСПІННЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА»
Пам’ять 3/16 травня
Києво-Печерська ікона Успіння Пресвятої Богородиці – одна з найдавніших явлених ікон Київського Православ’я. Пресвята Богородиця вручила її 4 – м візантійським зодчим, які у 1073 році принесли ікону преподобним Антонію і Феодосію Печерським. Continue reading
З КИМ БУДЕМО ВЕСТИ ПЕРЕГОВОРИ ПРО ОБ’ЄДНАННЯ? ДУМКИ ПІСЛЯ ДИСКУСІЙ ВІДНОСНО СТОСУНКІВ УПЦ КП З МОСКОВСЬКИМ ПАТРІАРХАТОМ В УКРАЇНІ
Те, що в Україні мусить бути Єдина Українська Православна Помісна Церква – є аксіомою і тільки вороги української державності можуть заперечувати її. Також натуральним є питання про необхідність переговорів поміж трьома гілками Православ’я в Україні: УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ (РПЦ) МП. Саме тому, у березні цього року, з ініціативи Святійшого Патріарха Київського і усій Русі-України Філарета, Архієрейський собор звернувся до УПЦ МП та УАПЦ з черговою ініціативою об’єднання та створення в Україні єдиної Православної Помісної Церкви. Але коли з УАПЦ все більш-менш зрозуміло, то можливість переговорів з представниками Московського Патріархату в Україні викликає багато запитань та застережень у священиків і вірних Української Православної Церкви Київського Патріархату. Continue reading