УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНО-ЦЕРКОВНИЙ РУХ НА ВОЛИНІ

Протягом 20 – 30-х рр. ХХ ст. православна церква на Волині знаходилась у важкому становищі. Вона зазнавала тиск з боку польської влади та римо-католицької церкви, що зумовило рух за незалежність та українізацію церкви.

Сучасні вітчизняні вчені чимало уваги приділяють українізаційному процесу зазначеного періоду. Це, зокрема, праці В. Борщевича [1], І. Власовського [3], М. Кучерепи [9], Н. Стоколос [15], Б. Савчука [14], які висвітлюють історію та характер національно-церковного руху на Волині. Відомим організатором церковного руху був А. Річинський. Науковці А. Ко-лодний, А. Гудима та О. Саган опублікували ряд робіт, присвячених діяльності й творчій спадщині А. Річинського. Проте недостатньо висвітленою проблемою залишається діяльність А. Річинського щодо українізації православної церкви на Волині в міжвоєнний період. Тому метою роботи є спроба висвітлити участь А. Річинського у проведенні Луцького з’їзду 1927 р. та простежити хід церковного з’їзду в процесі українізації релігійного життя на Волині. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ІОВ ПОЧАЇВСЬКИЙ (ВІДШУКАННЯ МОЩІВ)

Пам’ять 28 серпня/10 вересня

Після татарської навали вся Україна була спустошена й розорена, майже збезлюділа. Через сто років її звільнило білоруське військо Великого Князівства Литовського під предводительством благовірного князя Ольгерда

В 1559 р. приїхав на Волинь грецький митрополит Неофіт і привіз із собою чудотворну ікону Божий Матері. По голосу Господа він залишив її в будинку благочестивої поміщиці Ганни Гойської.

В 1596 р. над православною вірою, по промислу Божому, вибухнула страшне біда: справа була в тім, що, переслідуючи православних, польський уряд намагався зробити так, щоб єпископські кафедри заміщалися особами не стійкими в православ’ї, і ці єпископи погодилися визнати владу папи на соборі, скликаному в Бресті. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ СВЯЩЕНОМУЧЕНИК КУКША І ПРЕПОДОБНИЙ ПИМЕН ПІСНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКІ

Пам’ять 27 серпня / 9 вересня

Преподобний священомученик Кукша і преподобний Пимен Пісник були ченцями Києва-Печерського монастиря та відійшли до Господа в один день – 27 серпня (після 1114 р.).

Преподобний священомученик Кукша проповідував у в’ятичів у часи святителя Феоктиста, єпископа Чернігівського (1113-1123; пам’ять 5 серпня). В’ятичі, серед яких проповідував і прийняв кончину преподобний священомученик Кукша, жили по річці Оці, займали місцевість Орловської і Калузької областей. Вони були язичниками. Преподобний Нестор Літописець (пам’ять 27 жовтня), описуючи в’ятичів, обурювався їх мерзенними звичаями і додавав, що вони так живуть «навіть і до нинішнього дня», залишаючись незнайомими з Законом Божим і творячи свій закон. Continue reading

ОСЕРЕДОК ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я НА ВОЛИНІ

Історія Православ’я на Волині, міста Луцька – нерозривно пов’язана з діяльністю Луцького Хрестовоздвиженського братства. Виникнення його диктувалося особливими умовами, які склалися у той час на західноукраїнських землях, що в 1569 році за Люблінською Унією між Литвою та Польщею відійшла під протекторат останньої. Жорстка політика тотального окатоличення, полонізація українського населення, яку проводила Польща, або як вона тоді називалась Річ Посполита, призвела до руйнівних наслідків: православна віра переслідувалась, а православних позбавляли громадянських прав.
Зрадивши своїй православній вірі український єпископат, з корисливих міркувань, в 1596 році пішов на унію з католицькою Церквою проти волі православного населення. В зв’язку з цим наступ на права і свободи православних українців значно посилився: православні храми нищились, перебудовувались під католицькі, діяльність православної Церкви обмежувалась.  Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ АВРААМІЙ КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ПРАЦЬОВИТИЙ

Пам’ять 21 серпня / 3 вересня

Преподобний Авраамій, працьовитий, Києва-Печерський. На старовинній іконі Печерських чудотворців Антонієвій печери преп. Аврамій названий ігуменом; точно з тим же саном відомий він у старовинних святцях Києва-Печерської лаври. Якщо так, то він у 1396 р. поховав біля труни преподобного Феодосія князя Скірігайла – Іоана, убієнного слугами у Вишгороді. Continue reading

ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА НА ВОЛИНІ У 30-Х РОКАХ ХХ СТ.

Волинь у 30-х рр ХХ ст. перебувала у складі Другої Речі Посполитої, в якій домінуючою релігією був католицизм. Волинський край же споконвічно був православним. Постає питання: яким шляхом розвивалася державна політика Другої Речі Посполитої стосовно православної церкви на Волині? Другій за чисельністю після Римо-Католицької Православній церкві належало зайняти своє місце в політичній системі міжвоєнної Польщі.

Для тогочасної Волині Православ’я було однією із форм національного життя. Цю обставину усвідомлювала польська влада. Крім того, основна маса духовенства мала проросійські настрої, що загрожувало державності Польщі. Тому польській державі довелось маневрувати між наростаючим українським національно-церковним рухом та реакційним духовенством і керівництвом Церкви, щоб перетворити її спочатку на лояльну до існуючого устрою, а згодом і на підтримуючу силу. Перевага тієї чи іншої політичної течії в Польщі змінювала лише акценти церковної політики, мета ж залишалась одна – перетворити православних українців на лояльний до існуючого ладу елемент шляхом державної, церковної та національної асиміляції.[1] Continue reading

МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН (ОГІЄНКО) ЯК ДОСЛІДНИК КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КНЯЗЯ ВАСИЛЯ-КОСТЯНТИНА ОСТРОЗЬКОГО

Доля митрополита Іларіона (Івана Огієнка) частково була пов’язана з Острогом. Саме тут він екстерном закінчив гімназію в 1903 р., одержавши атестат про середню освіту.

Перебування в Острозі не могло не вплинути на майбутнього вченого. Тут він мав можливість познайомитися з багатьма пам’ятками давнини, зокрема, із залишками колишнього замку князів Острозьких. Це було не останнім чинником, який визначив його інтерес до дослідження історії Острозького князівства, передусім діяльності князя Василя-Костянтина Острозького. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ АЛІПИЙ КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ІКОНОПИСЕЦЬ

Пам’ять 17/30 серпня

Аліпий Києво-Печерський був одним з перших і кращих українських іконописців, пострижений у ченці преподобним Никоном (+ 1088; пам’ять 23 березня / 5 квітня), з молодих років жив у Києво-Печерському монастирі. Іконопису він учився у грецьких майстрів, які розписували Печерську церкву. Святий Аліпий був очевидцем чудового дива, коли іконописці прикрашали живописом вівтар, то в ньому сама собою зобразилася ікона Пресвятої Богородиці; при цьому ікона блищала яскравіше сонця, потім з вуст Пречистої Богородиці вилетів голуб, що, політавши довгий час по церкві, влетів у вуста Спаса, зображеного на іконі, що перебувала у верхній частині церкви. Continue reading

ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩІВ ПРЕПОДОБНОГО ОТЦЯ НАШОГО ФЕОДОСІЯ, ІГУМЕНА КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКОГО

Пам’ять 14 / 27 серпня

У вісімнадцятий рік з того часу, як преподобний отець наш, Феодосій перенесений був душею від землі на небо [1], Господь благоволив, щоб і тіло його було перенесено з печери під святу і подібну небу печерську церкву. Останнє відбувалося таким чином. Continue reading

ПРЕПОДОБНІ МУЧЕНИКИ ФЕДІР І ВАСИЛЬ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКІ

Пам’ять 11/24 серпня

Преподобні мученики Федір і Василь Печерські здійснювали чернечий подвиг в ХI ст. у Ближніх печерах Києва. Святий Федір роздав своє багатство жебракам, пішов у монастир і оселився в варязької печері, сусідній з печерами преподобного Феодосія. Багато років пробув він тут у суворім пості. Коли ворог посіяв у ньому скорботу об розданому маєтку, святий Василь втішав його: «Прошу тебе, брат Федір, не втрачай нагород; якщо хочеш майна, Візьми все, що є у мене».

Continue reading