Українці, маючи рідну ПЦУ, ніяк не виблудяться з так званих УГКЦ РКЦ і УПЦ РПЦ, Православна Церква України (ПЦУ) – визнана Вселенським Патріархом канонічна Українська Православна Церква, предстоятель якої Митрополит Київський Епіфаній. Це істинна УПЦ, перед якою – велике майбутнє. УГКЦ РКЦ – так звана Українська Греко-Католицька Церква частина Римо-Католицької Церкви, предстоятель якої папа Римський. Майбутнього не має. УПЦ РПЦ – так звана Українська Православна Церква Російської Православної Церкви, предстоятель якої патріарх Московський. Майбутнього не має. УГКЦ РКЦ та УПЦ РПЦ, які дружать проти ПЦУ, – це, як зараз модно казати, фейки, якими закордонні релігійні центри, м’яко кажучи, обманюють українців настільки успішно, що багато наших громадян, і розумних, і патріотичних, самі радо обманюються. Попри заповідь Закону Божого не говорити неправду, роблять з тата варія́та. Яскравий приклад – самозваний патріарх Святослав, який прекрасно розуміє, що він не патріарх, але не боронить своїм прихильникам величати себе. Лиш би колишні православні не перейшли у ПЦУ. А тріщини, що розхитують основи держави, йому байдуже. Особливо багато галасу наробив їхній єпископ Йосафат минулого тижня, приторочивши до 200-літнього ювілею свого кафедрального собору і «Вуличний університет» в рамках проведення «Обнова Фест», і «Головний корпус ЧНУ», себто зайняту Чернівецьким національним університетом православну святиню – Резиденцію буковинських митрополитів. Коли хтось не знає, що таке «Обнова Фест», є довідка від організаторів: «Обнова-Fest» – «етнодуховний український фестиваль, який відбувається з 2008 року у Чернівцях у музеї народної архітектури та побуту на Зелені Свята», себто на Трійцю. Позаяк перенести свято Трійці не в силах єпископа, він переніс фест, не дивлячись на те, що з етнодуховного може вийти етноковідний. Колись Алла Пугачова співала «Сделать хотел грозу, а получил козу…» («Волшебник-недоучка»).
Як єпископ Чернівецький Йосафат – «незаконнонароджений», адже за міжцерковними угодами Чернівецькій області не належить мати єпископа греко-католика. Та Святослав проігнорував угоди високих сторін і додав до свого почту ще одного Йосафата, Мощича. У прадавні часи патріарх Константинопольський і папа Римський кляли один одного. Відносно недавно патріарх Константинопольський і папа Римський вибачалися за прокляття. А папа Іван-Павло ІІ (Войтила) їздив по всіх країнах і цілував землю, просячи прощення. Було за що. Цілувати українську землю польський гонор міг не дозволити. Оголошений цим папою «апостолом єднання» єпископ Йосафат (Кунцевич) знущався з православних, допоки люди не розірвали його, чим дали підстави оголосити святим.
У Чернівцях склалися сприятливі обставини для греко-католицьких маніпуляцій: голова облдержадміністрації декларує різновекторність, міський голова – греко-католик. Ректор національного університету – греко-католик. Його син – спонсор ректорату – рік тому задекларував криптовалюти на 4,5 млн гривень. Такий собі університетсько-уніатський олігархат. Нинішній спонсор, будучи депутатом міської ради попереднього скликання, публічно звертався до Митрополита «пан Данило» і звинувачував у розколі Православ’я. «Рамси попутав». Борця за святе Православ’я Митрополита Данила ще ректор Ткач вижив з філософсько-теологічного факультету при допомозі Патріарха Філарета, що радів доносам і приносам клевців, які й досі заробляють на теології.
Митрополит Епіфаній не зміг чи не захотів виправити скоєне Філаретом і призначив архієпископа Германа «адміністратором університетських храмів», а ректор ФТФ закрив. Владика Данило не допустив би ні деградації факультету, ні осквернення Резиденції. А від прикормлених блюдолизів не чути жодного слова протесту проти греко-католицького бенкету в Резиденції митрополитів під час ковідної чуми. Чи не тому пропав голос у закулісних залагоджувачів, що при поясненні канонів їх брали за барки? Інші православні буковинці мовчать або зажирають свого. Чи не від такої зрадливої любові втік митрополит Євген (Гакман)? «…То ще невідомо, як воно скінчиться…» пожартував Святослав перед початком вуличної доповіді, названої ним символічно – «Дар свободи». В кожному жарті є доля жарту.
Йому не вперше хапати те, що погано лежить. Така кортячка у чоловіка. Наприклад, хапанув у православної громади Свято-Дмитрівський храм у Харкові. Там оперся на Правий сектор, у Чернівцях – на «Обнову». Звідки буде мир, і котрий папа проситиме прощення за нових Йосафатів?
Василь Козьмик