СВЯТІ КИЇВСЬКІ МУЧЕНИКИ ФЕДІР ВАРЯГ І СИН ЙОГО ІОАН

Пам’ять 12/25 липня

Святі мученики Федір Варяг і син його Іоан жили в Києві в Х столітті, коли варяги, предки нинішніх шведів і норвежців, брали особливо діяльну участь у державній та військового життя Київської Русі. Купці та воїни, вони прокладали нові торговельні шляхи до Візантії і на Схід, брали участь у походах на Царгород, становили значну частину населення стародавнього Києва та князівських найманих дружин. Головний торговий шлях Русі – з Балтійського моря в Чорне – називали тоді «шлях із варяг у греки».

На варязьку дружину спиралися у своїх починаннях вожді і організатори ранньої київської державності. Як і слов’яни, серед яких вони жили, багато з заморських прибульців під впливом Візантійської Церкви брали святе Хрещення. Київська Русь займала серединне місце між язичницької Скандинавією і православної Візантією, тому панівними в духовному житті Києва виявлялися поперемінно то живлющої віяння християнської віри, що йшло з півдня (при блаженному Оскольді в 860-882 рр.., При Ігорі і святий Ользі в 940-950 – х рр..), то згубні вихор язичництва, налетів з півночі, від Варязького моря (в часі правління Олега, що убив Оскольда у 882 р., при повстанні древлян, які вбили Ігоря в 945 р., за часі князя Святослава, який відмовився прийняти Хрещення, незважаючи на наполягання своєї матері, рівноапостольної княгині Ольги). Continue reading

ТРАДИЦІЙНА МОЛИТВА, ЩО ЧИТАЄТЬСЯ ЗА ЛІТУРГІЄЮ В ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМАХ У ЧАСІ ВІЙНИ

Господи Боже сил, Боже спасіння нашого, Єдиний творча чудес!

Поглянь, у милості і щедрості своєї, на смиренних слуг Твоїх і, як Людинолюбний, почуй і помилуй нас.

Бо повстали вороги наші на нас, щоб погубити нас і розорити святині наші. Поможи нам, Боже, Спасителю наш, і визволи нас задля ім’я Твого, та прикладуться до нас слова, що вимовив Мойсей до людей Ізраїлю: Будьте відважними, стійте і побачите спасіння від Господа. Бо Господь допоможе нам. Continue reading

СОБОР БІЛОРУСЬКИХ СВЯТИХ (перехідне святкування у другу або третю Неділю після П’ятидесятниці)


Ідея святкування окремого свята – Собору Білоруських святих, уперше було піднято ще в міжвоєнний час у Польської Автокефальної Православної Церкві. По ініціативі Високопреосвященного владики Олександра (Іноземцева), архієпископа Поліського і Пінського це питання розглядалася на соборах ПАПЦ і, по деяких відомостях, було вирішено встановити «День пам’яті Руських (тобто Київських) святих у одну з неділь після П’ятидесятниці». Але тогочасні влади Польщі віднеслися до подібної ініціативи архієреїв ПАПЦ дуже негативно, бо це піднімало самосвідомість білорусів та українців. Continue reading

«А ЄВАНГЕЛІЄ ПРОЧИТАЙ ЗІ СТРАХОМ І ТРЕПЕТОМ …»

Євангеліє напрестольне. Вільня, 1575 р.

Цього року виповнюється 440 років друкарні Мамонiчів, яка мала важливе суспільне i культурне значення в житті Білорусі й особливо Київського Православ’я останньої чверті XVI – першої чверті XVII століття. Друкарня, яку організував котрі вчинили на кошти шляхтич Зарецких, перебувала в будинку заможних віленських городян братів Луки і Кузьми Мамоничів, а пізніше – в будинку їх спадкоємця Леона, сина Кузьми. Отримавши монополію на випуск i продаж книг, друкарня, по суті, виконувала функції «державного видавництва». Її продукція розходилася ні тільки по всьому Великому Князівству Литовському, але i серед сусідніх східних i південнослов’янських народів. Continue reading

МАРАМОРОШ-СИГОТСЬКИЙ ПРОЦЕС: РЕЛІГІЙНО-СУСПІЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У СВІТЛІ ПОДІЇ

Преподобний Алексій Карпаторуський (в миру Олександр Кабалюк)

Сьогодні певні історики спробують насадити міф, що до 1949 року ніяких проявів православ’я в Західної Україні (частині, що до 1918 р. перебувала під владою Австро-Угорської імперії) не було. Через це ми передруковуємо дуже цікавий матеріал, що з’явився в газеті «Новини Закарпаття» від 3 січня 2014 р.

Редакція порталу «Київське Православ’я»

У ці дні новітнє покоління відзначає 100-річчя і 110 років з часу знакових подій в історії краю. З лютого по квітень 1904-го і взимку 1914-го (до 3 березня включно) тривали судові процеси над закарпацями. Вони зафіксовані як Мараморош-Сиготський процес і стали прикладом процесу самоідентифікації краян. Про це — у розмові з авторитетним дослідником теми Юрієм Данильцем, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії України УжНУ, автором та співавтором понад десятка наукових та науково-популярних видань, директором Богословсько-історичного НДЦ ім. архімандрита Василія Мукачівської єпархії УПЦ. Continue reading

ЖИТІЯ СВЯТОГО БЛАГОВІРНОГО КНЯЗЯ І ПЕРШОМУЧЕНИКА КИЇВСЬКОГО ОСКОЛЬДА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ МИКОЛАЯ

Ікона святого благовірного князя і першомученика Київського Оскольда-Миколая пензля Артура Орльонова

Цього року вперше святкуємо пам’ять святого благовірного князя і першомученика київського Оскольда-Миколая.

Перше аніж остаточно хрестилася Русь-Україна рівноапостольним князем Володимиром Великим у 988 р. на зорі нашого духовного становлення та державного утвердження з’явилася постать, з якою пов’язане фактично перше хрещення Руси – це київський князь (каган) Оскольд, або ж Аскольд [1]. Ці доленосні для нашої країни події відбувалися на сто років раніше від володимирового хрещення Київської Руси і залишилися досить помітними, як у вітчизняних літописців, так і в іноземних хроністів.

Князь Оскольд став першим князем християнином, взявши для себе у купелі хрещення ім’я Миколай. Згодом він став першим київським мучеником за віру Христову. Оскольд-Миколай отримав велику милість від Бога відкрито серед київської язичницької вороже налаштованої громади сповідувати Христа.  Continue reading

ДАВНЬОРУСЬКІ ХРАМИ ПЕРЕЯСЛАВА

Переяславль Руський, як одне з найдавніших міст Русі та центр Переяславського князівства й відповідної єпархії, – мав низку об’єктів монументальної культової архітектури. Переяславська архітектурна школа, започаткована запрошеними із Візантії зодчими та будівельниками, вирізнялась своєрідністю, певними притаманними їй особливостями. Всього на території Переяславля Руського та його околиць зафіксовано 9 пам’яток давньоруської монументальної культової архітектури. З них 8 виявлено археологічно та досліджено, ще одна пам’ятка, відома за згадкою у літопису (церква св. Феодора), знаходилась на Єпископських воротах дитинця, які також було розкопано. З дев’яти названих пам’яток 4 згадуються у літописах. Є там також згадка про ще одну церкву – Воздвиження, поки що не виявлену археологічно. Отже, певна частина пам’яток ще чекає своїх дослідників. Continue reading

ЧИН БЛАГОСЛОВЕННЯ ЗАКЛАДКИ НОВОЇ ДЗВІНИЦІ

На місці, яке вибране для будівництва, ставиться стіл, на яке кладеться хрест і Євангеліє. При повному врочистому чині відбувається Чин малого освячення води. Священик здійснюває чин в єпитрахилі та фелоні.

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амін Continue reading

ВІДНОВЛЕННЯ СТАРОВИННИХ ЧИНІВ ВІД НАУКОВОГО ПРОЕКТУ «КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я»

По благословенню Преосвященного Владики Антонія, митрополита Хмельницького і Кам’янець-Подільського, науковий проект «Київське Православ’я» протягує відновлення старовинних чинів освячення.

Одним з чинів, який викликає певні запитання, є «Чин заснування Дзвіниці». Проблема полигає в тому, що в друкованих Требниках саме Київського Православ’я, цього чина немає. Однак, коли ми подивимось рукописну спадщину, то побачимо – чин освячення місця під побудову дзвіниці, як і сам Чин освячення дзвіниці, присутній. Цей факт підняв нас на дослідування цієї проблеми. Continue reading

ЯК КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я МОЛИЛОСЯ ЗА СВОЄ ВІЙСЬКО ТА ПЕРЕМОГУ НАД ВОРОГОМ

«Наша боротьба не проти крови i плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтоправителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних».

Еф. 6:12

Наше Святе Київське Православ’я ніколи не покидала воїнів, які ішли на оборону Правди Христової, свободи і незалежності своєї Держави. Вже в перших древніх богослужбових рукописах ми знаходимо повчання як потрібно молитися за перемогу над ворогом, приводяться різни молитви та служби. У цієї невеликої статті ми спробуємо класифікувати таки древні молитви та правила. Маємо надію, що ці приклади, які ми зібрали, знайдуть своє місця в сучасної молитовної практиці православних священиків і вірних київської традиції. Continue reading