Одним з згубних наслідків анексії Київської православної митрополії Московським патріархатом у кінці XVII ст. є грубе спотворення нашого, Київського Православ’я, богослужіння та традицій. Не стало виключення і богослужіння Страсного тижня, а саме Великого Четверга, Великої П’ятниці, Великої Суботи та Святкове Пасхальне. Тому в цьому невеликому дослідженні ми спробуємо показати як це мусить відбуватися (і відбувалося) до спотворення Московським патріархатом.

І. Сучасна практика РПЦ МП та деяких інших Православних Церков, що її копіюють

Усі літургії від Великої П’ятниці до Великої Суботи відправляються ранком. А святкове Пасхальне богослужіння починається вечором, або в ночі.

Також російська традиція дозволяє у Велику П’ятницю виносити Плащаницю для поклоніння вже в першої полові дня.

Але це явно суперечить послідовності та визначення часу подій в Євангелії, тому ми мусимо розглядати служіння другої половини Страсного Тижня як цілком виняткові богослужіння, які не мають зв’язку зі звичайним добовим колом богослужіння. Про таку винятковість давно і послідовно кажуть грецькі богослови.

Отже, розглянемо богослужіння кожного дня окремо, як це відбувалося згідно приписам у Київському Православ’ї

ІІ. Великий Четвер

Всі Євангелія читко кажуть нам, що Таємна вечеря відбувалася увечері. Тому цілком логічне читаємо в Статуті богослужіння поєднання літургії з вечірньою. Отже як це відбувалося?

Ґрунтуючись на Євангелії від Іоана (13:4-18) та Матвія (26:27), бачимо – встановлення Таємниці Євхаристії відбулося вже після того, як Христос обмив ноги своїм учням. Отже, в соборних храмах, де богослужіння Великого Четверга очолював архієрей, воно розпочиналося в другій половині дня, біля 17 – 18 години вечора саме Чином обмивання ніг.

У містах, особливо в братських церквах, Великий Четвер розпочинався з походу священиків та братчиків до притулків для бідних, лікарні і т.д. Вони приносили бідним різні пожертви: від грошей до предметів побуту, їжі. Це замінювала Чин омовіння ніг. Подібне відбувалося і в селах. Часом вірні, яких очолював священик, ще з ранку робили щось для бідних та хворих, будували, прали, прибирали. Все це закінчувалося ближче до вечора, тоді всі збиралися в храмі та розпочиналися статутні богослужіння.

ІІІ. Велика П’ятниця

Читко притримуючись подій Великої П’ятниці, коли зняття тіла Христа з Хреста відбулося не раніше 15 години, саме в цей час відбувався виніс Плащаниці.

Оскільки поховання Христа відбулося «в п’ятницю до заходу сонця», увечері відбувається чин поховання Плащаниці. Як виходить з припису рукописів XVI – XVII стст., саме цім закінчується богослужіння Великої П’ятниці.

ІV. Велика Субота

Богослужіння Великої Суботи розпочиналося Ранішньою, яка в російської традиції чомусь поєднується з Чином поховання Плащаниці в Велику П’ятницю, хоча згідно з статутом богослужіння аніяк не пов’язана з Великою П’ятницею.

Після обіду, хоча в деяких приписах відзначено «вечором до заходу сонця», відправляється літургія Великої Суботи, яка поєднується з Вечернею. Саме так каже нам Статут Богослужіння Страсного Тижня. На цьому богослужіння Великої Суботи закінчуються. Жодних історичних відомостей про освячення кошиків вечором для звичайних парафіян ми не зустрічаємо. Освячувалися тільки кошики, які мусили розвозити в Неділю та пізніше.

V. Святкове Пасхальне Богослужіння

Коли ми подивимось Євангелія, то побачимо, що мироносиці йдуть до гробу Господнього ранком. Тому цілком логічне розпочинати Святкове Пасхальне Богослужіння саме ранком. Така традиція була присутня в Західної Україні та Білорусі не тільки в старожитності, а і в міжвоєнний час, коли воно розпочиналося «з світанням», тобто десь 4-5 години неділі.

VІ. Читання Страсних Євангелій. Традиція та логіка.

Згідно існуючої богослужбової традиції, Страсні Євангелія читають на Ранішньої, яка відправляється вечором Великого Четверга. Однак не зовсім зрозуміло: Чому всі події, які здійснилися від вечора Великого Четверга і до ранку Великої Суботи, об’єднуються в одне читання, хоча маємо і богослужіння Великої П’ятниці та Великої Суботи.

Ідея розділити ці читання логічне з’явилася у грецьких богословів ще в ХІХ ст. Тоді пропонувалося розділити їх на три блока:

а) Перші блок – це читання подій вечора Великого Четверга та першої полови Великої П’ятниці (до зняття Христа з Хреста). Вони мусили читатися вечором у Великий Четвер.

б) Другі блок читання Великої Пятниці

в) Євангеліє, яке розповідає про ранок Великої Суботи, читаєтся на Ранішньої Великої Суботи.

Ця реформа пройшла опробування та була дозволена до вживання в деяких грецьких парафія. Про результат цієї реформи нам невідомо. Але ми маємо всі підстави запровадити цей варіант у Київському Православ’ї та, при необхідності, вдосконалити його.

VІІ. Деякі висновки

Київське Православ’я, яке сьогодні представлена УАПЦ та УПЦ КП, мусить відмовитися від накиданого російським православ’ям системи богослужіння Страсного Тижня та повернутися до логічного та традиційного богослужіння.

Що стосується читання Страсних Євангелій, мусимо розгледити також можливість повернутися до реформи, яка пропонує поділити читання згідно подій Великого Четверга, Великої П’ятниці та Великої Суботи. Що стосується початку святкового Пасхального богослужіння, то, у залежності з часом Великодня, його варто перенести на 4 або 5 годину ранку неділі.

прот. Сергій Горбик, Хмельницька єпархія УПЦ КП