ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ЮРІЯ ПЕРЕМОЖЦЯ

Сьогодні 23 квітня / 6 травня, дорогі брати і сестри, Свята Церква Христова вшановує пам’ять святого великомученика Юрія Переможця. Святий Юрій жив коло 300 року по Різдві Христовім. Він був здібний, розумний юнак, і тому, хоч він був ще дуже молодий, він уже був тисячоначальником (полковником), тобто командував 1000 вояків. Римський імператор Діоклетіян дуже високо цінив свого молодого тисячоначальника.

Коли за часів Діоклетіяна почалося переслідування (гоніння) християн, то перед Юрієм постало питання: Кого слухати? Чи слухати Царя Небесного, чи царя земного (тобто імператора Діоклетіяна)? І Юрій без вагання вибрав послух Цареві Небесному. Continue reading

СВЯТИЙ ГРИГОРІЙ ПАЛАМА – ПРОДОВЖУВАЧ СВЯТООТЦІВСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ

Православна Церква присвятила другу неділю Великого посту святителю Григорію Паламі, в якому вона бачила наступника святоотцівської традиції і одне з втілень торжества Православ’я. Для сучасної людини, що страждає від всякого роду криз, важливо не розумне і емоційне, через західні протестантські вчення пізнання Бога, а пізнання Його через святодуховний досвід, як про нього свідчили великі отці Церкви і, в особливості, святий Григорій Палама. Continue reading

СВЯТА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ КАТЕРИНА ТА ВПРАВНІ НЕЧЕСТИВЦІ

Свята великомучениця Катерина, що жила в період загального занепаду, схожого з нинішнім, народилася в 294 році н.е. в Олександрії Єгипетської. Походила вона з аристократичної язичницької родини і до прийняття християнства носила ім’я Дорофея, як пише латинський церковний письменник Руфін. Ставши християнкою, вона по своїй чистоті і непорочності стала називатися Катериною (грецькою – «Навіки непорочна»). Катерина мала незрівнянну красу, була дуже багата й навчалася філософії, риториці, поезії, музиці, математиці, астрономії та медицині в кращих навчальних закладах свого часу. Continue reading

ДО ІСТОРІЇ КАНОНІЗАЦІЇ ТА ЦЕРКОВНОГО ВШАНУВАННЯ СВЯТОГО РІВНОАПОСТОЛЬНОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА

У липні в Україні урочисто відзначалися 1000-річчя з дня кончини святого рівноапостольного Великого князя Володимира, цей факт відчутно збільшив інтерес суспільства до церковної історії загалом, та історії канонізації та вшанування святого рівноапостольного Київського князя Володимира.

Для розгляду цього питання нам варто звернутися до історії агіографії Київської православної митрополії Константинопольського патріархату.

Так, перші спроби канонізації Великого Київського князя Володимира почалися – при активному сприянні його нащадків – незабаром після смерті. Вже митрополит Іларіон у своєму «Слові» (середина XI в.) Намагається довести, що «християнство на Русі було прийнято завдяки мудрості й розуму Володимира Святославовича, а не під впливом і зовнішнім тиском». Автор називає Володимира «рівноапостольним» і вважає за необхідне приєднати його до сонму святих» [1, ст. 716]. Continue reading

ЖИТТЯ І МІСІОНЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МИТРОПОЛИТА АРСЕНІЯ МАЦІЄВИЧА НА ТЕРЕНАХ РОСІЙСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У XVII СТОЛІТТІ

Арсеній Мацієвич народився 1679 року на Волині, в родині бідного уніатського священика у місті Володимир – Волинськ, українець за походженням. Заслуговує великої уваги особливість національно – патріотичного усвідомлення людей і дотримання ними морального і духовного життя. Сімя Івана Мацієвича – батька Арсенія також не була виключенням. Родина була бідною, благочестивою, проте шляхетською. Continue reading

1000 РОКІВ МУЧЕНИКІВ СТРАСТОТЕРПЦІВ КНЯЗІВ БОРИСА І ГЛІБА

Сьогодні, 6 серпня, Церква вшановує пам’ять святих страстотерпців князів Бориса і Гліба – синів рівноапостольного князя Володимира Великого, просвітителя Київської Руси-України. Сьогодні 1000 років від їх мученицької блаженної кончини. Агіографічна традиція, як і літописна, зберегла для нас чітку розповідь про вбивство князів їхнім братом Святополком, якому дали прізвисько Окаянний. Continue reading

КАНОН ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИКУ АФАНАСІЮ БРЕСТСЬКОМУ, ГЛАС 8

Пісня 1

Ірмос: Воду пройшов як сушу, / і єгипетського зла уникнув, / ізраїльтянин заспівав: / Визволителю і Богу нашому співаймо.

Мойсей колись, хресним знаком води розділів, / пройшов з ізраїльтянами скрізь Чорне море і землі обітованої досягнув, / ти ж, преподобномученику, ношенням хреста плоть свою умертвив, / місця обітованого досягнув єси, у якому правда живе. Continue reading

СВЯТИЙ РІВНОАПОСТОЛЬНИЙ КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ

15/28 липня

Святий князь Володимир народився близько 960 року й був названий язичницьким ім’ям Володимир, тобто володар світу.

Його батьками були князь Святослав – син княгині Ольги та Малуша – як припускають, дочка древлянського князя Мала, який був страчений за смерть князя Ігоря.

Малуша хоч і прийняла вона християнську віру разом з усіма, проте в душі залишалась язичницею. Княгиня Ольга була категорично проти такого шлюбу свого сина, адже Малуша була в неї лише ключницею, полонянкою і рабинею.  Continue reading

РІЗДВО СВЯТОГО ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІОАНА

День пам’яті 24 червня / 7 липня

Про події, пов’язані з народженням Іоанна Хрестителя, євангеліст Лука розповідає в першому розділі свого Євангелія. Він пише, що під час правління Ірода в Юдейськім царстві жив священик на ім’я Захарія. Його дружина Єлизавета була нащадком пророка Аарона. Обидва вони були праведні перед Богом, жили в страху Господньому, благочесті, розсудливості і в слухняності Божественним заповідям. Протягом багатьох років молилися благочестиве подружжя Господу про дарування їм чада, але так і не знайшли дітей, незважаючи на гарячі молитви про це. Захарія і його безплідна дружина Єлизавета досягли глибокої старості і вже не сподівалися мати дитину. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ (РОСТОВСЬКИЙ). СТРАЖДАННЯ СВЯТОГО ПЕРШОМУЧЕНИКА АРХІДИЯКОНА СТЕФАНА

Коли Господь наш Ісус Христос після здійснення таїнств спасіння нашого вознісся на Небо і Духа Святого від Отця у вогненних язиках вниз зіслав і Церква Христова примножуватися почала, були нарікання еллінів на євреїв. Не тих еллінів, що поклонялися ідолам, їх же звичайно Писання Святе язичниками називає: ще-бо тим у той час не відчинилися двері Віри ані не проповідувалося їм ще слово спасіння, бо нескоро після убивства Стефанового язичників до церкви вірних приймати почали, — з них же першим був Корнилій-сотник. Його ж коли хрестив Петро святий, обурювалися ті, що були від обрізання, що до мужів, які обрізання не мали, увійшов, і нарікали на Петра. Однак він сповістив їм про плащаницю, з Небес явлену, — тоді замовкли й славили Бога, кажучи: «Справді язичникам Бог покаяння дає в життя». Не з язичників же були елліни у час буття Стефана святого, хоч нарікали на євреїв, але з тих же євреїв були і той же Мойсеїв закон мали, розсіявшись по всіх краях. Continue reading