Епідемія коронавірусу, яка привела до офіційного оголошення пандемії і, як слідству, до закриття церков, поставила багато питань перед християнами. У Православній Церкві розгорнулася ціла дискусія про духовні причини епідемії та про необхідність суворих заходів, що вимагають припинення публічних богослужінь. Continue reading
Сьогодні багато українців задається питанням: Чому провід Католицької Церкви проводить фактично проросійську політику? І мова не тільки про сумновідому «Гаванську зустріч», а і про те, що Ватикан до сьогодні не осудив російську анексію Криму, а війну на Донбасі називає «внутрішнім конфліктом»… Але така позиція для Риму не чимось новим, пов’язаним виключно з політичними поглядами папи Франциска. Ще у часі ІІ Ватиканського Собору, через вузькі католицькі інтереси, Ватикан практично кинув на проїзволяще мільйони католиків та просто звичайних людей, які покутували в країнах «радянського табору». Ця історія сьогодні мало відома, тому ми вирішили трохи дослідувати це питання. Continue reading
І. Вступ
А якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша. Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо свідчили б про Бога, що Він воскресив Христа (1 Кор. 15: 14-15).
Для Павла було очевидно, що в залежності від того, чи є Воскресіння Ісуса історичним фактом, залежить достовірність не лише його власною проповіді, але і всієї нашої християнської віри. Павло дотримується цієї позиції надзвичайно твердо, при цьому він наполягає на історичності одного лише Воскресіння, а не інших чудес, які ми знаходимо в Новому Завіті. У цьому Павло не самотній. У ранній Церкві Воскресіння Ісуса «стає остаточним дивом в серії чудес, що знаменують Його земне служіння» (McGuckin 2004:293, порів. Aswin-Siejkowski 2009:63), і до наших днів віра в тілесне Воскресіння часто вважається лакмусовим папірцем, за допомогою якого можна перевірити, чи сповідує людина християнські погляди. Continue reading
Квінт Септимі Флоренс Тертуліан (бл. 160-223) – один з найбільш яскравих представників Північної африканської школи християнських мислителів, поряд зі святим Кіпріаном Картахенським (бл. 200-258). Мало що відомо про його життя, покладаємось головним чином на його роботи і єдину збережену древню розповідь про його життя – главу III «Відомих людей св. Ієроніма» [1]. Швидше за все, він займав посаду в Церкві як мирянин [2], Тертуліан мав дуже добру освіту для свого часу, особливо в області права і риторики, та добре розбирався в грецької філософії та міфології, а також в різних науках. За фахом він був юристом. У віці 30 років він прийняв християнство, керуючись висотами християнського життя, і порвав зі своїми старими поглядами. Ймовірно, це був поворотний момент в його житті, який привів його до чіткою відмовою від усього, що пов’язано з язичництвом, і в той же час суперечить прийнятим їм новим християнським переконанням. Continue reading
Пасха, як і очікувалося, пройшла в цьому році в вкрай напруженому форматі з не найкращими очікуваннями в найближчій перспективі. І все це завдяки РПЦвУ яка в абсолютно різних форматах, але все ж зібрали людей в своїх храмах і провели богослужіння з цілковитим нехтуванням карантину.
Я вже не став висвітлювати дану проблематику в саме свято, але зараз саме час підбити підсумки і назвати речі своїми іменами. Continue reading
+ ВАРФОЛОМІЙ
МИЛІСТЮ БОЖОЮ АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ,
НОВОГО РИМА І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ
ВСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ
БЛАГОДАТЬ, МИР ТА МИЛІСТЬ ВІД ХРИСТА, ЩО ВОСКРЕС У СЛАВІ
Дорогі брати ієрархі та улюблені діти в Господі,
Досягнувши Святої Пасхи і стаючи учасниками радості Воскресіння, ми прославляємо Господа слави, який розтоптав смерть смертю і воскресив з Собою всю расу Адама, відкриваючи для нас все ворота раю. Continue reading
«Сердечна подяка має займати перше місце в нашому молитовнику. Після цього має слідувати покаяння і щире душевне розкаяння. Потім повинна йти наше прохання до Царя Всесвіту». Так пише Св. Іоан Ліствичник, ігумен Синайського монастиря, в VII столітті в своїй класичній праці «Лесвиця Божественного сходження». Я не думаю, що він мав намір встановити незаперечне правило, яке не дозволяло б ніяких відхилень. Його метою, скоріше, було позначити звичайний зразок, нормальну послідовність, якої слід дотримуватися у практиці молитви. Дяка, каяття, покаяння: така основна і головна послідовність, яку ми повинні передбачити. Continue reading
Вступ
Кожен, хто живе сьогодні, не байдужий до того, що медична наука досягає величезних успіхів. Тепер не тільки лікують хвороби чудовими комп’ютеризованими діагностичними апаратами, екзотичними технологіями та новою медикаментозною терапією. Звичайні люди зараз стикаються з дивовижним набором альтернатив кожного разу, коли виникає медична проблема. Continue reading
Сила Церкви в ці важкі і непередбачувані дні та години, які переживає людство через невидимого ворога – коронавірусу, не перебуває в геройстві тих, хто вважає, що їм самім нічого не загрожує і вони не становлять загрози для оточуючих, коли товпляться в храмах. Христос не піддався другої спокусі показати свою силу, падаючи вниз з найвищої точки храму Соломона, але відповів: «Не спокушай Господа Бога твого».
Сила Церкви буде бачною, коли її діти, керуючись турботою про здоров’я світу, не йдуть до церкви в цей критичний час, а сидять вдома з молитвою. Що може бути більш зворушливим, ніж бачити всіх членів сім’ї на колінах у спільній молитві за спасіння світу? Continue reading
Пандемія не випадкова, це ознака часу, це плід божественного гніву. Це – плід божественного гніву, бо людина діє всупереч своїй природі, всупереч логіці. Уявіть собі, скільки це засмучує Святий Дух, і Господь є нам не в вигляді месника, а у вигляді отця і допускає такі випробування не як покарання, а як повчання, рухоме любов’ю, і все для того, щоб привести до себе заблукалу людину, яка загубилася в сутінках, привести до себе через хворобу, через випробування, через це напоумлення, щоб людина прийшла до Нього і усвідомив не тільки в теорії шляхом читання книг, але і на практиці, що він по суті – мізерний. Continue reading