ЄРЕСЬ ПАПІЗМУ? ВІДПОВІДЬ МИТРОПОЛИТУ ІЛАРІОНУ АЛФЕЄВУ

Тристоронній диспут між українцями, росіянами та Вселенським Патріархатом про можливість церковної незалежності України обіцяє бути найсерйознішою проблемою для православної християнської єдності нашого покоління. З чисто політичної точки зору українська автокефалія представляє для Російської Православної Церкви повну катастрофу. Вона не тільки позбавить РПЦ однієї третини її парафій та підірве проект «Русский Мир», але і докорінно відкине претензії Московського Патріархату на лідерство у всьому православному християнському світі. Continue reading →

ПОКАЯННЯ ЗГІДНО ВЧЕННЮ СВТ. ГРИГОРІЯ ПАЛАМИ

Святитель Григорій Палама, як усім відомо, є великим світильником Православної Церкви, який досяг успіху в своєму богослов’ї, яке є плодом його життя у Христі, спрямованому на те, щоб у ту епоху оживити і відродити православне богослов’я у всій його глибині. На Святій Горі говорять, що богослов’я свт. Григорія Палами накрило всі пусті і марні слова минулого і майбутнього. Святий Святогорець починає своє життя на Святій Горі з нашого монастиря, місця нашого покаяння, Великої обителі Ватопед, навчався розумному укладенню та подвижницькому-аскетичному життю у Ватопедського старця прп. Никодима ісихаста. Освічений, завдяки подвижницькому діяльному життю, Духом Святим, свт. Григорій отримав духовну мудрість і став досконалим учителем чеснот і життя у Бозі. Continue reading →

СВЯЩЕНСТВО

Для розуміння Першосвященицької місії Господа нашого Ісуса Христа необхідно спершу мати певне уявлення про священство у Старому Заповіті, яке готувало та прообразно представляло Його священство.

Спершу торкнемося історії встановлення священства. У давніх цивілізованих народів які оточували Ізраїль (наприклад Єгипту та Месопотамії), священицьке служіння часто здійснювалося царями цих народів. Правителю допомагало ієрархічно організоване здебільшого спадкове духовенство, часто об’єднане у окрему касту. Зовсім інакше було у давніх старозавітних патріархів – у них не було ані храму, ані особливих священиків Бога Авраама, Ісака та Якова. Патріархи поставили жертовник у землі Ханаанській (Бут.12:7) та приносили жертви Богу (Бут. 22). У них було сімейне священство, властиве багатьом давнім народам. У описі життя патріархів згадуються лишень священики-іноземці (цар-священик Салиму, свяще­ник Бога Вишнього Мелхиседек (Бут. 14:18) та жреці фараона (Бут. 41:45;47:22). Коліно Левія ще не мало тоді богослужбових обов’язків (Бут. 34:25-31; 49:5). Continue reading →

ЧИ ПОВИННО ПРАВОСЛАВ’Я БУТИ ПЕРЕШКОДОЮ ДЛЯ ЛІБЕРАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ?

Факт того, що падіння комунізму змусило православ’я зіткнутися з проблемами, що стосуються демократичної секуляризації, очевидний. Під секуляризацією я маю на увазі в повному обсязі дискредитоване заперечення віри, а секуляризм, який розуміється як плюралізм, відповідно до Аристотеля Папаніколау, як він визначив його в своїй програмній лекції «Християнський секуляризм» на конференції «Релігія у суспільному житті». яка щорічно проходить у Терібіне, що в Герцеговині. Звертаючи увагу на те, що в деяких православних країнах була зроблена спроба відновлення свого роду моделі симфонії влади, що йде корінням в Візантійський період, він вказує на те, що через окупації – османську, австро-угорську, комуністичну – практично ніколи не було можливості вирішити дану проблему. Continue reading →

СЛОВО НА ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА

Сьогодні свята Церква святкує віднайдення і воздвиження чесного і животворчого Господнього Хреста. Це відбулося в четвертому столітті, коли імператорський престол займав Константин Великий. Після того, як цар переміг Масиміана, то мати царя, рівноапостольна Єлена з цим наміром відправилася на святу землю і після довгих розшуків, немало розпитувала старих людей де положили чесне Древо. В кінці вона допиталася одного старця, єврея на ім’я Юда, і він показав їй місце. На тому місці знаходилася поганська божниця, збудована імператором Андріаном на честь поганської богині Венери. Коли божницю було зруйновано, то було знайдено три Хреста. Continue reading →

НЕПРАВОСЛАВНЕ ПРАВОСЛАВ’Я ПУТИНА

Останнім часом експерти Америки і Європи приписують релігійні мотиви дій Володимира Путіна. Чи можна звинувачувати православ’я у його військових вторгненнях, реакційної політики і антизахідної риториці?

Зрозуміло, що ні!

Думка про те, що українська криза має релігійні причини –  є фактично невірною і релігійно образливою. Що гірше, вона ще політично нерозумною і прямо грає на руку любимому наротиву Путіна про війну культур. Continue reading →

ПРАВОСЛАВ’Я – НАДІЯ НАРОДІВ ЄВРОПИ

І Вступ

Єдина Європа ХХІ-го століття знаходиться в пошуку своєї ідентичності. «Європейська самобутність-ідентичність» не була важливою проблемою, оскільки її формували тільки економічні і політичні чинники. Однак з того часу, як культурні та, особливо, релігійні чинники довелося вирішувати з точки зору пошуку цієї ідентичності, розгорнулися серйозні дискусії, виникли напружені розбіжності і гострі конфлікти відносно того, щоб «Європейська конституція» не відображала у собі християнської ідентичності Європи. Continue reading →

НЕ ПЛУТАЙТЕ АВТОКЕФАЛІЮ З ТЕОЛОГІЄЮ

За всю нашу історію світські географічні регіони диктували кордони єпископських кафедр і автокефальних церков. Рішення вселенських соборів, які іноді підтверджували цю юрисдикцію, були прагматичними зусиллями з вирівнюванням і часто перестроюванням – церковної мапи відповідно до зміни політичних реалій. Коротше кажучи, немає нічого по богословськи значимого у церковних кордонах. Continue reading →

ВІРА І НАУКА У ПРАВОСЛАВНІЙ ГНОСЕОЛОГІЇ І МЕТОДОЛОГІЇ

А. Реальна проблема або псевдо-проблема?

Протиставлення віри і науки та, як наслідок, конфлікт між ними є проблемою, характерні для західноєвропейської думки (франко-латинської), але є псевдо-проблема для православної святоотцівської традиції. Ця думка базується на історичних даних цих двох регіонів. Continue reading →

СПІЛЬНА ЗАЯВА ПРЕДСТОЯТЕЛІВ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОЇ ТА ПОЛЬСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ

Ми, очільники двох Помісних Церков, які зустрілися на польській території, відчуваючи відповідальність за життя Святого Православ’я у сучасному світі, його мир, єдність і дотримання догматичного і канонічного порядку, перед викликами того досвіду, в якому Православ’я в Україні живе зараз, Continue reading →