ЧЕРНЕЧЕ ТКАННЯ НА ВЕРЕТЕНІ ЖИТТЯ

Господь прийшов у світ не для того, щоб поліпшити умови цього земного життя, не для того, щоб запропонувати нам якусь нову політичну і економічну систему, не для того, щоб навчити якомусь методу досягнення психофізичного рівноваги. Він прийшов перемогти смерть і дарувати нам життя вічне. «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ін. 3:16). Continue reading

СУЧАСНА МОНАСТИРСЬКА ПРАКТИКА ПРИЙОМУ І ДУХОВНОГО ВИХОВАННЯ ЧЕНЦІВ-ПОЧАТКІВЦІВ

Тема, до якої я смиренно приступаю, відноситься до процесу входження в чернече життя конкретно взятої людини. Визначаючи її з самого початку і обмежуючи цим її рамки, ми можемо виділити наступні чотири етапи, які є загальними для всіх людей, але відрізняються для кожної окремої людини тривалістю:

1) період вступу в чернецтво, в чернече братство;

2) період відразу після прийняття постригу і перші 5-7 років після;

3) період від 7 до 20 років; Continue reading

ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ПОСЛІДОВНОСТІ ДОБОВОГО КОЛА БОГОСЛУЖІННЯ

Як оповідає розповідь, що зберігся в древніх патериках, ченці монастиря святого Сави, Іоан і Софроній, одного разу відвідали авву Ніла з двома його учнями на вершині Синайської гори. Всі оповідання про зустріч відноситься до початку 600 року від Різдва Христового і описують вже чітко сформовану систему добового кола богослужіння – зокрема, недільної всеношної – як пустельного відлюдницького типу, так і єрусалимської співочої традиції. Винятковою характерною рисою служби пустельників залишається читання Святого Письма. Continue reading

ВІФЛЕЄМСЬКІ ВОЛХВИ: ХТО ВОНИ?

Читаючи 2-й розділ Євангелія від Матфея, неможливо не помітити, що ті, хто прийшли в Єрусалим і запитували про місце народження царя юдейського, не могли не знати Святе Письмо. Більш того, жителям Єрусалиму, які сполошилися від таких запитань, пророцтво про зірку також було відомо. І ось тут слід звернути увагу на притчу, сказану Валаамом, і записану в книзі Чисел 24:17. Слова цієї притчі алегоричні і дуже важкі для розуміння, в тексті прямо не сказано про те, що Месія народиться, коли зійде зірка. Проблема також полягає ще в тому, що Тора не дає нам ні опису, ні часу, коли має з’явитись зірка, що вказує на Месію. Є всього один уривок а в книзі Даниїла: «Отже знай і розумій: з того часу, як вийде повеління про відновлення Єрусалиму, до Христа Владики сім седмин і шістдесят дві седмини; і повернеться народ, і відбудуються вулиці і стіни, але у важкі часи. І після закінчення шістдесяти двох седмин відданий буде на смерть Христос, а місто і святилище зруйновані будуть» (Дан. 9:25-26). Continue reading

ПРОПОВІДЬ НА БОГОЯВЛЕННЯ.

Віктор Марковець. «Заславль. Вадахрост на Чорниці» .1998. Полотно, олія, 28 х 40.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

ХРИСТОС ХРЕЩАЄТЬСЯ! У РІЧЦІ ЙОРДАНІ!

Улюблені брати і сестри!

Зовсім Недавно Ми Відзначали Подію Боговтілення:

У Світ у Плоті Прийшов Син Божий… Прийшов Він на землю через велику невимовну любов до людського роду, прийняв на Себе плоть людську. Саме через неї ми побачили славу Божу, повсякчас існуюче світло і Божество. и сприймали Його простим і довірливим серцем Віфлеємських пастухів, яким Ангели Божі сповістили про пришестя у світ Христа. І ось сьогодні ми з Новою Радістю переживаємо явлення Богоявлення Христа Спасителя на річці Йордані. Continue reading

ДО НОВОЇ ЕККЛЕСІОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГИМИ? НАСЛІДКИ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛІЇ

Коли Вселенський патріархат надав автокефалію новоствореній «Православній церкві України» (ПЦУ), він мав намір створити єдину помісну церкву, яка об’єднувала більшість усіх православних віруючих цієї країни.

Назва нової Церкви, як вона з’являється в Томосі, а саме «Найсвятіша Церква України», передбачає цю ідею, як і кілька заяв Вселенського патріарха Варфоломія протягом 2018 року, в яких він підкреслював необхідність єдності православ’я в Україні. ПЦУ також це підтвердила, довго називаючи себе на своєму веб-сайті «єдиною» помісною церквою, а також на своїй домашній сторінці «Наша Церква” відкрита для всіх!» Основна ідея полягала в об’єднанні православ’я в Україні. Continue reading

МАСШТАБИ ТА НАБУТКИ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ ПРАЦІ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ У 80-90 РР ХІХ СТ.

Становище православ’я на українських землях, приєднаних до Росії після поділу Польщі, було важким. Ставлення російської влади до релігійного життя на західноукраїнських землях зазнало відчутних змін після повстання 1830-1831 рр. Політика російського уряду мала на меті, зокрема, нівелювання національних особливостей та знищення національної культури народів, які опинилися під її владою. «Обрусение инородцев» – таким було завдання імперської політики, початок якій поклало царювання Миколи І в першій половині ХІХ ст. [17, ст. 147]. Continue reading

«СТАВРОПІГІЙНИЙ РУМУНСЬКИЙ ВІКАРІАТ» ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ: СИТУАЦІЙНЕ РІШЕННЯ З НЕПЕРЕДБАЧЛИВИМИ НАСЛІДКАМИ

Вже на стадії підготовки Київського об’єднавчого собору та надання Константинополем Томосу про автокефалію Православної Церкви України, багато аналітиків зазначали, що визнання нової Помісної Церкви з боку інших автокефальних церков, буде супроводжуватися певним «торгом», коли кожний буде намагатися отримати якісь дивіденди, або від Константинополя, або від Києву, або від Москви за гальмування процесу. При цьому саме інтереси Румунської Православної Церкви називалися прямо та неприховано – отримання власного ставропігійно-національного вікаріату в ПЦУ з правами широкої автономії. Це було, на думку майже всіх релігійних аналітиків, головною умовою визнання Української Помісності з боку Бухаресту. Continue reading

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ЄПИСКОПІВ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ

Улюблених священнослужителів та вірних Української Православної Церкви поза межами України і на її рідних землях

Христос Рождається!

Сьогодні Свята Православна Церква  урочисто святкує Різдво Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, серця всіх нас  переповнені великою і незбагненною радістю, Бог явився на землі во плоті, цю подію  очікувало все людство від часів Адама і Єви, про  неї  провіщали пророки Старого Заповіту: «Ось Діва в утробі прийме і народить Сина і дадуть Йому ім’я Еммануїл, що означає: з нами Бог» (Іс. 7:14), бо визволення послав Господь народу Своєму (псалом 110:9), бо спасіння  людського роду не могло здійснитись людськими силами, для цього потрібно було пришестя у світ Бога.  Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ АМВРОСІЙ, ЄПИСКОП МЕДІОЛАНСЬКИЙ: СЛОВО ПРО ТЕ, ЯК ПОТРІБНО ЗУСТРІТИ ДЕНЬ РІЗДВА ХРИСТОВОГО

Вам відомо, яка велика радість, і яке численне буває зібрання народу в той день, коли святкують народження царя земного. Як вожді й начальники, так всі воїни, одягнувшись в шовкові одежі, перепоясавшись дорогими, золотом сяючими, поясами, поспішають тоді в найбільшій величі предстати перед царем своїм. Бо вони знають, що радість царя зросте, коли він побачить особливу красу їхнього вбрання, і що він тим більше звеселиться, чим більше вони покажуть старань під час торжества його (цар, як людина, не дивиться на серце, і судить про ставлення до себе лише за зовнішністю: і тому, хто більше любить царя, той і одягається тоді в найсвітлішу одежу). Більше того, оскільки вони знають, що цар в день народження свого буває щедрим, – і роздає доволі багато милостей чи вельможам своїм, чи тим, які в домі його вважаються людьми низькими та зневаженими; то заздалегідь стараються наповнити скарбниці його різним багатством, аби він, бажаючи роздавати милості, міг роздавати їх щедро, так щоб швидше вичерпалося в ньому бажання до роздавання милостей, ніж збідніло його багатство. Все це вони роблять ретельно, бо й самі сподіваються дістати за це велику нагороду. Continue reading