КІЛЬКА МАЛОВІДОМИХ МОЛИТОВ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ХРИСТИЯНСЬКИХ СВЯТИНЬ, ЩО БУЛИ ВІДІБРАНІ ЯЗИЧНИКАМИ

В богослужбовій літературі Візантії XIV – XVI ст.ст. час від часу зустрічається кілька цікавих молитов і прохань під час Святої Літургії, які можливо охарактеризувати як «Молитви про повернення відібраних язичниками святинь». Швидше за все, ці молитви народилися в часі ісламської навали на Візантійську імперію, коли на окупованих мусульманами територіях християнські храми перероблялися на мечеті або на цивільні споруди. Враховуючи той факт, що до цієї пори питання повернення храмів Київського Православ’я, які знаходяться в полоні Московського Патріархату, у Білорусі та Україні залишається актуальним, ми спробували відновити і перекласти на українську мову кілька древніх молитов. Continue reading

З ІСТОРІЇ ВІДНОВЛЕННЯ ЗАМКОВОЇ ЦЕРКВИ В смт. МЕДЖИБІЖ

Релігійність українців є однією з найвищих в Європі, тобто три чверті населення України вважають себе віруючими людьми. Про це свідчить і кількість храмів, які діють майже в кожнім населенім пункті нашої держави, а особливо на її заході. У деяких селах є кілька культових споруд і одночасно існують різні конфесії. Нажаль, історично склалось так, що православні українці розділені між Київським та Московським Патріархатами і Автокефальною Церквою. Цей поділ інколи викликає ворожість і конфлікти між людьми. Проте кожна розумна людина знає, що в окремій незалежній державі має бути окрема церква з центром у столиці, а тому з кожним роком збільшується кількість прихильників ідеї створення Єдиної Помісної Православної Церкви, ініціатором якої є Українська Православна Церква Київського Патріархату на чолі з патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. Щоб втілити цю ідею в життя, необхідно у всіх населених пунктах доносити Слово Боже до людей на зрозумілій рідній мові, об’єднавши їх під покровом єдиної православної Церкви в Україні. Continue reading

РОЗВИТОК СЕРБСЬКОГО ЦЕРКОВНОГО СПІВУ ВІД XIV ДО XVIII СТОЛІТТЯ

Процес висунення сербського церковного співу з первісної візантійської моделі, після середньовіччя була значно уповільнено атакам турецьких загарбників. В землях, які потрапили під турецьке панування, реалізовувався тиск сербських народних звичаїв і православ’я, який, серед іншого, сприяв міграції сербського населення.

Цей болісний стан викликав уповільнення в культурному розвитку сербів, в тому числі – і в музиці. Результатом цього є дуже мала кількість даних про розвиток церковного співу. Сьогодні дослідження про історію Сербії в період XIV, – XVIII в ст.ст. майже повністю ґрунтується на різних джерелах. Continue reading

ПРО «ВИПРАВДОВУВАННЯ» ГЛАВИ УГКЦ ПЕРЕД МОСКОВСЬКОЮ ПАТРІАРХІЄЮ РПЦ (МП) ЗА СПІВПРАЦЮ З УКРАЇНСЬКИМИ ЦЕРКВАМИ

Чергове посоромлення України, українців і Церкви Христової в Україні…

На догоду чужинцям, чужих держав, державно-церковних і церковних політики (як папського Ватикану, так і Московії (Російської Федерації)), «духовні керманичі» від Української Греко-Католицької Церкви показали світу іще раз, що українці розділені, і при цьому навіть цього не соромляться… Continue reading

СВЯТИНЯ МЕДЖИБІЗЬКОГО ЗАМКУ

Перлиною стародавнього Меджибожа є могутній замок, побудований на мисі між двома річками – Південний Буг та Бужок.

Перші літописні свідчення про існування дерев’яної фортеці, розташованої на цьому місці, датуються ХІІІ ст. – період діяльності князя Данила Галицького та його боротьби з монгола-татарами. Continue reading

ЛІСЬНЯНСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

Пам’ять 8/21 і 14/27 вересня

Ліснянська ікона Божої Матері знаходиться у Вельському повіті Гродненської губернії. Тут, на березі річки Білки, розташоване велике село Лісне, що називається так від безлічі дрімучих густих лісів які його оточували. Недалеко від цього селища є досить значне піднесення із залишками старовинних ровів, від чого місцеві жителі іменують його «окопами». Оповіді говорять, що це місце було укріпленням, створеним хрестоносцями під час їхньої боротьби з Литвою і Польщею. На цьому узвишші розташований православний  жіночий монастир, заснований у 1885 році. У церкві цього монастиря і знаходилася стародавня чудотворна ікона Богоматері. Continue reading

СЛУЦЬКИЙ КНЯЗЬ, ЯКИЙ ПЕРЕПИСАВ ЄВАНГЕЛІЄ

Юрій ІІІ Юрійович Олелькович – один з останніх представників знаменитого роду слуцьких князів Олельковичів, який царював краєм впродовж двох сотень років.

Його батько Юрій ІІ Юрійович був одним з найбільших магнатів Великого Князівства Литовського, входив до складу Ради ВКЛ. Мати Катерина Тенчинська була дочкою воєводи Кракова – тодішньої столиці Польщі. Юрій ІІІ мав ще двох молодших братів – Симона IV та Олександра. Continue reading

БЛАГОСЛОВИТЬ НА ДОБРІ СПРАВИ: ПРО РОЛЬ ЦЕРКВИ В ЧАСИ ВИБОРІВ

Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас

Мт. 11:28

Останнім часом на сторінках соціальних сіток, форумах та ЗМІ знову активно заговорили про місце Православної Церкви, зокрема і Української Православної Церкви Київського Патріархату, її архієреїв та кліриків у політично-суспільному житті. Зокрема, деякі особи, декларуючи себе вірними Київського Патріархату, почали обливати брудом ієрархів та священиків нашої Церкви за благословення кандидатів у депутати або молитву за них. Цей процес вже вийшов за рамки нормальної дискусії та набув певного негативного забарвлення, що несе велику небезпеку духовному здоров’ю та єдності нашого народу. Тому ми, у цій короткій статті, спробуємо дати певну відповідь на подібну критику «участі архієреїв та священиків у виборах». Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ: СЛОВО НА РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Господь, що живе на небесах, бажаючи з’явитися на землі та з людьми пожити, уготував спершу на ній місце поселення слави своєї — пречисту Матір свою: так звичайно діють царі, коли хочуть прийти в якесь місто, то готують передусім собі в ньому палац для пробуття. А що палаци земних царів зводяться премудрими митцями із коштовних речей, на найвищому місці, красніші й просторіші від інших людських жител, так і в небесного Царя слави палата творитися має. У Старому Заповіті, коли захотів Бог жити у Єрусалимі, збудував йому Соломон храм премудрим митцем Хірамом, що був повен мистецтва, і розуму, і знання, як робити будь-яке діло, створив же з речей найдорожчих, від виборного каміння з дерев добропахучих кедра та кипариса, що їх привозили з Ливану, і з чистого золота на найвищому місці, на горі Морія. І найоздобнішим, бо створив херувимів на стінах, дерева усілякі та квіти. Continue reading

СЛОВО НА ПОЧАТОК ІНДИКТУ, ТОБТО НОВОГО РОКУ

Бог, цар віків, котрий поклав часи і літа в своїй владі[1], і в них до слави своєї, а людям від справ заспокоєнню узаконив усілякі свята, дав повеління у Старому Заповіті святкувати спеціально вересень у всі роки, щоб люди в цей місяць, звільнившись од суєт житейських, трудилися одному Богові. Таке в книгах Мойсеевих пишеться: «І промовив Господь до Мойсея, говорячи: «Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: сьомого місяця, першого дня місяця буде вам спочинок… жодного робочого заняття не будете робити в усіх оселях ваших і принесете всепалення, Господу» [2] коли в день сьомий Творець після шестиденного всього живого свого створення, благословив і на святість його, спочивав тоді, то людині заповів, кажучи: «Шість день працюй і, а день сьомий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці своєї у той день[3]. Continue reading