Ми, очільники двох Помісних Церков, які зустрілися на польській території, відчуваючи відповідальність за життя Святого Православ’я у сучасному світі, його мир, єдність і дотримання догматичного і канонічного порядку, перед викликами того досвіду, в якому Православ’я в Україні живе зараз, Continue reading
Вивчення державно-церковних відносин у добу СРСР є актуальним завданням сучасної української історичної науки та її релігієзнавчого сегменту. У роки незалежності України науковці опрацювали значний масив архівних документів, які дозволили повернути з небуття невідомі сторінки й постаті минулого, з’ясувати місце, вплив і значення досліджуваних подій в загальноукраїнських і світових історичних процесах. Continue reading
Початок духовних зв’язків Київської Русі з Афоном практично повністю збігається з епохою прийняття християнства та закладення основ чернецтва в Київській Русі за часів святого рівноапостольного князя Володимира Великого, тобто відноситься до Χ століття.
Свята Гора придбала особливу духовну привабливість для новонавернених в православну віру слов’ян в епоху святого Афанасія Афонського, в 963 р заснував чернецький монастир Великої Лаври. Серед учнів святого Афанасія були ібери; неподалік ж від Великої Лаври жили італійські монахи з Амальфі, що заснували свій власний монастир. Цілком ймовірно, що у числі послідовників святого Афанасія були і балканські слов’яни. Ця гіпотеза підкріплюється тим фактом, що слов’яни згадуються у Житії святого Афанасія. Крім того, у найдавніших афонських документах згадуються болгари. Continue reading
Серед культурних центрів України ХУІ-ХУІІ ст. вагоме місце посідали монастирі. Одним із найвизначніших і найзаможніших на зламі цих століть був Дерманський Святотроїцький монастир біля Острога, заснований близько середини XV століття князем Василем Федоровичем Острозьким. Його нащадки теж постійно опікувалися монастирем. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. керівні посади тут з ініціативи Констанитина-Василя Острозького посідала низка видатних книжників і діячів Церкви. Між 1575 і 1580 рр. управителем Дерманського монастиря призначено друкаря Івана Федорова, ігуменами згодом були архімандрит Геннадій (1591-1601), Ісакій Борискович (1602-1605), Ісайя Балабан (1608-1616), Рафаїл Жиморський (1616-1623), Єзекіїль Курцевич (1623-1625), Мелетій Смотрицький (1625-1633). Continue reading
У середньовічні часи чернецтво відіграло важливу роль в культурно-освітньому житті населення українських земель. Саме із діяльністю чернецтва слід пов’язувати появу на Русі нового письма – кирилиці та глаголиці [Єфремов, 1991, ст. 69; Брайчевський, 2002, ст. 93], зміну суспільного світогляду [Безсторонный, 1893. ст. 2–3; Історія, 1994, ст. 38–44], виникнення та поширення давньоруських літописних джерел [Абрамович, 1930, ст. 235; ПСРЛ, 1843; ПСРЛ, 1848; ПСРЛ, 1851; ПСРЛ, 1853; ПСРЛ, 1856, та ін.], запровадження величного монументального будівництва [Толочко, 1998, ст. 4–5], іконопису та багато іншого. Continue reading
Цей святий, великий і вселенський собор, по волі Божій, за сприяння Божественної благодаті і завдяки зусиллям блаженних і найсвятіших патріархів царюючого міста Константинополя зібрався в Божественному і всечесному храмі Пресвятої Богородиці Паммакаристи, коли кермо Вселенської Церкви тримав спершу нині покійний славний Владика Максим, а потім нині правлячий Владика Симеон, визначає наступне: Continue reading
Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву, та всім вірним дітям Української Православної Церкви в Діаспорі і в Україні.
Високопреподобні і преподобні отці! Дорогі брати і сестри!
ХРИСТОС ПОСЕРЕД НАС!
Ми вітаємо наше возлюблене духовенствота вірних Української Православної Церкви за межами України та усіх вірних в Україні під час святкування двадцять-сьомої річниці проголошення незалежності України після розпаду Радянської імперії, отриманої без пролиття крові та з великими сподіваннями на безмежне зростання та надію в майбутнє. Continue reading
Пам’ять 20 червня / 3 липня
Святитель Мина відомий, як один з перших київських архіпастирів, які продовжили благодатну справу свідчення Православної віри в Полоцькому князівстві – першої білоруської держави.
На жаль, імена перших Полоцьких єпископів невідомі. Літописці згадують про єпископа Никифора, який в 1104 році став наступником київського митрополита Єфрема. Однак, роки житія єпископа Никифора невідомі.
Першим Полоцьким єпископом, про якого маємо точне датоване літописне свідоцтво, вважається святитель Мина. Єпископ цей з давніх часів шанується Церквою. Однак докладного Житія святителя не зберіглося. Війни з Московією та католицьки гоніння на Православну віру не пощадили рукописних сторінок … Continue reading
Пам’ять 23 червня / 6 липня
Серед числа Білоруських святих не багато знайдеться таких, про кого збереглося настільки мало відомостей, як про блаженного Діонісія, єпископа Полоцького. Нічого невідомо, ні про час і місце його народження, ні про його походження і хіротонію, ні про його подвижництво.
Відомо, що попередником Діонісія на Полоцькій єпископській кафедрі, в храмі Святої Софії був єпископ Козьма, архієрейська хіротонія якого відбулася в 1143 році. Очевидно, він прибув в Полоцьк з Візантії трьома роками раніше разом з полоцькими князями, які повернулися з десятирічного вигнання. Continue reading
Вельмишановний Пане Президенте!
З глибокою радістю відповідаючи на Ваше шанобливе і почесне запрошення звертаємось до Вас в особі моїх представників під головуванням митрополита Франції Ємануіла, через це звернення з священного центру Православ’я шанованого Вселенського Патріархату, але з центру нашого люблячого серця, в цей радісний і святковий день, коли святкується і вшановується в Україні 1030 років Хрещення Київської Русі. Славу возсилаємо Дародавцю Богу за дар і благословення співсвяткувати з Вами цей благословенний день коли благочестивий український народ має в своїй думці відродження в Христі та турботу і піклування Святої Великої Христової Церкви – Першопрестолу Церкви, з яким Україна зв’язана духовними історичними та канонічними зв’язками. Continue reading