Сьогодні ми ради представить нашим читачам чергове поповнення бібліотеки нашого проекту – Українське богослужбове видання «Свята відправа Вечірня і Рання. мовою українською», яка була надрукована в Києві та Львові в 1922-1923 р.
Це видання цінне тим, що це є переклад не з російських богослужбових книжок, а саме з давніх грецьких оригінальних текстів, яке здійснив видатний український святитель, митрополит Іларіон (Огієнко).
Сама книга по своєму змісту подібна на Часослов, бо зміщує практично всі богослужіння добового і тижневого кола, крім Святої Літургії.
Видання відкривається великою передмовою – благословенням митрополита Діонісія (на той час – єпископа Кременчукського).
Перша частина видання носить назву «Ієрейський служебник» та містить: Вечерню, Повечір’я та Опівнічницю, Ранішню, Малу вечірню, Всенічну. Також додані відпусти щоденні та «Владичних свят», ранішні недільні Євангелія та «Євангелія на рокові свята».
Друга частина носить назву власне Часослова та, крім звичайних текстів Часослова, містіть: «Тропарі і Кондаки свят рокових», «святкові прокимни на Ранній Відправі» та «Вдячні молитви св. Амвросія».
Скінчається книга двома короткими але дуже цікавими статтями самого митрополита Іларіона: «Націоналізація Богослужбового тексту» та «Післямови». Власне Післямова є не тільки викладом дуки самого Святителя (на той час професора Івана Огієнко) на переклад богослужбових текстів українською мовою, а і короткою історією створення цієї книги. Саме аналізуючи передмову – благословення та післямову, можна зробити висновок про те, що книга писалася від 1918 – 1919 і до 1922 року. Але, оскільки в післямові владика Діонісій названий вже митрополитом, можна зробити певну корекцію року видання.
Оскільки ми знаємо, що в сан митрополита 27 лютого 1923 року, після трагічної смерті митрополит Георгія (Ярошевського), то остаточна редакція книги «Свята відправа Вечірня і Рання. мовою українською» була здана в друк не раніше за березень – квітень 1923 р. Цю думку певним чином підтримує і перелік видалених книг митрополита Іларіона (проф. Івана Огієнко), які подані на обкладинці видання та датуються 1922 р.
Цікавість викликає мистецьке оформлення та верстка книги, яка багато оздоблена заставками білоруських та українських стародруків XVI – XVIII століть. Також під стародруки стилізована верстка та шрифт видання. Практично всі цифри подані в стародавньої літерної редакції церковнослов’янської мови.
Також для нас, православних, дуже важливий перелік богослужбових книг українською мовою в перекладі митрополита Іларіона (проф. Івана Огієнко), які побачили світ у 1922 р. та надруковані з благословення тогочасної ієрархії:
1. Великодня Євангелія. З благословення єпископа Діонісія. 1922 р.
2. Свята Великодня Відправа. З благословення єпископа Діонісія. 1922 р.
3. Свята Відправа на Зелені Свята. З благословення єпископа Діонісія. 1922 р.
Таким чином ми бачимо, що наше Київське Православ’я вже в 1922 році, в часі Польської окупації українських земель, не дивлячись на важки умови (згадаймо, що українські православні не мели тоді ні академій, ні навіть нормальних семінарій), активно перекладало богослужбові книжки та молилася українською мовою. Останній факт дуже добре свідчить хто саме піклувався про молитву рідною мовою. Адже тогочасні уніати (УГКЦ) мали семінарії та академії, власні друкарні, але навіть не спробували дати своїм вірним – українцям, змогу молитися на рідної мові.
прот. Сергій Горбик
Свята відправа Вечірня і Рання. мовою українською. Київ-Львів, 1922 р.