МОЛИТВА ОБОРОНЦІВ ПРАВДИ

Featured

Псалтир завжди був улюбленою книгою в українському народі. Він духовно збагачував наших предків і, становив обов’язкове читання не лише для духовенства, але і для всього Божого народу, який знаходив у ньому мудрість для життя і підтримку для розв’язування життєвих проблем.

Тому не дивно, що в тяжкі хвилини особистого життя, а тим більше в часі випробовування та народної боротьби за волю та краще життя, народ складав на підставі Псалтирю особливі молитви – обрані Псальми. Саме таку молитву, яка складена за рукописами Київської митрополії Константинопольського Патріархату XVI – XVII стст., ми сьогодні пропонуємо вам. Continue reading

ВТОРГНЕННЯ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В АФРИКУ: ІСТОРІЯ, ПІДСТАВИ, НАСЛІДКИ

У грудні 2021 р., Синод Московського Патріархату заснував кілька єпархій у Африці, яка вважається канонічною територією Олександрійського Патріархату. Ця подія викликала багато галасу, зокрема і в українському медіапросторі. Однак, майже всі автори пов’язували подію виключно з початком співслужіння Православної Церкви України та Олександрійського Патріархату. Однак «африканська проблема», як і пілотна спроба Московського патріархату створити свої структури на канонічної території іншої Помісної Церкви, має значне більш давню історію. При цьому, власне створення канонічної структури Московського патріархату в Африці має, на наш погляд, значно більш суттєве питання для Вселенського Православ’я, ніж просте порушення «канонічних кордонів».

Отже, звернемося до історії. Continue reading

СКАЗАННЯ ХОМИ, ІЗРАЇЛЬСЬКОГО ФІЛОСОФА, ПРО ДИТИНСТВО ХРИСТА (АПОКРИФ)

Євангеліє дитинства від Хоми – апокрифічний текст, що містить історії про досконалі Ісусом Христом у дитинстві чудеса. Деякі епізоди Євангелія дитинства стали темою для середньовічного мистецтва.

Авторство книги приписувалося апостолу Томі, учневі Ісуса, тому що в перших рядках присутній «Я, Тома Ізраїльтянин». Книга зберіглася у різних варіантах. Дослідники зазвичай виділяють грецькі варіанти A, B та латинські варіанти.

I. Я, Хома ізраїльтянин, розповідаю, щоб ви дізналися, брати серед язичників, всі події дитинства Господа нашого Ісуса Христа та Його великі діяння, які Він зробив після того, як народився в нашій країні. Початок такий. Continue reading

АРАБСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ ДИТИНСТВА СПАСИТЕЛЯ (АПОКРИФ)

Арабське Євангеліє дитинства Спасителя – це апокрифічне Євангеліє дитинства Ісуса Христа, написана арабською мовою.

Історія введення цього апокрифу у науковий вжиток почалося з того, що Кембриджський професор Генрі Сайк придбав у Ліоні манускрипт арабською мовою, який у 1697 році переклав латинською мовою та опублікував обидва тексти (арабський та латинський) в одній книзі. Рукопис, придбаний Сайком, було втрачено, і вчені не отримали можливості встановити час написання. Фрагменти арабського тексту пізніше вдалося виявити в книгосховищах Риму та Парижа, а в Бібліотеці Лауренціана у Флоренції було знайдено (і досі зберігається) рукопис із 47 аркушів, що містить повний арабський текст «Євангелія дитинств»а. В даний час це найстаріший рукопис апокрифу. Цей манускрипт підписаний і тому точно датований. Він створений «вірним і смиренним рабом Господнім Ісаком», скопійований з більш раннього рукописного тексту, в чотирнадцятий день місяця сциабата 1610 Олександрової ери (лютий 1299). У рукописі велика кількість мініатюр, що ілюструють майже всі епізоди «Євангелія дитинства». Загалом, час написання апокрифа визначити важко, є припущення, що твір було написано сирійською мовою в V або VI столітті і лише пізніше перекладено арабською мовою. З цієї причини в англомовній літературі «Євангеліє дитинства» називають не «Арабським», а «Сирійським». Continue reading

ПРОТОЄВАНГЕЛІЄ ЯКОВА

Протоєвангеліє Якова, також відоме як Євангеліє від Якова — апокрифічне Євангеліє, написане, як припускають, у середині ІІ століття. Сама назва походить від грецького слова πρτος, (prōtoν) — «перше», «початкове», що розуміють як перед-Євангеліє, те що було перед подіями описаними у Євангеліях. Текст Протоєвангелія Якова розділений на 25 розділів.

Глава І

1 У дванадцяти племенах Ізраїлю був Йоаким, дуже багатий чоловік, який приносив подвійні дари Богові, говорячи: Нехай буде від багатства мого всьому народові, а мені на відпущення на милосердя Господеві. Continue reading

ВІДВЕРТА НЕПРАВДА ВІД ОЧІЛЬНИКА УГКЦ: ЩО І КОМУ ЦЕ ДІЙСНО АДРЕСОВАНО?

Українська Греко-Католицька Церква є третьою за чисельністю в Україні та намагається представити себе як загальноукраїнську релігійну спільноту, яка майже спробує прирівнюються по впливу до Православної Церкви України. Саме тому, зустріч очільника УГКЦ, верховного архієпископа Святослава Шевчука з Українською асоціацію релігієзнавців, що пройшла 29 листопада 2021 р. у режимі онлайн [1], викликала не аби яку цікавість наукового товариства. Але нас зацікавило кілька моментів, у яких вл. Святослав відверто сказав неправду – це стосується, найперше, чисельності греко-католиків в Україні та, власне, історії Київської унійної митрополії, спадкоємцем якої вважає себе УГКЦ, а також справжні причини цієї спроби підману громадськості. Continue reading

ПАМ’ЯТЬ ВІТЕБСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ПОВСТАНЦІВ-МУЧЕНИКІВ 1623 РОКУ

Після уніатського Берестейського собору, вірні Київського Православ’я вели боротьбу за своє Богом дане право сповідати Святе Православ’я. Змагання охопило практично всі міста Білорусі та України. Не дивлячись на політичну та військову підтримку, яку надавала влада Речи Посполитої уніатам, православні чинили дієвий опір католикам. Одним з центрів такого спротиву зробилася Полоцька єпархія, де братства не давали захопити свої храми, боронили православних священиків. І це не дивлячись на те, що Полоцький архієпископ Герман Загорський (+1601) зрадив Православ’я, а його наступник – уніатський архієпископ Гедеон Брольницький (+1618) увесь намагався переконати мешканців прийняти унію. Continue reading

ВТРАЧЕНІ МОЖЛИВОСТІ. ЧОМУ УКРАЇНСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я НЕ ОТРИМАЛО АВТОКЕФАЛІЮ В 2008 РОЦІ.

 У ліпні 2008 р., під час святкування 1020-ї річниці Хрещення Русі-України, Київ навідав Вселенський Патріарх Варфоломій І. Цей візит викликав чималі очікування, що були пов’язані з надією на вирощення розділення Українського Православ’я, а саме з сподіванням на надання йому канонічної автокефалії. Ці надії ще більш зміцнилися, коли Константинопольський Патріарх публічно назвав Київську митрополію своєю канонічною територією… Однак нічого не сталося, а всі учасники можливих перемов заховували мовчання. Це породило масу конспірологічних гіпотез та припущень, обміркувань у соціальних мережах та на сторінках ЗМІ. Першим порушив мовчання очільник Київського Патріархату «патріарх» Філарет, який на сторінках журналу «Український тиждень», у притаманної йому манері, обвинуватив у зриве процесу «усіх і вся», а найперше – Українську Автокефальну Православну Церкву [1]. У відповідь тогочасний Предстоятель УАПЦ, Блажніший митрополит Мефодій, звернувся до Філарета з відкритим листом, у якому озвучив деякі цікави моменти перебігу перемов з Вселенським Патріархом та, зі свого боку, цілком обґрунтовано назвав саме його винним у зриві початку процесу надання автокефального статусу Українському Православ’ю [2]. Continue reading

ДЕЩО ПРО МАНІПУЛЯТИВНІ ТВЕРДЖЕННЯ Т.ЗВ. «КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» В ІСТОРИЧНО-КАНОНІЧНОМУ АСПЕКТІ

Ось вже кілька років колишній Київський митрополит Філарет та його прибічники, незаконно використовуючи назву «Київський Патріархат», ведуть інформаційну війну проти Православної Церкви України. При цьому вони відверто маніпулюють певними історичними та канонічними фактами, уводячи в оману частину православних вірних. У цьому невеликому дослідженні ми спробуємо зібрати найбільш поширені меседжі т.зв. «Київського Патріархату» та надати правдиві відповіді. Continue reading

ЧИ ПОТРІБНІ ПЦУ «ДОДАТКОВІ ВИЗНАННЯ»?

Практично немає публікації про ПЦУ в ЗМІ, де б не згадувалося її «визнання чотирма Православними Церквами». Хтось подає це як перемогу, хтось – скептично або негативно. При цьому всі автори посилаються на досвід новітніх автокефалій Вселенського Православ’я, але ніхто не приводить конкретних фактів. Більш того, з боку речників Московського Патріархату та їх місцевих сателітів, лунають заяви про «умовність автокефалії ПЦУ до часу її визнання всіма Помісними Церквами». Continue reading