Кілька днів тому, на початку червня 2020 р., у соціальній мережі «Facebook», з’явився черговий допис одного з прибічників колишнього Київського митрополита Філарета (Денисенко), де «очільник Київського Патріархату» подається як єдиний борець за об’єднання Українського Православ’я та здобуття «справжнього Томосу». Отже, хочеться трохи розповісти, як направду цей церковний діяч «боровся за об’єднання», яке було основною умовою надання Томосу з боку Вселенського Патріархату. Continue reading
Tag Archives: прот. Сергій Горбик
ПРО ВІДСУТНІСТЬ СВЯЩЕННОГО САНУ У БІЛЬШОСТІ ІЄРАРХІЇ РОСІЙСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ
Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.
Лк. 6:43
Виступаючи проти Православної Церкви України, представники Московського Патріархату дуже люблять посилатися на різні канони, яким дають власне тлумачення та наповнення. Але шукаючи «скалку в оці брата свого», пропустили один суттєвий факт: колишній очільник Російської Православної Церкви в Україні, митрополит Володимир Сабодан, цілком канонічно втратив духовний сан ще в липні 1992 р. … І ця подія ретельно приховається в Московському Патріархаті. Отже, тільки факти. Continue reading
ЯК СРСР ВПЛИНУВ НА РІШЕННЯ ІІ ВАТИКАНСЬКОГО СОБОРУ ЩОДО СОБОРНОГО ЗАСУДЖЕННЯ КОМУНІЗМУ
Сьогодні багато українців задається питанням: Чому провід Католицької Церкви проводить фактично проросійську політику? І мова не тільки про сумновідому «Гаванську зустріч», а і про те, що Ватикан до сьогодні не осудив російську анексію Криму, а війну на Донбасі називає «внутрішнім конфліктом»… Але така позиція для Риму не чимось новим, пов’язаним виключно з політичними поглядами папи Франциска. Ще у часі ІІ Ватиканського Собору, через вузькі католицькі інтереси, Ватикан практично кинув на проїзволяще мільйони католиків та просто звичайних людей, які покутували в країнах «радянського табору». Ця історія сьогодні мало відома, тому ми вирішили трохи дослідувати це питання. Continue reading
СЛУЖІННЯ В ЧАСІ ПАНДЕМІЇ. ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ТА РЕАЛЬНІ ПОРАДИ ДЛЯ СВЯЩЕНИКІВ (ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ ОНЛАЙН КОНФЕРЕНЦІЇ «ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО СЛУЖІННЯ СВЯЩЕНИКІВ У ЧАСІ ПАНДЕМІЇ»)
Враховуючи дискусійні питання щодо здійснення богослужінь у часі пандемії, по ініціативі «Міжнародного наукового проекту «Київське Православ’я»» та «Центру св. Іоана Богослова» (м. Чернівці), на базі кафедри фармакології ВКНЗ ЛОР «Львівської медичної академії ім. А. Крупинського», 17-20 березня 2020 р. була проведена міжнародна онлайн конференція, яка об’єднала священиків кількох Православних Церков, лікарів та фармакологів. Результатом фахової дискусії є матеріал з конкретних порад священикам та пропозицій щодо антисептичних засобів, який ми подаємо.
Оргкомітет онлайн конференції «Практичні поради щодо служіння священиків у часі пандемії» Continue reading
ЦЕРКОВНІ ОРДЕНИ: КОРОТКА ІСТОРІЯ ПИТАННЯ
Історія виникнення системи церковних орденів та медалей є однією з найменш відомих сторінок фалеристики. Практично немає наукових праць, які б розповідали про позалітургійні та позаієрархічні нагороди у різних конфесіях, або давали докладний опис їхньої трансформації протягом історії християнства. У цій невеликій оглядовій статті ми спробуємо подати загальні відомості та, власне, привернути увагу дослідників до більш детального вивчення нагородної системи кожної окремої Церкви. Continue reading
«СТАВРОПІГІЙНИЙ РУМУНСЬКИЙ ВІКАРІАТ» ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ: СИТУАЦІЙНЕ РІШЕННЯ З НЕПЕРЕДБАЧЛИВИМИ НАСЛІДКАМИ
Вже на стадії підготовки Київського об’єднавчого собору та надання Константинополем Томосу про автокефалію Православної Церкви України, багато аналітиків зазначали, що визнання нової Помісної Церкви з боку інших автокефальних церков, буде супроводжуватися певним «торгом», коли кожний буде намагатися отримати якісь дивіденди, або від Константинополя, або від Києву, або від Москви за гальмування процесу. При цьому саме інтереси Румунської Православної Церкви називалися прямо та неприховано – отримання власного ставропігійно-національного вікаріату в ПЦУ з правами широкої автономії. Це було, на думку майже всіх релігійних аналітиків, головною умовою визнання Української Помісності з боку Бухаресту. Continue reading
ДЕЯКІ ІСТОРИЧНІ РОЗВІДКИ ЩОДО РОЗТАШУВАННЯ ЧАСТОЧОК НА ДИСКОСІ
Кожний, хто береться досліджувати літургійну традицію Київського Православ’я, стикається з проблемою розташування часточок дев’яті чинів, що виймаються з третьої просфори. Це пов’язано з тим, що практично до кінця першої половини ХVII ст. ми зустрічаємо одночасно два варіанти: з лівого боку дискосу, під богородичною часточкою, та з правого (сучасний варіант). Важкість історичного визначення надає той факт, що обоє варіанти присутні в друкованих Служебниках практично одного часу – Київському, 1629 та 1639 рр. (іл. 1-2), а також Віленському 1638 р. (іл. 3). У даної розвідці ми спробуємо розібратися у цієї різноманітності нашої православної традиції. Continue reading
ІСТОРИЧНА РОЗВІДКА ЩОДО ПЕРШОЇ АРХІЄРЕЙСЬКОЇ ХІРОТОНІЇ УАПЦ
Історія походження першого власного єпископату Української Автокефальної Православної Церкви (третього відродження) вже неодноразово робилося не тільки чисто історичним питанням, адже практично всі єпископи УАПЦ, які отримали хіротонію в 1990-1991 рр., або померли, або перейшли у Московський Патріархат, або були визнані як одноосібні патріархом Мстиславом (Скрипником) та Вселенським Патріархом Варфоломієм, або прийняли виправлення (пересвяту) хіротоній від колишнього Київського митрополита Філарета, але і спробою антиукраїнських церковних кіл піддати сумніву канонічний статус діючих архієреїв Православної Церкви України. І хоча після рішення Константинопольського Патріархату від 11 жовтня 2018 р. усі дискусії носять чисто теоретично-історичний характер (про що ми будемо казати згодом), періодично з’являються певні «аналітичні матеріали», що піднімають нову хвилю дискусій. Саме такий матеріал з’явився на інтернет-порталі «Cerkvarium» [1] та відразу викликав відповідь Московського Патріархату [2]. Невдовзі полеміка продовжилася на інтернет сторінках та соціальних мережах. Коли її проаналізувати, можна легко дійти висновку, що вона реально стосується трьох питань: Continue reading
ЄРУСАЛИМСЬКА ЦЕРКВА – МАТИ ВСІХ ЦЕРКОВ?
Після того, як Еладська Православна Церква визнана Православну Церкву України, Московський Патріархат значно активізував дії, що мусять розсварити саме сегмент грецького православ’я. Одним з головних меседжів цієї компанії є заперечення першості Константинопольського Патріархату в диптиху Вселенського Православ’я, зокрема права приймати апеляції кліриків інших Помісних Церков та надавати автокефальний статус. Початком цього стала безпрецедентна підтримка амбіцій Єрусалимського патріарха Феофіла ІІІ, який ось вже кілька років просовує тезу про те, що «Єрусалимська Церква є Матір’ю всіх православних Церков та гарантом всеправославної єдності». Ця ідея, на думку деяких прибічників Московського Патріархату, мусить привести до формування грецької антиконстантинопольської коаліції. На нашу думку, таке переформатування московської стратегії є наслідком явного зміцнення негативного ставлення до Російської Православної Церкви з боку більшості православної ієрархії різних Помісних Церков. Саме для розуміння помилковості амбіцій Єрусалимського патріарха, яка «неочікувана» отримала медійну підтримку Москви, ми подаємо критичну статтю російського богослова та вірного Російської Православної Церкви Андрія Власова, що була опублікована на ворожому до всього українського ресурсі. Звичайно, ми не поділяємо та закликаємо не сприймати деякі прихильні вислови автора щодо Росії, а також, хоча і трохи приховану, традиційну московську критику Константинопольського патріархату. Continue reading
«КИЇВСЬКА СОФІЙСЬКІСТЬ» У ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ
Від часу Київського об’єднавчого собору 2018 р., практично всі події, що пов’язані з створенням та становленням Православної Церкви України, відбувалися у Київському Софійському соборі. Саме цей факт викликав особливу увагу науковців до досить нового терміну – «Київська Софійськість», якому надається навіть сакральний зміст у Київському Православ’ї, а власне самому храму – ключове місце у його історії. У цій статті ми спробуємо проаналізувати саме місце Софійського собору у контексті історії Київської митрополії Константинопольського патріархату, її життя після анексії Московським Патріархатом та місце у сучасних українських релігійних реаліях. Continue reading