СЛОВА НА МОЛЕБНІ ЗА ПОТЕРПІЛИХ ТА ТЕРПЛЯЧИХ ЗА ПРАВДУ ХРИСТОВУ В БІЛОРУСІ

Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх.

Ін. 15:13

Мученики Господні! / Благословенна земля, зрошена вашою кров’ю, / і святі монастирі, що прийняли тіла ваші: / бо ви перемогли ворогів своїх подвигом своїм / і мужньо  Христа сповідали

З тропаря мученикам, глас 2.

Цей текст народився у 2010 р., коли в Білорусі жорстко розігнали «Площу»…. Але сьогодні він знову став актуальним, коли білоруський народ повстав за Правду Христову та свою Свободу! Внесли деякі правки, бо спротив темряві набувв значно більшою потужності, а темрява вдалася до вбивства борців за Правду. Молячись за перемогу, ми висловлює підтримку та вдячність кожному, хто сьогодні на площах і вулицях білоруських міст та селищ, хто в зневоленні та терпить тортури…. Ви всі – мученики Христові! Предстоятель Православної Церкви України, кожний архієрей, священик та вірний сьогодні моляться за білоруський народ, моляться за кожного, хто покутує від сатаніського режиму…. Тому сьогодні ми об’єднані в молитовній скорботі та радисті одночасно. Засмучені, бо багато чесних, гідних, мужніх білорусів постраждали від насильства безбожної та богоборчої влади: поранені, невинно засуджені, кинуті до в’язниці, зазнають тортур та страждань. За них ми піднімаємо свої молитви. Радісні, бо Господь показав у тих білоруських героях, які вийшли на вулиці Мінська та інших міст та селищ, найчистішу душу білоруського народу, її незламну волю боротися за Правду Христову. Continue reading

НЕОСИНКРЕТИЗМ ЯК ГОЛОВНА ПРИЧИНА ТРАГЕДІЇ СОФІЇ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОЇ ТА БЕЗПОСЕРЕДНЯ НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ХРИСТИЯНСЬКОГО СВІТУ

Рішення президента Туреччини Ердогана про повернення храму Святої Софії Константинопольської викликала дуже великий резонанс не тільки у Вселенському Православ’ї, а й міжнародних відносинах. Сьогодні важко перерахувати публікації, у яких аналізуються підстави та наслідки подібного рішення. Однак тільки поодинокі з них спробували, нехай і опосередковано, показати сьогоднішні події як наслідок лівого лібералізму та секуляризації європейських країн [1]. Але, на нашу думку, подібний підхід для аналізу ситуації є дуже поверхневий, що залишає поза увагою справжню підставу подій в Туреччині – сучасний неосинкретизм. Саме він несе дуже велику небезпеку не тільки Православ’ю, а й загалом християнству. У цій статті ми спробуємо розібратись в проблемі та в тому, як вона може вплинути на ситуацію в Україні. Continue reading

БУКОВИНА У БОРОТЬБІ –УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ. ДО 30-ті РІЧЧЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЧЕРНІВЦЬКО-БУКОВИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОМІСНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.

Ви — світло світу. Неможливо сховати міста, що стоїть на вершині гори.

Мт. 5:14 

Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде!

Мк. 8:34

Історія Українського Православ’я на Буковині була важкою… українці приєдналися до Київської митрополії у 993 р., і з того часу ведуть боротьбу за свою українську ідентичність. Українських православних, бо їх увесь час спробували знищити, особливо у ХІХ та ХХ столітті румуни, росіяни та католики…Але вони вижили, навіть коли їх майже поховали та повстали як «птиця фенікс з попелу» у кінці ХХ ст. …. Continue reading

ОБ’ЄДНАННЯ ЯКОГО НЕ СТАЛОСЯ. ЯК ПАТРІАРХ ФІЛАРЕТ ЗІРВАВ ОТРИМАННЯ ТОМОСУ В 2011 р.

Кілька днів тому, на початку червня 2020 р., у соціальній мережі «Facebook», з’явився черговий допис одного з прибічників колишнього Київського митрополита Філарета (Денисенко), де «очільник Київського Патріархату» подається як єдиний борець за об’єднання Українського Православ’я та здобуття «справжнього Томосу». Отже, хочеться трохи розповісти, як направду цей церковний діяч «боровся за об’єднання», яке було основною умовою надання Томосу з боку Вселенського Патріархату. Continue reading

ПРО ВІДСУТНІСТЬ СВЯЩЕННОГО САНУ У БІЛЬШОСТІ ІЄРАРХІЇ РОСІЙСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.

Лк. 6:43

Виступаючи проти Православної Церкви України, представники Московського Патріархату дуже люблять посилатися на різні канони, яким дають власне тлумачення та наповнення. Але шукаючи «скалку в оці брата свого», пропустили один суттєвий факт: колишній очільник Російської Православної Церкви в Україні, митрополит Володимир Сабодан, цілком канонічно втратив духовний сан ще в липні 1992 р. … І ця подія ретельно приховається в Московському Патріархаті. Отже, тільки факти. Continue reading

ЯК СРСР ВПЛИНУВ НА РІШЕННЯ ІІ ВАТИКАНСЬКОГО СОБОРУ ЩОДО СОБОРНОГО ЗАСУДЖЕННЯ КОМУНІЗМУ

Сьогодні багато українців задається питанням: Чому провід Католицької Церкви проводить фактично проросійську політику? І мова не тільки про сумновідому «Гаванську зустріч», а і про те, що Ватикан до сьогодні не осудив російську анексію Криму, а війну на Донбасі називає «внутрішнім конфліктом»… Але така позиція для Риму не чимось новим, пов’язаним виключно з політичними поглядами папи Франциска. Ще у часі ІІ Ватиканського Собору, через вузькі католицькі інтереси, Ватикан практично кинув на проїзволяще мільйони католиків та просто звичайних людей, які покутували в країнах «радянського табору». Ця історія сьогодні мало відома, тому ми вирішили трохи дослідувати це питання. Continue reading

СЛУЖІННЯ В ЧАСІ ПАНДЕМІЇ. ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ТА РЕАЛЬНІ ПОРАДИ ДЛЯ СВЯЩЕНИКІВ (ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ ОНЛАЙН КОНФЕРЕНЦІЇ «ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО СЛУЖІННЯ СВЯЩЕНИКІВ У ЧАСІ ПАНДЕМІЇ»)

Враховуючи дискусійні питання щодо здійснення богослужінь у часі пандемії, по ініціативі «Міжнародного наукового проекту «Київське Православ’я»» та «Центру св. Іоана Богослова» (м. Чернівці), на базі кафедри фармакології  ВКНЗ ЛОР  «Львівської медичної академії ім. А. Крупинського», 17-20 березня 2020 р. була проведена міжнародна онлайн конференція, яка об’єднала священиків кількох Православних Церков, лікарів та фармакологів. Результатом фахової дискусії є матеріал з конкретних порад священикам та пропозицій щодо антисептичних засобів, який ми подаємо.

Оргкомітет онлайн конференції «Практичні поради щодо служіння священиків у часі пандемії» Continue reading

ЦЕРКОВНІ ОРДЕНИ: КОРОТКА ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

Історія виникнення системи церковних орденів та медалей є однією з найменш відомих сторінок фалеристики. Практично немає наукових праць, які б розповідали про позалітургійні та позаієрархічні нагороди у різних конфесіях, або давали докладний опис їхньої трансформації протягом історії християнства. У цій невеликій оглядовій статті ми спробуємо подати загальні відомості та, власне, привернути увагу дослідників до більш детального вивчення нагородної системи кожної окремої Церкви. Continue reading

«СТАВРОПІГІЙНИЙ РУМУНСЬКИЙ ВІКАРІАТ» ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ: СИТУАЦІЙНЕ РІШЕННЯ З НЕПЕРЕДБАЧЛИВИМИ НАСЛІДКАМИ

Вже на стадії підготовки Київського об’єднавчого собору та надання Константинополем Томосу про автокефалію Православної Церкви України, багато аналітиків зазначали, що визнання нової Помісної Церкви з боку інших автокефальних церков, буде супроводжуватися певним «торгом», коли кожний буде намагатися отримати якісь дивіденди, або від Константинополя, або від Києву, або від Москви за гальмування процесу. При цьому саме інтереси Румунської Православної Церкви називалися прямо та неприховано – отримання власного ставропігійно-національного вікаріату в ПЦУ з правами широкої автономії. Це було, на думку майже всіх релігійних аналітиків, головною умовою визнання Української Помісності з боку Бухаресту. Continue reading

ДЕЯКІ ІСТОРИЧНІ РОЗВІДКИ ЩОДО РОЗТАШУВАННЯ ЧАСТОЧОК НА ДИСКОСІ

Кожний, хто береться досліджувати літургійну традицію Київського Православ’я, стикається з проблемою розташування часточок дев’яті чинів, що виймаються з третьої просфори. Це пов’язано з тим, що практично до кінця першої половини ХVII ст. ми зустрічаємо одночасно два варіанти: з лівого боку дискосу, під богородичною часточкою, та з правого (сучасний варіант). Важкість історичного визначення надає той факт, що обоє варіанти присутні в друкованих Служебниках практично одного часу – Київському, 1629 та 1639 рр. (іл. 1-2), а також Віленському 1638 р. (іл. 3). У даної розвідці ми спробуємо розібратися у цієї різноманітності нашої православної традиції. Continue reading