7/20 січня наша Свята Православна Церква святкує собор святого Предтечі і Хрестителя Іоанна. Це найдавніший свято нашої Церкви, присвячений святому Іоану. Він має Божественне походження. Бог просвітив отців Церкви, напоумити їх призначити це свято після дня святого Богоявлення, щоб вшанувати святого Іоанна, який хрестив Христа. Пророк Іоан – «найбільший святий» нашої Церкви (звичайно ж, поза порівняння тільки Пресвята Богородиця, яка вище всіх святих.) Він – «більший Між народженими жінками» (Мф. 11:11). Він являє собою втілення людинолюбства і любові Христа, друга грішників, проповідника покаяння, пустельну горлицю. В якому б самоті ми не знаходилися в містах та інших поселеннях, нам слід пам’ятати, що святий пророк Іоан завжди супроводжує нас, стаючи для нас чудовим супутником. Continue reading
Tag Archives: Життя святих
СВЯТИЙ ІГНАТІЙ БОГОНОСЕЦЬ
Апостольський отець і другий після Євода, єпископ Антіохійський священомученик Ігнатій Богоносець разом зі святим Полікарпом Смирнським навчався у святого апостола і євангеліста Іоана Богослова. Його ім’я, по-латині «ignis», перекладається як «вогонь» і свідчить про палаюче в ньому бажання Христа, та такої сили, що він отримав собі ім’я Богоносець. Існує два традиційних варіанти трактування прізвисько «Богоносець»: а) після мученицької кончини святого на внутрішніх сторонах його серця були знайдена золота напис з ім’ям Ісуса Христа і б) Ісус брав Ігнатія-дитину на руки, про що оповідає Євангеліє від Матвія (Мт. 18:3). Continue reading
ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩІВ СВЯТИТЕЛЯ МИХАЇЛА, ПЕРШОГО МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО
Пам’ять 30 вересня / 13 жовтня
Святитель Михаїл, перший митрополит Київський, помер в 992 році і був похований в Десятинній церкві Пресвятої Богородиці в Києві. Близько 1103 року при святому ігумені Феоктисті (згодом святитель Чернігівський – пам’ять 5 серпня), мощі його були перенесені до Антонієвих печер, а 1 жовтня 1730 року в Велику Печерську церкву (Успенський храм). Continue reading
СВЯЩЕНОМУЧЕНИК МАКСИМ ГОРЛИЦЬКИЙ (САНДОВИЧ)
Пам’ять 24 серпня / 6 вересня
Історія Руси-України знає чимало випадків, коли спалахи народного духу та вогні істинної традиції виникають на окраїнах нашого цивілізаційного простору. Лемківщина найвіддаленіший закуток нашої землі і був такою твердинею, край, що зберіг народну пам’ять про часи Києворуські та походи короля Данила, край, мешканці якого сподвигли селянську республіку в повному ворожому оточенні, край, що попри географічну й політичну ізоляцію перебував у світі Києва та Почаєва, міцно оберігаючи Святу Православну віру. Попало це світло і на молодого семінариста Максима Сандовича із Ждині, якому судилось стати мучеником за віру. Continue reading
ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ЮРІЯ ПЕРЕМОЖЦЯ
Сьогодні 23 квітня / 6 травня, дорогі брати і сестри, Свята Церква Христова вшановує пам’ять святого великомученика Юрія Переможця. Святий Юрій жив коло 300 року по Різдві Христовім. Він був здібний, розумний юнак, і тому, хоч він був ще дуже молодий, він уже був тисячоначальником (полковником), тобто командував 1000 вояків. Римський імператор Діоклетіян дуже високо цінив свого молодого тисячоначальника.
Коли за часів Діоклетіяна почалося переслідування (гоніння) християн, то перед Юрієм постало питання: Кого слухати? Чи слухати Царя Небесного, чи царя земного (тобто імператора Діоклетіяна)? І Юрій без вагання вибрав послух Цареві Небесному. Continue reading
СВЯТИЙ ГРИГОРІЙ ПАЛАМА – ПРОДОВЖУВАЧ СВЯТООТЦІВСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ
Православна Церква присвятила другу неділю Великого посту святителю Григорію Паламі, в якому вона бачила наступника святоотцівської традиції і одне з втілень торжества Православ’я. Для сучасної людини, що страждає від всякого роду криз, важливо не розумне і емоційне, через західні протестантські вчення пізнання Бога, а пізнання Його через святодуховний досвід, як про нього свідчили великі отці Церкви і, в особливості, святий Григорій Палама. Continue reading
СВЯТА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ КАТЕРИНА ТА ВПРАВНІ НЕЧЕСТИВЦІ
Свята великомучениця Катерина, що жила в період загального занепаду, схожого з нинішнім, народилася в 294 році н.е. в Олександрії Єгипетської. Походила вона з аристократичної язичницької родини і до прийняття християнства носила ім’я Дорофея, як пише латинський церковний письменник Руфін. Ставши християнкою, вона по своїй чистоті і непорочності стала називатися Катериною (грецькою – «Навіки непорочна»). Катерина мала незрівнянну красу, була дуже багата й навчалася філософії, риториці, поезії, музиці, математиці, астрономії та медицині в кращих навчальних закладах свого часу. Continue reading
ДО ІСТОРІЇ КАНОНІЗАЦІЇ ТА ЦЕРКОВНОГО ВШАНУВАННЯ СВЯТОГО РІВНОАПОСТОЛЬНОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА
У липні в Україні урочисто відзначалися 1000-річчя з дня кончини святого рівноапостольного Великого князя Володимира, цей факт відчутно збільшив інтерес суспільства до церковної історії загалом, та історії канонізації та вшанування святого рівноапостольного Київського князя Володимира.
Для розгляду цього питання нам варто звернутися до історії агіографії Київської православної митрополії Константинопольського патріархату.
Так, перші спроби канонізації Великого Київського князя Володимира почалися – при активному сприянні його нащадків – незабаром після смерті. Вже митрополит Іларіон у своєму «Слові» (середина XI в.) Намагається довести, що «християнство на Русі було прийнято завдяки мудрості й розуму Володимира Святославовича, а не під впливом і зовнішнім тиском». Автор називає Володимира «рівноапостольним» і вважає за необхідне приєднати його до сонму святих» [1, ст. 716]. Continue reading
ЖИТТЯ І МІСІОНЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МИТРОПОЛИТА АРСЕНІЯ МАЦІЄВИЧА НА ТЕРЕНАХ РОСІЙСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У XVII СТОЛІТТІ
Арсеній Мацієвич народився 1679 року на Волині, в родині бідного уніатського священика у місті Володимир – Волинськ, українець за походженням. Заслуговує великої уваги особливість національно – патріотичного усвідомлення людей і дотримання ними морального і духовного життя. Сімя Івана Мацієвича – батька Арсенія також не була виключенням. Родина була бідною, благочестивою, проте шляхетською. Continue reading
1000 РОКІВ МУЧЕНИКІВ СТРАСТОТЕРПЦІВ КНЯЗІВ БОРИСА І ГЛІБА
Сьогодні, 6 серпня, Церква вшановує пам’ять святих страстотерпців князів Бориса і Гліба – синів рівноапостольного князя Володимира Великого, просвітителя Київської Руси-України. Сьогодні 1000 років від їх мученицької блаженної кончини. Агіографічна традиція, як і літописна, зберегла для нас чітку розповідь про вбивство князів їхнім братом Святополком, якому дали прізвисько Окаянний. Continue reading