Зупинимо нашу увагу на одній з чеснот – лагідності. Невже таке велике значення лагідності, що Свята Церква вказує на цю чесноту душі, як на вищу гідність? Зі свого досвіду ми знаємо, що лагідну людину люди часом не помічають і навіть зневажають. Чи не даремно говорить Писання: що високе в людей, то мерзота перед Богом (Лк. 16:15). Ще в Старому Завіті Бог сказав устами пророка: ось на кого Я спогляну: на смиренного та на розбитого духом і тремтячого над Моїм словом (Іс. 66:2). Continue reading
Tag Archives: ПЦУ
ПРЕПОДОБНИЙ НИКОДИМ СВЯТОГОРЕЦЬ: МИР В СЕРЦІ
«Царство Боже всередині вас є» (Лк. 17:21). Для християнина, який роздумував над сенсом свого існування під час земного життя, є основною метою побудувати Царство Боже всередині себе самого. Але настільки велична, предивна і незрозуміла на перших етапах духовного життя ця ціль, що здається недосяжною. Вона недосяжна для нас, людей, бо ми є порох, але нічого неможливого немає для Бога.
Налаштувати зв’язок з Богом, взаємодіяти з Ним – це те, що потрібно кожному без винятку, навіть якщо людина не усвідомлює це. Цього всього досягли святі. Та Бог дав нам у приклад святих ще і для того, щоб ми зрозуміли, що кожен з нас, за Його допомогою, може досягти духовних вершин, як це зробили ті, яких ми називаємо святими. «Тож будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мт 5:48). Continue reading
СЛОВА У П’ЯТУ НЕДІЛЮ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ. ПРО ЗЛИХ ДУХІВ
Свята Церква сьогодні (8/21-го липня 2019р.) подає нам Євангеліє, коли Ісус Христос зцілив людей опанованих нечистими духами. Злі духи побачили, що наступила їх остання хвилина панування над людиною і попросили, щоб Господь Бог дав їм благо над тваринами. Але, показує Господь Бог ,що злий дух не має влади над людиною, ні над твариною. Усе залежить від того, якої поведінки буде людина чи тварина. Ісус Христос зціляє хворих і показує нашу нерозважливість. Коли Син Божий зцілив хворого злі духи забажали, щоб народ відвернувся від Ісуса Христа. Continue reading
ДЕЩО ПРО ЧЕРНЕЦТВО…
Чернецтво, як початково євангельське життя, засноване на ряді правил, яким вільно і без примусу слідують ті, що бажають трудитися і вгодити Богу. Монастир, як місце перебування і служіння ченця, колиска чернечого життя, це не просто місце проживання, будинок, але в першу чергу – училище вищого досвіду та свідомості через спільне проживання і взаємну турботу братів один про одного, а також через дотримання монастирських норм і статутів. 20 монастирів Святої Афонської Гори – це справжні візантійські фортеці, які вражають не лише своєю архітектурою, але і своїми поселенцями – хранителями вікової літургійної православної традиції, яка бере початок у ранньому чернецтві і до наших днів охоплює всі сторони життя ченця, допомагаючи йому за час життя в монастирі досягти досконалості і уподібнитися Богу. Continue reading
УСТРІЙ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
Під впливом українського питання йдуть дискусії про «першість» у Церкві. Деякі люди відкидають її, а інші неправильно тлумачать. Римо-католики зазвичай інтерпретують першість як есенціалізм, а деякі сучасні православні богослови трактують його з точки зору персоналізму.
Моя мета в цій статті полягає не в тому, щоб викладати теологічні аспекти проблеми, а в тому, щоб підкреслити той факт, що в Православній Церкві ми більше говоримо про синодальний та ієрархічний устрій Церкви. Будуть висвітлені деякі погляди, на яких я раніше наголошував в інших контекстах. Continue reading
ПРО РОЗКОЛЬНИКІВ ТА «ТРИШКИН КАФТАН»
Буваю подивуваний, коли хтось, захищаючи «скрєпи русского міра» в Україні, заявляє, що розкол породжує розкол. Такі адепти навіть не задумуються над тим, що таке розкол, а що таке розділення. Вони не намагаються внести богословську та історичну точність у ці поняття. Навпаки, вони здатні нам доводити, що українці такий собі легковажний народ до віри, до її правдивості. Відтак на території, яка завжди «окормлялась» Російською Церквою, маємо прямі докази діяльності чималої кількості розкольників. Continue reading
ДО ПИТАННЯ ВИЗНАННЯ ВСЕЛЕНСЬКИМ ПАТРІАРХАТОМ ХІРОТОНІЇ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ТА УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
У компанії проти визнання Православної Церкви України (далі – ПЦУ), яку активно веде Московський Патріархат, питання визнання хіротоній «розкольників» займає особливе місце. Саме воно на сьогодні зробилося ключовим у ставленні Польської та Албанської Православних Церков при формуванні своєї позиції. І хоча рішення Священного Синоду Константинопольського патріархату від 11 жовтня 2018 р. поставила крапку у цьому питанні щодо канонічного визнання сучасного єпископату та священства колишніх українських православних юрисдикцій «Київський Патріархат» й «Українська Автокефальна Православна Церква», у нав’язаною Москвою дискусію активно включаються і деякі українські ресурси, приводячи різні приклади, статті та інтерв’ю ієрархів різних Помісних Церков. На жаль, частина матеріалу «грішить» певною хаотичністю та непослідовністю, що стоїть на перешкоді повному розумінню позиції Вселенського патріарха у цьому питанні. У даній статті ми спробуємо найбільш повно розкрити питання щодо визнання хіротоній «розкольників». Continue reading
КРАХ ОПЕРАЦІЇ «РОЗКОЛ». ЧАСТИНА ІІ. ВІДХІД «ПОЧЕСНОГО ПАТРІАРХА» ФІЛАРЕТА ТА ЙОГО ГРУПИ
Неможливо зупинити паровоз без гальм. Особливо коли увесь час підкидати вугілля та підливати воду…
Американське прислів’я
Ми не випадково винесли старе американське прислів’я як епіграф другої частини нашої статті. Бо ще у кінці першої частині, яка побачила світ 19 травня 2019 р., відзначали, що «далекі від думки, що нам час святкувати перемогу та спочивати на лаврах. «Зовнішні сили», які усі ці місяці працювали на кризу у ПЦУ нікуди не зникли, та не склали зброї» [1]. На великий жаль, можемо констатувати: Усе так і сталося. Використовуючи «почесного патріарха» Філарета як локомотив, «зовнішні сили» та їх місцеві «корисні ідіоти», продовжували рухатися до своєї мети саме як потяг без гальм, особливо не вдаючись у тактичні маневри та незважаючи на «червоне світло» здорового глузду… Continue reading
ІСУС ХРИСТОС – ІСТИННИЙ БОГ
Сутність християнського благочестя полягає в тому, щоб вірувати в Єдинородного Бога, Який є істина й істинне світло, і сила Божа, і життя, що Він істинно є все те, що про Нього говориться, як інше, так і раніше іншого те, що Він – Бог істинний, тобто Бог за істинною завжди сущий таким, яким думаємо про Нього і чим іменується; і ніколи не був не сущим, і ніколи не міг бути таким; Якого буття тим, що Він є за сутністю, недоступне ніякому способу осягнення і цікавості. Нас же, як говорить слово премудрості (Прем. 13:5), приводить до пізнання цього буття велич і краса творінь через деяку схожість з тим, що пізнається, тобто даруючи тільки віру (в це буття) через вказівку на його дії, а не знання. Отже коли ця думка твердо тримається всіма християнами, які достойні цього імені, які навчені законом не поклонятися нічому, що не є істинний Бог, а поклонятися Самому Єдинородному Богу, і які сповідують, що Він істинно, а не лжеіменно є Бог. Благочестиве сповідання вважає догматом віру в Єдинородного Бога – «нехай всі шанують Сина, як шанують Отця»(Ін.5:23). Continue reading
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ФОРУМУ УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ «ЗА ПОМІСНУ ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ УКРАЇНИ!»
Відбувся Форум української інтелігенції “За Помісну Православну Церкву України”. Ми не гонилися за кількістю учасників – за бажання, можна було б зібрати зал у рази більший. Йдеться швидше про осмислення проблеми та пропонування шляхів її вирішення. А для цього потрібна експертна думка та виваженість, а не мітингування. Було багато (понад 15) виступів, цікаве обговорення. Був біль за долю православної Церкви та України. За наслідками обговорення було прийняте відкрите (бо є можливість долучатися із підписами тим, хто поділяє його ідеї) звернення.
проф. Олександр Саган
(10 червня 2019 року, Київ)
На початку червня 2019 р. представники української інтелігенції з міркувань про благо Церкви і України зверталися до почесного патріарха ПЦУ Філарета з проханням «перенести обговорення всіх гострих питань на представницькі церковні органи, а також утриматися від публічних дискусій, заяв чи інтерв’ю, які можуть посіяти тривогу серед православних українців і потішити недругів держави». Continue reading