В богослужбовій літературі Візантії XIV – XVI ст.ст. час від часу зустрічається кілька цікавих молитов і прохань під час Святої Літургії, які можливо охарактеризувати як «Молитви про повернення відібраних язичниками святинь». Швидше за все, ці молитви народилися в часі ісламської навали на Візантійську імперію, коли на окупованих мусульманами територіях християнські храми перероблялися на мечеті або на цивільні споруди. Враховуючи той факт, що до цієї пори питання повернення храмів Київського Православ’я, які знаходяться в полоні Московського Патріархату, у Білорусі та Україні залишається актуальним, ми спробували відновити і перекласти на українську мову кілька древніх молитов. Continue reading
Tag Archives: Історія Київського Православ’я
З ІСТОРІЇ ВІДНОВЛЕННЯ ЗАМКОВОЇ ЦЕРКВИ В смт. МЕДЖИБІЖ
Релігійність українців є однією з найвищих в Європі, тобто три чверті населення України вважають себе віруючими людьми. Про це свідчить і кількість храмів, які діють майже в кожнім населенім пункті нашої держави, а особливо на її заході. У деяких селах є кілька культових споруд і одночасно існують різні конфесії. Нажаль, історично склалось так, що православні українці розділені між Київським та Московським Патріархатами і Автокефальною Церквою. Цей поділ інколи викликає ворожість і конфлікти між людьми. Проте кожна розумна людина знає, що в окремій незалежній державі має бути окрема церква з центром у столиці, а тому з кожним роком збільшується кількість прихильників ідеї створення Єдиної Помісної Православної Церкви, ініціатором якої є Українська Православна Церква Київського Патріархату на чолі з патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. Щоб втілити цю ідею в життя, необхідно у всіх населених пунктах доносити Слово Боже до людей на зрозумілій рідній мові, об’єднавши їх під покровом єдиної православної Церкви в Україні. Continue reading
ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ КОНФЕСІЙНОЇ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ТЕКСТІВ. ЩЕ РАЗ ПРО СЛОВА «ПРАВОВІРНИЙ»
Проблема конфесійного (православно-уніатського) визначення авторства богослужбових та й взагалі релігійних текстів XVII – XVIII виявляється іноді досить складною. Переважно визначення відбувається за приналежністю друкарні або місцем створення, але не секрет, що в XVII – початку XVIII століття, а часом і в ХІХ та ХХ столітті, ми спостерігаємо взаємні «запозичення» текстів. Тому частина істориків і мовознавців давно намагається створити будь – які маркери, які повинні спростити задачу розпізнавання конфесійного авторства. Одним з таких маркерів, який сьогодні намагаються ввести в науковий обіг уніатські дослідники, є слово «правовірний». Continue reading
СВЯТИНЯ МЕДЖИБІЗЬКОГО ЗАМКУ
Перлиною стародавнього Меджибожа є могутній замок, побудований на мисі між двома річками – Південний Буг та Бужок.
Перші літописні свідчення про існування дерев’яної фортеці, розташованої на цьому місці, датуються ХІІІ ст. – період діяльності князя Данила Галицького та його боротьби з монгола-татарами. Continue reading
ЛІСЬНЯНСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ
Пам’ять 8/21 і 14/27 вересня
Ліснянська ікона Божої Матері знаходиться у Вельському повіті Гродненської губернії. Тут, на березі річки Білки, розташоване велике село Лісне, що називається так від безлічі дрімучих густих лісів які його оточували. Недалеко від цього селища є досить значне піднесення із залишками старовинних ровів, від чого місцеві жителі іменують його «окопами». Оповіді говорять, що це місце було укріпленням, створеним хрестоносцями під час їхньої боротьби з Литвою і Польщею. На цьому узвишші розташований православний жіночий монастир, заснований у 1885 році. У церкві цього монастиря і знаходилася стародавня чудотворна ікона Богоматері. Continue reading
СЛУЦЬКИЙ КНЯЗЬ, ЯКИЙ ПЕРЕПИСАВ ЄВАНГЕЛІЄ
Юрій ІІІ Юрійович Олелькович – один з останніх представників знаменитого роду слуцьких князів Олельковичів, який царював краєм впродовж двох сотень років.
Його батько Юрій ІІ Юрійович був одним з найбільших магнатів Великого Князівства Литовського, входив до складу Ради ВКЛ. Мати Катерина Тенчинська була дочкою воєводи Кракова – тодішньої столиці Польщі. Юрій ІІІ мав ще двох молодших братів – Симона IV та Олександра. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ: СЛОВО НА РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Господь, що живе на небесах, бажаючи з’явитися на землі та з людьми пожити, уготував спершу на ній місце поселення слави своєї — пречисту Матір свою: так звичайно діють царі, коли хочуть прийти в якесь місто, то готують передусім собі в ньому палац для пробуття. А що палаци земних царів зводяться премудрими митцями із коштовних речей, на найвищому місці, красніші й просторіші від інших людських жител, так і в небесного Царя слави палата творитися має. У Старому Заповіті, коли захотів Бог жити у Єрусалимі, збудував йому Соломон храм премудрим митцем Хірамом, що був повен мистецтва, і розуму, і знання, як робити будь-яке діло, створив же з речей найдорожчих, від виборного каміння з дерев добропахучих кедра та кипариса, що їх привозили з Ливану, і з чистого золота на найвищому місці, на горі Морія. І найоздобнішим, бо створив херувимів на стінах, дерева усілякі та квіти. Continue reading
ВІЛЕНСЬКЕ НАПРЕСТОЛЬНЕ ЄВАНГЕЛІЄ 1575 РОКУ (подана електронна копія видання)
У 1569 році знаний білоруський друкар і перекладач Петро Мстиславець, по запрошенню купців Мамоничив, приїжджає в Вільню та засновує там друкарню. Ця відродила кириличне друкарство опісля півстоліття після припинення видавничої діяльності Ф. Скорини. У ній випускалися монументальні барвисто оформлені видання, що відрізнялися зовнішнім виглядом і високою культурою друку: широкими полями, виразним півуставного шрифтом, рясним вживанням кіноварі, іншими помітними елементами художньо-поліграфічного оформлення. У виданнях П. Мстиславця чудова, хоча і в дещо ускладненою манері, виконані всі фігурні гравюри, великі декоративні заставки стародруків стилю. Continue reading
СОБОР ПРЕПОДОБНИХ ОТЦІВ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ, ЩО В ДАЛЬНІХ ПЕЧЕРАХ СПОЧИВАЮТЬ
28 серпня / 10 вересня
Колиска чернечого життя Київського Православ’я, Києво-Печерська лавра, заснована 1051 році преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими, поширювала сяйво великих духовних подвигів по всій землі Київської Русі. Ченці Києво-Печерського монастиря стали першими трудівниками білоруського та українського чернечого подвижництва. Їх молитовні подвиги надихнули наступні покоління на великі духовні труди.
Ця обитель, за словами Києво-Печерського Патерика, була поставлена «сльозами, постом, молитвою, чуванням». Преподобний Антоній, говорить один з авторів Патерика, «не мав ні золота, ні срібла, але придбав все сльозами і постом». В бутність ігуменом преподобного Феодосія лавра жила милостинею, яку в достатку отримувала від князя і від мирян, залучуваних благочестям і святістю життя чернечої громади. Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ АВРААМІЙ СМОЛЕНСЬКИЙ
Пам’ять 21 серпня / 3 вересня
Преподобний Авраамій Смоленський, проповідник покаяння і будучого Страшного Суду, народився в середині ХII століття. в Смоленську від багатих батьків, які до нього мали 12 дочок і молили Бога про сина.
З дитинства він ріс в страху Божому, часто відвідував церкву і мав змогу навчатися читанню та писанню по богослужбовим книгам. Батьки сподівалися, що їхній єдиний син одружиться і продовжить знатний рід, але він шукав іншого життя. По смерті батьків, роздавши все майно монастирям, церквам і бідним, преподобний ходив по місту як жебрк, благаючи Бога вказати шлях спасіння. Він прийняв постриг у монастирі Пресвятої Богородиці, який стояв у п’яти верстах від Смоленська, на місці Селище. Continue reading