Господь мій!
Як би я міг один переслідувати тисячу і двоє проганяти десять тисяч, якби Заступник їх не зрадив їх, і Господь не віддав їх! Бо заступник їх не такий, як наш Заступник; самі вороги наші судді в тім. (Втор. 32:30-31). Ворог повстав на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене (Пс. 17:19). Тільки Ти, Господи, заступник мій єси, слава моя, Ти возносиш голову мою (Пс. 3:4). Continue reading
Пам’ять 3/16 травня
Києво-Печерська ікона Успіння Пресвятої Богородиці – одна з найдавніших явлених ікон Київського Православ’я. Пресвята Богородиця вручила її 4 – м візантійським зодчим, які у 1073 році принесли ікону преподобним Антонію і Феодосію Печерським. Continue reading
Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди є і все наповняєш, скарбу добра і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Continue reading
Перед освяченням військову хоругву кладуть на стіл. Коли освячення відбувається в храмі, стіл ставиться навпроти відчинених Царських врат.
Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди є і все наповняєш, скарбу добра і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші. Continue reading
Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди є і все наповняєш, скарбу добра і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь
Пресвята Трійця, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, пробач і зціли немочі наші імені твого ради. Continue reading
Душе моя, душе моя, прокинься, чому спиш?
Кінець наближається, і ти збентежишся… Пробудись же, щоб
пощадив тебе Христос Бог, який всюди є і все наповняє!
(З Великого Покаянного Канону святого Андрія Критського. Кондак)
Всечесні отці, дорогі браття і сестри!
Ми входимо в Великий Піст, в час, коли кожний з нас повинен потурбуватись за свою власну душу, а пастирі Христові – ще й за души ввіреної їм пастви. Відкладімо нині всяке житейське піклування – так ми співаємо на Божественній літургії під час Херувимської пісні, коли приготовляємось до Великого входу, тому що нажаль ці життєві піклування завжди перешкоджають служити Богові. Як нам зробити так, щоб наш великий вхід в Великий піст був по справжньому молитовно спрямованим на спасіння нашої заблудлої души? Як відкинути принаймні на ці постові дні життєве марнотратство в погоні за славою, владою, власним матеріальним збагаченням та подумати про вічне, про Христа з Його Страстями за наші ж гріхи? Відповідь є – згадати що ми християни не тільки по хрещенню, але ще і по покликанню. Згадати, що пастирі Церкви Христової призвані для навчання народу Божого саме духовним основам, а не матеріальним. Однак не треба забувати, що більшість народу нашого банально виживає, не думаючи про владу, славу, матеріальне збагачення тощо. От їм також треба пояснювати сенс посту, незважаючи на те, що у них все життя – суцільний «піст», нестача і випробування. Потрібно і для них підібрати слова.
Continue reading
Господи Ісусе Христе Боже наш, ми згрішили перед Тобою, і праведним Твоїм судом через неправди і беззаконня наші втратили мир і злагоду в Україні нашій. Ти, Господи, бачиш протистояння між владою і народом, Ти бачиш, як злі сили розпалюють ворожнечу і ненависть між людьми, Ти бачиш непримиренність між протидіючими силами. Неправда породила в нас насилля, страждання невинних людей і кров. Ти ж, милостивий Господь, що не до кінця гніваєшся, дивлячись на наші вікові великі страждання, голодомор, гоніння на Церкву, заслання і катування, а ще більше – на велике терпіння нашого народу, бо ми і в стражданнях, і в неволі не втрачали віру в Тебе, єдиного істинного Бога – Ти змилувався над нами і дарував нам свободу і державу. Дякуємо тобі за милосердя Твоє, і припадаючи знову дякуємо за Твою безмежну любов. Ми хоч і грішимо перед Тобою, але ж і Тобі єдиному служимо. Continue reading
Сьогодні ми ради представить нашим читачам чергове поповнення бібліотеки нашого проекту – Українське богослужбове видання «Свята відправа Вечірня і Рання. мовою українською», яка була надрукована в Києві та Львові в 1922-1923 р.
Це видання цінне тим, що це є переклад не з російських богослужбових книжок, а саме з давніх грецьких оригінальних текстів, яке здійснив видатний український святитель, митрополит Іларіон (Огієнко).
Сама книга по своєму змісту подібна на Часослов, бо зміщує практично всі богослужіння добового і тижневого кола, крім Святої Літургії. Continue reading
Пам’ять 31 січня / 13 лютого
Святитель Микита починав свій чернечий та святительський шлях у Києво-Печерському монастирі. Про нього написано в 25 слові Києво-Печерського Патерика наступне:
«Був у дні преподобного ігумена Никона брат один, на ім’я Микита. Цей, бажаючи уславитися серед людей, [і] діло велике не задля Бога замисливши, почав просити ігумена, аби піти в затвор. Ігумен же забороняв йому, говорячи: «О, чадо! Нема тобі користі, [аби] без діла сидіти, оскільки юним є. Краще буде, якщо перебуватимеш серед братії і працюватимеш на неї. [Так] не втратиш відплати своєї. Сам бачив брата нашого, святого Ісакія Печерника, як спокушений [Той] був бісами. [Так і загинув би - ?], коли б не велика Благодать Божа врятувала його задля молитов преподобних отців Антонія та Феодосія, які й донині чудеса численні творять». Микита ж говорить: «Ніколи не спокушуся такими речами. Прошу ж у Господа Бога, аби подав [мені] дар чудо творіння». Відповідаючи, Никон каже: «Вище сили прохання твоє! Стережися, брате, аби, вознісшись, не впав. Велить тобі наше смирення служити святій братії, задля якої увінчаний маєш бути за послух твій». Continue reading
Пам’ять 19 січня / 1 лютого
Преподобний Макарій, диякон, здійснював свій чернечий подвиг в кінці ХIII – початку ХIV століть.
Про преподобного Макарія відомо, що він визначався як безсребреник, мав велике старанність до храму Божого і постійно вправлявся в читанні Святого Письма і пості. За переказами, він у дитинстві багато хворів, і батьки дали обітницю Богові віддати сина в Києво-Печерський монастир, якщо він одужає. Лагідністю і смиренністю він заслужив любов братії, яка навчила його грамоти. За благочестиве життя він був зведений в сан диякона і за життя мав дар чудотворця. Continue reading