Віленська ікона Божої Матері

Пам’ять 14 / 27 квітня

Віленська Одигітрія – ікона Божої Матері – (святкується 14 квітня, 15 лютого – перенесення у Вільно в 1495 році), чудотворна; названа за місцезнаходженням у місті Вільно. За переказами, це одна з найдавніших ікон, написаних за життя Божої Матері євангелістом Лукою і перенесених до Константинополя з Палестини (звідси найменування Віленської ікони «Єрусалимська» або «Царегородська»).

Віленська ікона ще в ХІІІ –ст. була подарована одним з Візантійських імператорів Галицьким князям, титулованим королям Червоної Руси-України. Потім, невідомими шляхами, вона в другій полове ХV ст. опиняється в Москві. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ НИФОНТ, ЄПИСКОП НОВГОРОДСЬКИЙ

Пам’ять 8/21 квітня

Згідно з переказами , народився в Києві; у хрещенні мав ім’я Микита. Ряд документів свідчить про відвідування святим Нифонтом Царгорода (Константинополя). Не виключено , що святий міг отримати там освіту.

Майбутній святитель постригся в Києво-Печерському монастирі при ігумені Тимофії (1124-32 рр.).

У 1130 році Нифонт був висвячений на єпископа Новгородського. Прийшов у єпархію заслуженим і відомим в Церкві людиною. Зарекомендував себе як гідний архієрей, палкий і безкомпромісний захисник церковних канонів. Сучасні йому єпископи й інші особи зверталися до нього за вирішенням  важких канонічних питань і різних випадків церковного життя, свідченням чого можуть бути листи Святителя, що дійшли до нас: відповіді якомусь Кирику , що містяться в «питаннях» останнього. Відповідно до новгородської літописи їм побудовано в Новгороді 10 церков, а також храм Климента в Ладозі. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ РУФ, ЗАТВОРНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 8/21 квітня

Преподобний Руф, затворник Києво-Печерський, здійснював свій чернечий подвиг у ХIV столітті.

Він відрізнявся слухняністю і прославляється як зразок пісників і трудолюбців.

Нетлінні мощі преподобного Руфа, затворника Києво-Печерського, спочивають у Дальніх (преподобного Феодосія) печерах.

Тропар преподобного Руфа, затворника Києво-Печерського, глас 8

Послух святи, що життям названий, / преподобний отче Руфе, прийняв єси, / і життя вічного через це досягнув, / у їм перебуваючи, не забудь і нас, прославляючи тебе. Continue reading

Зародження українського чернецтва

Кожне суспільство, як і кожна людина, має своє минуле, сучасне і майбутнє. На минуле ми споглядаємо з точки зору сучасного, і майбутнє бачимо продовженням сучасного. Наше майбутнє, доречно сказати, настане завтра проминувши сучасне, яке в свою чергу переливається в минуле, тобто вчора, що й стає історією.

Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ СОФРОНІ, ЗАТВОРНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 11/24 березня

Преподобний Софроні, затворник Києво-Печерський здійснював свій чернечий подвиг у ХІІІ столітті.

Святий подвижник носив волосяницю і важкий залізний пояс. Щодня преподобний прочитував всю Псалтир. У каноні преподобним Дальніх печер викладено подвиг затвору преподобного подвижника, що удостоївся слухання ангельського співу.

Преподобний Софроні мирно відійшов до Господа, його нетлінні мощі до сьогодні спочивають у Дальніх (преподобного Феодосія) печерах. Continue reading

Чин «Хресної дороги» у Київському Православ’ї (історія та сам стародавній Чин «Хресна дорога»)

Сьогодні, коли надійшов час Великого посту , багато православних Волині та Західної України за традицією проводять так звану «Хресну дорогу» – молитовний спогад про страждання Спасителя. На великий жаль, дана традиція викликає критику частини православних священиків і віруючих, які бачать у ній тільки відгомін «латинізації» і «католицьких практик», «відхід від чистого православ’я». У даному невеликому дослідженні ми спробуємо розкрити історію служіння «Хресної дороги» у Київському Православ’ї.

Continue reading

СТАРОЖИТНІ УКРАЇНСЬКІ ПРАВОСЛАВНІ МОЛИТВИ НА ПОЧАТКУ ПОСТУ, СВЯТОЇ ЧОТИРИДЕСЯТНИЦІ

Їх читає священик для своїх парафіян, взявши на себе єпитрахиль, у перший понеділок святого Великого Посту, або ж іншого дня першого тижня Посту у Храмі, після Утрені (Ранньої відправи), або після відправи Часів.

Молитва перша

Господу помолимось.

Господи, для всіх кінців землі Ти надією є та для тих, хто в морі далеко, Боже, передрік дні ось ці посту Законом, пророками та євангелістами. Сподоби людей усіх протікання посту цього провести в чистоті, зберегти віру нероздільну та дотримуватись Заповідей Твоїх у всіх днях життя нашого. Ангелові спокою Ти накажи оберігати входи наші та виходи задля всякої справи благої (доброї). Щоби він сприяв нашому послухові та догоджанню для досконалого (гідного) Причастя Пречистих Твоїх Таїн. Прийми, Владико, колін преклоніння та піст ось цей слуг (рабів) Твоїх, подаючи їм благословення духовне; також усім нам, у Христі Ісусі Господеві нашому, що Ти з Ним благословенний, з Пресвятим і Благим, і Животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки вічні. Амінь.

Continue reading

КАНОНІЧНІ ЗАСАДИ АВТОКЕФАЛІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Автокефальність Церкви – втілення свободи Христової

Питання автокефалії та проблеми, пов’язані з нею, не нові в християнській Церкві. Автокефальність – це єдина форма існування Церкви Христової з моменту її заснування. Іншої форми не було. Український дослідник канонічно-правових основ автокефалії проф. О.Лотоцький лише: «На початку християнської доби кожна церковна громада зі своїм храмом та кліром, з єпископом на чолі, творила одну маленьку демократію; це вже була окрема, правоздатна одиниця у зв’язку незалежних Церков у вищій громаді Вселенської Церкви, під сильною для всіх зверхністю – владою соборною». Святі Апостоли, формуючи та розбудовуючи Церкву, іншої засади не знали. Тому автокефальність кожної Церкви та єднання всіх Церков завдяки соборності в єдину Вселенську Церкву є тією ідеальною організацією Церкви, яку заклав Христос та розбудували Апостоли.

Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ЕРАЗМ, ЗАТВОРНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 24 лютого/9 березня

Преподобний Еразм, затворник Києво-Печерський, здійснював свій чернечий подвиг у кінці ХІ – початку ХІІ століть. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ФЕДІР МОВЧАЗЛИВИЙ, КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 17 лютого/1 березня

Преподобний Федір, названий мовчазливим, здійснював свій чернечий подвиг у ХІІІ столітті.

Преподобний Федір іменується мовчазним, бо, крім багатьох інших подвигів, відрізнявся особливо мовчанням. Мовчання було для нього шляхом до повсякчасної думки про Бога, засобом до того, щоб розум його не розважався нічим земним та щоб ні в чим не згрішить словом. Таким житієм він догодив Господу і отримав від Нього дар чудотворця, який і тепер являє усім, хто приходить з вірою і поклоняється його святим мощам. Continue reading