ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ ПРО НЕПРАВДИВЕ ХРЕЩЕННЯ ЛАТИНЯН 1755 РОКУ

Текст соборного Визначення (Орос)

Існує безліч засобів, за допомогою яких ми удостоюємось спасіння, які, так би мовити, подібно сходами сходи, взаємопов’язані та взаємочергові, оскільки всі направлені до однієї мети. Але першим з них є хрещення, богопередане святим апостолам, бо без нього інші бездіяльні: «Якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже» (Ін. 3:5). Бо в разі потреби слід було, оскільки перше народження приводить людину в це тлінне життя, бути знайденим іншому народженню і образу більш таємничому, що ні від тління (φθορᾶς) відбувається, ні тлінням закінчується, за допомогою якого було б можливим для нас наслідувати начальнику нашого спасіння Ісуса Христа.

Бо вода в купелі народження присутня в чині утроби, і відбувається народження виробленого, як каже Златоуст, на воду же спадний Дух в чині Бога, що створює плід, і як Він після положення у гробі на третій день зійшов до життя, так і віруючі, які не в землю, а в воду опускаються трьома зануреннями (…), зображують собою триденну благодать Воскресіння, при освяченні води сходженням Всесвятого Духа, щоб видимої водою освячувалося тіло, а за допомогою невидимого Духа сприймала освяченням Духа та душа. Бо як в котли вода сприймає теплоту від вогню, так і вода в купелі дією Духа втілюється в божественну силу, очищаючу та яка вдостоює стану сина тих, які хрестяться таким чином, а те, що здійснюються якось інакше замість очищення і стану сина, робить особу нечистим сином темряві.

І оскільки вже три роки тому виникало питання, чи визнаємо хрещення єретиків, що приходять до нас, яке здійснюється не за переданням святих апостолів і святих Отців та не за звичаєм і встановленню Вселенської і Апостольської Церкви, хрещення, яке здійснюється єретиками визначати так:

Ми, як виховані Божою милістю Православною Церквою, і наслідуючи правилами св. Апостолів і божественних Отців, і знаючи тільки нашу Святу Соборну й Апостольську Церкву та її таїнства, а отже і божественне, приймаючи таїнства єретиків, які відбуваються не так як встановив Дух Святий священним Апостолам та як Церква Христова здійснює їх до цього дня, вважаючи винаходом розтлінних людей, як відмінні та чужі всім апостольським переданням, відкидаємо загальним визначенням. І приходять від них до нас приймаємо як неосвячених і нехрещених, наслідуючи Господу нашому Ісусу Христу, що заповідав Своїм учням хрестити «в ім’я Отця і Сина і Святого Духа», загадав здійснювати хрещення оголошених у три занурення та підняття і при кожному зануренні вимовляти ім’я однієї іпостасі Святої Трійці; і святому та рівноапостольному Діонісію, що говорить «слід хрестити в купелі, що містить воду і ялин, тричі освячені, бажаючого того, визволеного від всякого одягу, який закликав трійну іпостась Божественного блаженства; і відразу помазувати хрещеного благодатним миром і потім являти його причасником Святої Євхаристії »; Другому та П’ятому-Шостому святим Вселенських Соборів, що наказують не хрещених в три занурення і підняття, і при цьому не вимовляють при кожному зануренні одного закликання божественних іпостасей, але хрещених як-небудь інакше, приймати до Православ’я як нехрещених.

І ми, наслідуючи божественним і священним звичаями, хрещення єретиків, як відрізняється й чуже божественному апостольським встановленню і як воду марну, як сказав св. Амвросій і Великий Афанасій, і таку, що не подає ніякого освячення її приймаючому, і не приносить ніякої користі для очищення гріхів, вважаємо відкинутою і неприйнятною.

І тих, що приходять від них до Православної віри хрещеними ми приймаємо як нехрещених, і без побоювання їх хрестимо, згідно апостольським та соборним правилам, на яких непохитно затверджена Свята Христова і Апостольська Церква, загальна матір усіх нас.

І цим загальним нашим визначенням і рішенням ми об’являєм це наше Визначення згідне апостольським і соборним постановам, стверджуючи його нашими підписами.

У спасительне літо 1755 р.

† Кирило, милістю Божою архієпископ Константинопольський, Нового Риму і Вселенський патріарх

† Матфей, милістю Божою тато і патріарх великого граду Олександрії і суддя Всесвіту

† Парфеній, милістю Божою патріарх Святого Граду Єрусалиму і всієї Палестини

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»

Джерело: Περιοδικό «Ὀρθόδοξος Ἐνστασις καῖ Μαρτυρία», ἀριθμ. 3 / Ἀπρίλιος—Ἰούνιος 1986, σελ. 81—83.