Був ченцем Києво-Печерського монастиря. На Смоленській кафедрі, ймовірно, був спадкоємцем єпископа Лазаря, бо розділив зі своєю паствою жахіття навали Батия. В описі Києво-Печерської Лаври про нього говориться: «Святий Меркурій, єпископ Смоленський, убитий Батиєм в 1347 році». Святитель, справою й словом прославивши Святу Трійцю в країні земних мандрів, тепер славить Її біля престолу Божого. Після блаженної кончини святого мощі чудесним образом припливли по Дніпру до Києва й були покладені в Ближні (св. Антонія) печери. Continue reading
Tag Archives: Історія Київського Православ’я
ПИСАННЯ ПРЕПОДОБНОГО ФЕОДОСІЯ ПЕЧЕРСЬКОГО: ЗАПИТАННЯ БЛАГОВІРНОГО КНЯЗЯ ІЗЯСЛАВА ПРО ЛАТИНЯН
Прийшов якось благовірний князь Ізяслав, син Ярославів, онук Володимирів, до святого отця нашого Феодосія, ігумена Печерського, і каже йому: «Розкажи мені, отче, віру варязьку, яка вона є». Преподобний же отець наш Феодосій каже: «Послухай, благочестивий княже, оскільки (вже) питала знатність твоя (у) нашого смирення [1]. Віра їхня лиха і закон їхній нечистим є: в Савелієву віру [2] і в інші впали єресі, і всю землю осквернили. Ти ж, благовірний самодержцю, бережи себе од них. Ось-бо їхня єресь: по-перше — ікон не цілують; по-друге — мощі святих не цілують; по-третє — хрест на землі написавши, цілують, а, вставши, ступають (по ньому) ногами; по-четверте — в піст м’ясо їдять; по-п’яте — на опрісноках служать; по-шосте — попи їхні хрестять через одне занурення, а ми через три; ми ж мажемо похрещеного миром і маслом, а вони похрещеному сиплять сіль у вуста; в ім’я ж святих (що їх пам’ять припадає на день народження) не нарікають, але як назвуть батьки, в те ім’я і хрестять. Continue reading
ВИДАННЯ ПЕРШОЇ ДРУКОВАНОЇ ПСАЛТИРІ КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я ФРАНЦИСКОМ СКОРИНОЮ (Оновлено, можна завантажити саму відскановану Псалтир)
24 лмпня / 6 серпня 1517 в Празі побачила світ перша друкована книга Франциска Скорини – Псалтир. Він був надрукований на білоруському ізводу церковнослов’янської мови, але частка тодішньої живий (літературної) білоруської мови становило в ньому не менше 35-37%%. При цьому канон Псалтиря був православним і включав в себе 151 псалмів.
Білоруський першодрукар Франциск Скорина надавав важливе значення своїй першій книжці. У передмові він писав: «Дітям малим початок всяке добре науки». У Псалтирі були відомості по таких галузях знань, як граматика, логіка, риторика, музика, математика. Скорина писав: «Вона [Псалтир] пожиточним суть всякого людині, мудрому і недуже, багатому і убогому, молодому і старому, найбільш критим вони ж хочуть мати добрі звичаї і познати мудрість і науку».
Оновлення бібліотеки нашого сайту
Акты Виленской археографической комиссии. Том XXXIII. Акты, относящиеся к истории Западно-русской церкви. Вильна.: Тип. “Русский почин”, 1908 г. – 651 с.
Велика кількість Актів і документів Віленського центрального архіву (19244 Актових книг) і бажання досліджувати минуле Великого Князівства Литовського, викликали потребу особливої комісії для розбору в місті Вільна древніх Актів. Continue reading
СУПРАСЛЬСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ
Історія Супрасльської ікони Пресвятої Богородиці нерозривно пов’язана з історією Супрасльської Лаври. Тому найперше варто доторкнутися її історії.
Початок заснування Супрасльського чоловічого монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці було покладено ще в XV столітті. У 1498 році Новогрудський воєвода і маршалок Великого Князівства Литовського Олександр Ходкевич, разом з архієпископом Смоленським (будучим митрополитом Київським) Йосипом Солтаном заснував монастир у Городку, неподалік від Супраслю. Однак світське життя навколо існуючого там замку заважала духовної зосередженості ченців, і двома роками пізніше монастир був перенесений на кладовищі Сухи Хруд, де і було покладений початок Супрасльської Лаврі. Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ МОЙСЕЙ, ЧУДОТВОРЕЦЬ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ
Преподобний Мойсей здійснював свій чернечий подвиг у кінці ХIII – початку ХIV століття.
Про преподобного Мойсея відомо, що окрім суворого посту, молитви та інших подвигів він виснажував себе тілесно, носячи власноруч виготовлені залізні пояс і хрест. За стриманість і перемогу над страстями отримав від Бога дар чудотворця. Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ МОЙСЕЙ УГРИН, ПЕЧЕРСЬКИЙ
Преподобний Мойсей Угрин, Печерський, по походженню угорець, був братом преподобного Єфрема Новоторжського († 1053; пам’ять 28 січня) і Георгія. Разом з ними він надійшов на службу до святого благовірного князя Борисові († 1015; пам’ять 24 липня). Після вбивства в 1015 році на ріці Альті святого Бориса, разом з яким загинув і Георгій, святий Мойсей утік і ховався в Києві у Предслави, сестри князя Ярослава. В 1018 році, коли польський король Болеслав захопив Київ, святий Мойсей разом з іншими потрапив у Польщу як бранець. Continue reading
АНОНІМ. ОПОВІДАННЯ ПРО СВЯТИХ КНЯЗІВ БОРИСА ТА ГЛІБА.
«- Не буде невинним лихий, – каже пророк, – а нащадок праведних захований буде». Так-бо було смертним у давнині. Володимир, син Святославів, а внук-бо Ігоря Рюриковича, просвітив святим хрещенням усю Руську землю. Цей Володимир мав дванадцять синів не від однієї жони, але від різних матерів. Із них найстарший син Вишеслав, за ним – Ізяслав, третій – Святополк, котрий убивство зле замислив. Його мати раніше була черницею, грекиня вона, а розстриг її брат Володимира Ярополк через красу її і зачав від неї цього Святополка. Володимир же, поганин іще, убив Ярополка, пойняв жону його, що була вже не порожня, а від неї народився окаянний Святополк. Був-бо він од двох батьків, братів, тим не любив його [Володимир, бо не від нього був. А від Рогніди] мав він [чотири сини]: Ізяслава і Мстислава, Ярослава і Всеволода, а від іншої Святослава. Від болгарині ж – Бориса та Гліба. І посадив їх на князювання в городах: сього окаянного Святополка в Пінську посадив, а Ярослава в Новгороді, а Бориса – в Ростові, а Гліба – в Муромі, інших же по всіх городах. Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ ПОЛІКАРП, АРХІМАНДРИТ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ
Преподобний Полікарп, архімандрит Печерський, здійснював свій чернечий подвиг у XII столітті. Він був з юних років ченцем Києво-Печерського монастиря. Continue reading
ПОЧАЇВСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ
«Співайте Господу, бо Він створив велике, – нехай знають це по усій землі.»
(Ісая 12:5)
Почаївська ікона Божої Матері знаходиться у Почаївській обителі. На горі, де зараз розташований монастир, оселилися два ченці у 1340 році. Один чернець після молитви пішов до вершини гори і, раптом, побачив Божу Матір, яка стояла на камені і оточену полум’ям. Він покликав брата подивитися на диво. Третім свідком бачення пастух Іван Босий. Він вибіг на гору, і вони втрьох прославили Бога. На камені, де стояла Пресвята Богородиця, назавжди залишився відбиток Її правої стопи. Continue reading