ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД ЧАС БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ?

На початку IV століття засуджені християни області Кархідона, незважаючи на заборони Діоклетіана, зібралися в неділю і відповіли: «Ми не можемо жити без Вечері Господньої».

Сьогодні ж велика кількість людей, які називають себе православними християнами, зізнаються, що рідко відвідують недільну Євхаристію. Однак Євхаристія, як вчить нас Церква, – це джерело і початок всього християнського життя. В наші дні три чверті молодих людей, що приходять в храм на вінчання, стверджують, що вірують, проте не ходять до церкви. Continue reading

СОЛОДКІСТЬ ХРЕСТА

Хрест. Скільки змісту укладено в цьому слові. Дивно те, що, хоча спасіння, дароване нам Христом, – це не просто теорія, але життєве переживання, життя це відкривається смертю, умертвінням нашого грішного єства. Ми вмираємо для гріха, щоб знову народитися для Бога. Скільки б не тривало наша тимчасове земне життя, ми не можемо повністю викорінити в собі тягу до зла. І це дає нам безліч можливостей для благородної боротьби проти гріха, яка не припиняється протягом усього нашого земного життя. Ця боротьба за умертвіння гріховності триває і невпинно відновлюється: добровільне «розп’яття» супроводжує все християнське життя. Життя, що проводиться в «розп’ятті», не є відмовленням, як це трактують вороги Христа. Навпаки, це сама позитивна дія. Адже, по суті це відмова від тимчасового заради вічного, від «старого» заради нового, від падіння заради відродження, від гріха заради святості. Це «переселення» в Царство Боже. Continue reading

СПОТВОРЕННЯ У ДУХОВНОМУ ЖИТТІ. НАСТАНОВИ З АФОНУ

Хоча, ми і знаходимося посеред зими, вчорашній день був хорошим, сонячним. У нас з’явилася надія, що погода і надалі буде м’якою, але ось сьогодні знову настала негода. І ось ми знову замкнені в домі, закинувши всі наші справи. Ми змушені зайняти оборонну позицію і перечекати, поки не пройде негода, яка, як всім нам відомо, явище тимчасове. Подібні зміни погодних умов відбуваються і в нашому духовному житті. Повороти і спотворення є наслідком падіння людини. Після падіння людина, на жаль, втратила свій справжній образ і стала схильною до змін в гірший бік. До падіння вона жила у благодаті Святого Духа. Вона жила відповідно до природи, не маючи ніяких потреб, і як «господар над всяким творінням» панувала над часом, над простором, не будучи спотвореною, бо вона мала досконалу особистість. Однак, захотівши стати Богом за допомогою диявола, як пише блаженної пам’яті Юстин Попович, вона не тільки не стала Богом, а й стала причетною до злого. І ось тепер вона схильна до спотворень, які стали невіддільною частиною її духовного світу, і не має вона влади ні над чим у своїй особистості. І не може вона знати, що вона знайде в ній. Лише сила розуму збереглася у ній і з її допомогою вигадує вона способи спасатися від небезпек, що виникають від спотворень. Це велика мудрість, яка покликана допомогти нам, ченцям, спасатися, бо життя наше є уважне вивчення совісті. Ми враховуємо не тільки результати вчинків, щоб утримуватися від них. Ми враховуємо і ті приводи, які їх викликають. Continue reading

ПРАВОСЛАВНЕ ЧЕРНЕЦТВО І ВИКЛИКИ СУЧАСНОГО СВІТУ

У наш час на Святій Горі сталося диво відродження чернецтва, і це сталося не завдяки людським зусиллям, а виключно Божою дією і по Божій Волі. Чернецтво відроджене, незважаючи на складні умови сучасності, і встало на шлях, з давніх-давен вказаний святими отцями, – шлях священної безмовності. Руському (Київському – пер.) чернецтву теж знайомі такі періоди розквіту і відродження.

Бог сподобив нас особисто знати преподобних отців: старців Паїсія Святогорця, Порфирія Кавсокалівіта, Єфрема Катунакського, Харлампія Діонісіатського, Йосипа Ватопедського, Еміліана Сімонопетрского і багатьох інших. Continue reading

ЧЕРНЕЦЬ – ДАР БОЖИЙ

«Якщо хоч трохи можеш вірувати, все можливе віруючому» (Мк. 9: 23), і «без Нього [Бога] ніщо не почалося, що початок буття» (Ін. 1:3), – говорить наш Спаситель Ісус Христос. Чи вірити в життя після смерті, чи вірити в творчу силу вічного Бога, чи вірити, що Бог живий і діє в світі і по сей день, чи вірити, що Він керував і керує світом, – ось питання, у відповідях на які сучасна людина сумнівається.

Важко говорити сьогодні великі слова про ченців і чернецтво в цілому, оскільки багатьом ченці все ще здаються людьми, що знаходяться на периферії суспільства, відсталими або неграмотними, які не знайшли своєї мети в житті або, можливо, пережили якесь розчарування. Але для того, хто вірить і має в собі хоча б невелику часточку сяйва образу Божого, для тих, хто не спотворив в собі образ Божий, ми рішуче стверджуємо – в дусі з усіма тими, хто був пронизаний променем Пресвятого Духа, – що без ченців і чернецтва пропав би світ, «пропало б християнство у мирян»[1]. Continue reading

ПРАВОСЛАВНЕ І ЗАХІДНЕ БОГОСЛОВ’Я

Коли мене запрошують для розмови з представниками духовенства, які вивчають пастирське служіння, то я звичайно підкреслюю, що богослов’я є пастирським, а пастирське служіння – це богослов’я. Коли хтось бажає пасти конкретне словесне стадо, коли пасуть людей, то тоді необхідно бути богословом. Continue reading

ПРО СПІЛЬНУ МОЛИТВУ ПРАВОСЛАВНИХ З ІНОСЛАВНИМИ (ЄРЕТИКАМИ)

Спільна молитва православних християн з інославними (єретиками) заборонена канонами Церкви, незалежно від того, громадська вона, чи приватна. Заборона Церквою молитовного спілкування з єретиками виникає з любові як до своїх вірних чад, заради охорони їх від брехні перед Богом та лукавства, так і з любові до самих єретиків: відмовою від молитви з ними, християни свідчать, що ті помиляються й знаходяться в небезпеці, бо вони – поза Церквою і відходять  від спасіння. Continue reading

СУЧАСНІ СВЯТІ ОТЦІ ЦЕРКВИ

Раніше серед викладачів патрології і навіть серед православних богословів існувала думка, що святі отці існували в нашій Церкві лише до VIII століття. Іншими словами, вони окреслили межі патрології, заперечуючи той факт, що і після Іоана Дамаскіна в Церкві продовжували існувати і інші святі отці. Continue reading

ЯК МЕНІ ЗДОБУТИ СМИРЕННЯ?

Той, хто володіє смиренням, наслідує Самого Христа. Така людина ніколи не втрачає самовладання, нікого не засуджує і не вихваляється. Ніколи не жадає влади, уникає людської слави. Не свариться з будь-якого приводу.

Не грубить, коли розмовляє, і завжди вислуховує чужі поради. Уникає красивого одягу, зовнішній вигляд її простий і скромний. Continue reading

СВІТ І ЧЕРНЕЦТВО

Зміна світу впливає на чернецтво. Але чернецтво має залишатися незмінним. Зниження статусу православного чернецтва в епоху секуляризації є неприпустимим.

Церковне життя не повинне піддаватися ніяким впливам. Його постулати зобов’язані зберігатися, чернечі ідеали не слід переглядати. Вони повинні продовжувати дарувати суспільству дух аскези, стриманості і смирення, які так важливі в нашому житті. У період свого розквіту чернецтво дарувало славу Церкви. Зараз же чернецтво представляється світу чимось зайвим, несучасним, марним і навіть шкідливим. Continue reading