Пам’ять 28 липня / 10 серпня
Історія Супрасльської ікони Пресвятої Богородиці нерозривно пов’язана з історією Супрасльської Лаври. Тому найперше варто доторкнутися її історії.
Початок заснування Супрасльського чоловічого монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці було покладено ще в XV столітті. У 1498 році Новогрудський воєвода і маршалок Великого Князівства Литовського Олександр Ходкевич, разом з архієпископом Смоленським (будучим митрополитом Київським) Йосипом Солтаном заснував монастир у Городку, неподалік від Супраслю. Однак світське життя навколо існуючого там замку заважала духовної зосередженості ченців, і двома роками пізніше монастир був перенесений на кладовищі Сухи Хруд, де і було покладений початок Супрасльської Лаврі.
У 1501 році була побудована перша дерев’яна церква Іоанна Богослова, а в 1503 був закладений кутовий камінь під будівництво церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, яка була освячена в 1510 (1511) році.
Незабаром монастир став центром духовного і культурного життя. Так в 1557 році в бібліотеці монастиря було близько 200 рукописних і друкованих книг. Монастир також підтримував близькі контакти з духовними центрами на Балканах, результатом яких були, зокрема, візантійські фрески, що прикрашають стіни церкви Благовіщеня.
Супрасльський монастир був одним з найактивніших центрів богословської думки в XVI столітті і другим за значенням (після Києво-Печерської лаври) монастирем Православної Церкви на землях Великого Князівства Литовського. Для займає постійно зростаюче становище монастиря символічно було отримання ігуменом Сергієм (Кімбаром) (1532-1565) титулу архімандрита.
Після Брестської унії 1596 року, монастир біль за десять років відстоював Православну віру, але в 1614 – 1617 рр., при активної державної підтримки короля Зиґмунда III, уніатам удалося захопить монастир.
У 1839 році монастир був повернутий у лоно Православної Церкви. З цього моменту розпочався процес поступового відновлення релігійного життя, що тривав до початку Першої світової війни. У цей період були побудовані три нові церкви, очищені і відновлені давні фрески.
Після отримання Польщею незалежності, у початку 20-х років ХХ ст., православні ченці були вигнані з монастиря. Будівлі монастиря були використані владою для організації сільськогосподарської школи. На початку Другої світової війни територія Белосточіни була зайнята радянськими військами, які використовували будівлі монастиря в господарських цілях. Під кінець війни церква Благовіщеня була підірвана відступаючими гітлерівськими військами.
У післявоєнний період православні Супраслю зуміли отримати малу церкву Іоанна Богослова як парафіяльну святиню, решта ж будівлі перейшли у власність держави. У 1984 році після довгих старань було отримано дозвіл на реконструкцію зруйнованої під час війни церкви Благовіщеня Пресвятої Богородиці. У тому ж році був побудований Православний Монастирський Будинок, в якому була відроджена монастирське життя Супраслю.
У результаті неймовірних зусиль православних білорусів та українців Польщі, при міцному спротиви католицько-уніатських колів, у лютому 1996 року рішенням Ради міністрів монастирські будівлі були передані відродженому в 1989 році Православному монастирю Благовіщеня Пресвятої Богородиці.
Майже одночасно з історією Супрасльського монастиря починається історія Супрасльської чудотворної ікони Божої Матері.
У 1503 році архієпископ Йосиф (Солтан) пожертвував монастирю список Смоленської ікони Пресвятої Богородиці «Одигітрія». Супрасльська ікона була написана у візантійському стилі на дошці розміром 2,4 на 1,3 метра. Спочатку ікона знаходилася в іконостасі церкви Благовіщеня. У XVII столітті був виконаний новий іконостас, і ікона була перенесена на лівий стовп храму. Незабаром ікона прославилася зціленнями хворих людей, що молилися перед нею.
У 1915 році адміністрація Російської імперії, рятуючись втечею перед наступаючими німецькими військами, вивезла на схід, у центральні губернії Росії, також і чудотворну ікону. У Супрасль ікона вже не повернулася, а її подальша доля невідома. В даний час у церкві Іоанна Богослова Супрасльської Лаври знаходиться копія ікони, виконана в XIX столітті в зв’язку з чотирьохсотою річницею заснування монастиря.
Спочатку днем святкування ікони було 25 березня (7 квітня за н.ст.). Пізніше святкування було перенесено на 28 липня (10 серпня за н.ст.).
Вже кілька століть на свято Супрасльської чудотворної ікони Богородиці в монастир прибуває безліч православних людей з усього світу. Пресвята Богородиця через свою ікону шле людям свою допомогу в житті.
Тропар Супрасльської чудотворної іконі Божої Матері «Одигітрія», глас 4
Як сонце світле засяла в Супраслі всегідна ікона Твоя, Владичиця, / яку гідний пастир Христові та світоч Православ’я Київського, / митрополит Київський Йосип монастирю їм заснованому подарував. / Тепер світло святкують люди православні чудотворного образу Супрасльської Богородиці свято, / молячись перед ним від серця: / Володарка Богородиця, молися Сину Твоєму, Христу Богу нашому, / щоб захистив країну нашу і всіх православних від нападів ворога, / усіх бід та недолі та відпущення гріхів нам подав. / Бо Тебе Єдиною Оборонцю маємо.
Кондак Супрасльської чудотворної іконі Божої Матері «Одигітрія», глас 6
Предстоятелька християн правдива, / молитовніця до Творці неспинна, / не відкинь голос моління нашого, / які перед чудотворною іконою Твоєю Супрасльською возносимо, / але, як Добра, швидко прийди на допомогу нам, / що благаємо Тебе слізно: / Почуй молитву нашу та не позбав нас милостей Твоїх, / але подай її всім, хто притикає до чудотворної ікони Твоєї