Окрасою літургійного багатства християнського Сходу є Божественна літургія святого Григорія Богослова, Константинопольського патріарха. Літургійний тип святого Григорія рясніє в літургійній традиції Олександрії. В олександрійській групі існують три гілки літургійних типів: греко-єгипетський, коптсько-єгипетський та ефіопський (або авіссінійській). В греко-єгипетській гілці ми зустрічаємо літургійні типи апостола Марка, Евхологія (требника) Серапиона Тмуітського, преподобного Василя Великого і святого Григорія Богослова. Згідно богослову П. Трембеласу, останні два типи виникають з Каппадокії і Понту. Божественна літургія святителя Григорія збереглася в паризькому кодексі 325 (ХIV століття), що знаходиться в Паризькій Національній бібліотеці. Continue reading
Category Archives: переклад
РЕКОНСТРУКЦІЯ ДРЕВНЬОГО МОЛЕБНОГО СПІВУ ДО СВЯТОГО АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛІСТА ІОАНА БОГОСЛОВА
Серед поза літургійних богослужінь молебень займає окреме місце. Це служіння подяки або прохання, направлене до Ісуса Христа, Богоматері або конкретного святого (святих) може чинитися як у храмі, так і поза їм на прохання віруючих. Незважаючи на встановлену від давнини структуру молебну, він дає велике поле для молитовної та богослужбової творчості: канони, акафісти, окремі прохання і молитви – все це об’єднується богословами і церковними поетами в єдину красиву молитву, яка чудово передає настрій і надії православних віруючих. Continue reading
МІНСЬКА ІКОНА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Мінська ікона Пресвятої Богородиці була написана Святим Апостолом і євангелістом Лукою. Протягом багатьох століть вона перебувала у Візантії. Її поява в Київської Русі виявилося пов’язано з прийняттям нашими предками православної віри.
Вона була вивезена святим рівноапостольним князем Володимиром з Корсуні і поставлена в Київській Десятинної церкви (пам’ять освячення церкви в 996 році – 12 травня). Continue reading
СОБОР СМОЛЕНСЬКИХ СВЯТИХ
Святкується в неділю перед святом Смоленської ікони Божої Матері
Смоленська кафедра є однією з найбільш древніх у Київської митрополії Константинопольського патріархату, бо християнство стало поширюватися на Смоленщині незабаром після хрещення Києва. Як повідомляє літопис: «в лето иде Владимир в Смоленскую землю и тамо крести все те земли». Continue reading
АРХІЄПИСКОП ДИМИТРІЙ ЗАКЛИКАЄ ДО МОЛИТВИ ЗА ХРИСТИЯН НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ
Вони вже не будуть мати ні голоду, ні спраги, і не буде палити їх сонце і ніяка спека: бо Агнець, Який посеред престолу, буде пасти їх і водити їх до живих джерел вод; і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх
Одкр. 7:16:17
До Всечесних пресвітерів і дияконів, ченців та черниць, голів та члени парафіяльних рад, викладачів та учнів церковних шкіл, членів благодійних організацій, молоді та молодіжних працівників, а також й усієї православної християнської сім’ї в Сполучених Штатах Америки. Continue reading
СЛУЖБА СВЯТУ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
На «Господа кличу:» стихири Хрещення Русі-України, глас 5.
Подібний: Радуйся, Животворчі Хрест:
Радуються Неба і земля, / ангели радіють, люди торжествують, / бо це Христос, Бог наш, / як наречену прикрашену і обрану, / Церкву Київську Себе обручив, / людей її на ниву безсмертя привів / і спасає від полону ворожого Хрещенням святим, / що подає мир душам нашим. Continue reading
СВЯТІ КИЇВСЬКІ МУЧЕНИКИ ФЕДІР ВАРЯГ І СИН ЙОГО ІОАН
Пам’ять 12/25 липня
Святі мученики Федір Варяг і син його Іоан жили в Києві в Х столітті, коли варяги, предки нинішніх шведів і норвежців, брали особливо діяльну участь у державній та військового життя Київської Русі. Купці та воїни, вони прокладали нові торговельні шляхи до Візантії і на Схід, брали участь у походах на Царгород, становили значну частину населення стародавнього Києва та князівських найманих дружин. Головний торговий шлях Русі – з Балтійського моря в Чорне – називали тоді «шлях із варяг у греки».
На варязьку дружину спиралися у своїх починаннях вожді і організатори ранньої київської державності. Як і слов’яни, серед яких вони жили, багато з заморських прибульців під впливом Візантійської Церкви брали святе Хрещення. Київська Русь займала серединне місце між язичницької Скандинавією і православної Візантією, тому панівними в духовному житті Києва виявлялися поперемінно то живлющої віяння християнської віри, що йшло з півдня (при блаженному Оскольді в 860-882 рр.., При Ігорі і святий Ользі в 940-950 – х рр..), то згубні вихор язичництва, налетів з півночі, від Варязького моря (в часі правління Олега, що убив Оскольда у 882 р., при повстанні древлян, які вбили Ігоря в 945 р., за часі князя Святослава, який відмовився прийняти Хрещення, незважаючи на наполягання своєї матері, рівноапостольної княгині Ольги). Continue reading
ТРАДИЦІЙНА МОЛИТВА, ЩО ЧИТАЄТЬСЯ ЗА ЛІТУРГІЄЮ В ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМАХ У ЧАСІ ВІЙНИ
Господи Боже сил, Боже спасіння нашого, Єдиний творча чудес!
Поглянь, у милості і щедрості своєї, на смиренних слуг Твоїх і, як Людинолюбний, почуй і помилуй нас.
Бо повстали вороги наші на нас, щоб погубити нас і розорити святині наші. Поможи нам, Боже, Спасителю наш, і визволи нас задля ім’я Твого, та прикладуться до нас слова, що вимовив Мойсей до людей Ізраїлю: Будьте відважними, стійте і побачите спасіння від Господа. Бо Господь допоможе нам. Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ ГРИГОРІЙ, ЗАТВОРНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ
Преподобний Григорій, затворник Києво-Печерський, здійснював свій чернечий подвиг у XIV столітті.
Преподобний особливо прославився подвигом стриманості і посту. Їжею йому у все життя служило неварене зілля, а питтям – вода. Ніч проводив він в молитвах. За такі подвиги він удостоївся від Бога дару чудотворця. Всі недужі, що приходять до нього з вірою та вживаючи частину зілля, яким він харчувався, отримували зцілення.
Нетлінні мощі Преподобного Григорія, затворника Києво-Печерського, спочивають у Дальніх печерах.
АКАФІСТ СВЯТОМУ АПОСТОЛУ АНДРІЮ ПЕРВОЗВАННОМУ
Первозванного апостола Христового, святого Євангелія проповідника, Руської землі богонатхненного просвітителя Андрія преславного піснями похвалимо, стоячи на вершині пагорба, де Хрест поставила правиця його, і йому, як послідовнику в Церкві верховному, що слідом за собою вказав їй путь до Христа, з розчуленням взиваємо:
Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний. Continue reading