Филимон був заможним християнином з міста Колоси, що навернений до християнської віри апостолом Павлом, але не в Колосах, які Павло до того моменту ще не відвідав, а в іншому малоазійському місті, можливо, в Ефесі, де Павло жив довгий час. Не тільки Филимон, а й його родина, син Архип і раб Онисим, були навернені Павлом до Христа. Цей факт підтверджується в 19-му вірші послання Павла до Филимона: «… що і ти самого себе мені винен». Филимон відрізнявся «любов’ю і вірою, яку мав до Господа Ісуса і до всіх святих», і яку незабаром показав, «заспокоївши серця святих» (Флм. 1:5-7). Continue reading
Tag Archives: історія Православ’я
АПОСТОЛ ПЕТРО, СИЛЬНА І ПОРИВЧАСТА ОСОБИСТІСТЬ
Апостол Петро походив з Вифсаїди (Ін. 1:45) недалеко від Генісаретського озера, де він разом зі своїм братом Андрієм, який також став Апостолом, займалися рибальством. З ними були і інші два майбутніх Апостола – Яків та Іоан, сини Зеведеєві (Мт. 4:18).
У каталогах всіх Євангелій Петро спочатку іменується Симоном (Мт. 10: 2, Мк. 3:16, Лк. 6:14), в той час як інші книги Нового Заповіту називають його Симеоном (Дії 15:14, 2-е Петра 1:1). Кілька разів апостола називають Симоном Петром (Мт. 10: 2, 16:16, Мк. 3:16, Лк. 6:14, Ін. 1: 40,6: 68, 13: 6, 8:24, 18:10 ), а також Кіфой (1 Кор. 1:12,3:12, 9:5, 15:5, Гал. 1:18, 2:9, 11:14). Continue reading
ДЕНЬ ІВАНА КУПАЛА І ХРИСТИЯНСЬКЕ СВЯТО РІЗДВА ЧЕСНОГО І СЛАВНОГО ПРОРОКА ПРЕДТЕЧІ ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІОАНА
Іоан Хреститель народився неподалік Єрусалима в містечку Ютта. Батько його Захарій був іудейським священиком, а мати Єлизавета — дочка рідної сестри святої Анни, матері Пресвятої Богородиці. Обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи: заповіді й настанови Господні. Дітей не мали вони, бо Єлизавета неплідна була, та й віку обоє були похилого. Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ ОНУФРІЙ ВЕЛИКИЙ – НЕВИМОВНА КРАСА ПОДВИГУ ПУСТЕЛЬНИКА
Я переважно харчуюсь і заспокоюю свою спрагу солодкими словами Божими!
Преподобний Онуфрій Великий
Постать Преподобного Онуфрія, високого тонкого чоловіка з довгою білою бородою, яка спадає до його ніг, служить натхненням для східніх Християн сотками літ. А вже впродовж декілька десятиліть православні семінаристи у Польщі розпочинали свою духовну освіту в монастирі Св. Онуфрія в Яблочині. Кажуть, що сам Святець вибрав це місце, коли яких 400 літ тому появився там рибалкам і залишив Ікону себе на березі річки Буг. Continue reading
АПОСТОЛ ВАРНАВА І ЦЕРКВА КІПРУ
Апостол Варнава був кіпріотом юдейського походження з роду Левітів. Згідно священним переказам, Варнава грав провідну роль серед сімдесяти апостолів, до числа яких належав, і займав чільне місце в Церкві Єрусалиму. Його називали «сином молитви», так як він умів дієва підтримувати неофітів (новонавернених) в церковній громаді. Саме він переконав християн Єрусалиму прийняти в своє середовище апостола Павла, бо вони не могли повірити в те, що навіть найлютіший гонитель Церкви Христової перейшов в їхню віру. Continue reading
ПЕРШІ СЛОВ’ЯНСЬКІ МОНАСТИРІ НА СВЯТІЙ ГОРІ АФОН
З перших днів існування на Афоні чернецтва святогірські монастирі відрізнялися надзвичайною гостинністю щодо кожного, хто приходив туди для чернечого подвигу. Тут нікого не запитували про походження. На рубежі X-XI століть святогірські обителі налічували багато сотень ченців різних національностей. Звичайно, все ж греки були в більшості, однак чимало було грузин, вірмен, італійців і представників інших народів. Continue reading
ПРАПОР У РУКАХ ХРИСТА
Прапор в руках Христа є виключно на іконах, пов’язаних з Воскресінням і зішестям в пекло, і більше ні на яких інших.
Вперше в руках Христа прапор з’являється на зображеннях, характерних для західноєвропейського християнства – а саме, на іконах «Descensus ad inferos», Зішестя в пекло. Вони пов’язані з догматом Апостольського Кредо. Саме на ілюстраціях цього догмату, причому тільки починаючи з XII ст., у руках Христа вперше з’являється прапор. Continue reading
СВЯТКОВЕ ПАСХАЛЬНЕ СЛОВО
Із запаленими лампадами і просвітленими обличчями ми зустрічаємо в цьому році свято Святого Воскресіння – диво дивне нашої віри і найбільшу подію людської історії. Адже Воскресіння одночасно є і історичним фактом, і незбагненним дивом. Коли ми говоримо про історичний факт, ми маємо на увазі якусь подію, підтверджену людьми, яка засвідчена і зберігається в пам’яті. Коли ми говоримо про диво, мова йде про подію, що виходять за рамки умов світу: місця, часу і сприйняття людського розуму. Це і є чудо, факт, що залишається для нас ірраціональним і невимовним. Ірраціональним, оскільки наш розум не може знайти йому пояснення, і невимовним, оскільки наша мова не здатний повною мірою описати його. Тому Воскресіння Христа, так само як і всякий чин Господній, Церква не ставить під певне трактування, але проповідує про нього. А віруючий шанує його, не намагаючись знайти йому пояснення. Continue reading
СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ
Страсний тиждень називається також Великим, і не тому, що містить більше днів або годин, але тому, що на цьому тижні ми святкуємо великі події, що принесли нам неймовірну користь: було покладено край війні людини з Богом, переможена смерть і влада диявола, зникло прокляття, запанував мир між Богом і людьми.
Служби Великого тижня відбуваються вранці – це щоденні утрені. Але для того, щоб люди мали можливість їх відвідувати, відповідні піснеспіви співаються ввечері попереднього дня: ввечері Вербної неділі співається утреня Великого понеділка, ввечері Великого понеділка – утреня Великого вівторка і т.д. Вранці одного дня відправляються часи і вечірня наступного дня. Continue reading
ПАТРИСТИКА В КУЛЬТУРІ ЗАХІДНОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Середньовічна культура неможлива взагалі без тієї спадщини, яку ми називаємо патристикою, або творами Отців Церкви. Отцями Церкви називаються цілий ряд мислителів (як би ми зараз сказали – діячів, але це не дуже вдале слово) церкви перших століть християнства. Апостоли – це більш ніж Отці. Але, вже перші апологети – Тертуліан, Юстин – в той же час вважаються Отцями Церкви, вчителями. Continue reading


