У ліпні 2008 р., під час святкування 1020-ї річниці Хрещення Русі-України, Київ навідав Вселенський Патріарх Варфоломій І. Цей візит викликав чималі очікування, що були пов’язані з надією на вирощення розділення Українського Православ’я, а саме з сподіванням на надання йому канонічної автокефалії. Ці надії ще більш зміцнилися, коли Константинопольський Патріарх публічно назвав Київську митрополію своєю канонічною територією… Однак нічого не сталося, а всі учасники можливих перемов заховували мовчання. Це породило масу конспірологічних гіпотез та припущень, обміркувань у соціальних мережах та на сторінках ЗМІ. Першим порушив мовчання очільник Київського Патріархату «патріарх» Філарет, який на сторінках журналу «Український тиждень», у притаманної йому манері, обвинуватив у зриве процесу «усіх і вся», а найперше – Українську Автокефальну Православну Церкву [1]. У відповідь тогочасний Предстоятель УАПЦ, Блажніший митрополит Мефодій, звернувся до Філарета з відкритим листом, у якому озвучив деякі цікави моменти перебігу перемов з Вселенським Патріархом та, зі свого боку, цілком обґрунтовано назвав саме його винним у зриві початку процесу надання автокефального статусу Українському Православ’ю [2]. Continue reading →