РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ 2022 РОКУ

+ ВАРФОЛОМІЙ

БОЖОЮ МИЛОСТЬЮ, АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ-НОВОГО РИМУ

І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

ВСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ

БЛАГОДАТЬ, МИЛОСЕРДЯ І МИР

ВІД СПАСИТЕЛЯ ХРИСТА, НАРОДЖЕНОГО У ВІФЛЕЄМІ

***

Високочесні браття ієрархи,

Улюблені діти в Господі,

Сьогодні наша Свята Церква святкує Різдво у плоті предвічного Сина і Слова Божого, цю «страшну таємницю», яка «заховану вiд вiкiв i родів» (Кол. 1:26). У Христі остаточно розкривається правда про Бога і людину, як богословсько пояснює св. Кирило Олександрійський: «Ми люди за природою, але Він заради любові спустився до того, що суперечить божественній природі, і став людиною. Ми є слугами Бога за своєю природою як Його творіння, але Він знову став слугою, всупереч божественній природі, коли став людиною. Але вірно й зворотне: Він є Богом по суті, і ми, завдяки благодаті, можемо піднятися до того, що суперечить людській природі. Бо ми люди, і Він є Сином за природою, але ми також стаємо синами за статусом, оскільки ми покликані до спілкування з Ним» [1]. Continue reading

СТВОРЕННЯ ЖІНКИ ЗГІДНО ВЧЕННЯ СВЯТОГО ПИСЬМА ТА СВЯТОТЦІВСЬКОЇ СПАДЩИНИ

До написання своїх роздумів про створення жінки мене спонукала стаття під назвою «Як міг Бог створити жінку з ребра Адама?», яка дає відповідь на питання читача, чи могло бути в реальності таке створення. Це запитання мені нагадує древню казуїстику. Коли тогочасні «мудрагелі» задумувалися над різними запитаннями. Н-д. «Скільки ангелів поміститься на кінчику голки?», або «Чи може Бог створити такий камінь який не підійме? І т. д., але повернемось до питання створення жінки. Тому спробую викласти свою думку спираючись в першу чергу на Святе Письмо і святоотцівську спадщину. Біблія стверджує: «І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю. І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка» (Бут.2:21–22) Continue reading

РІЗДВЯНИЙ ПІСТ

Другий тривалий пост після Великого посту – це Різдвяний піст, також відомий мовою нашого православного народу як сорокоднівка (σαραντά(η)μερο). Він також включає сорок днів, але в ньому немає суворості Великого посту. Починається 15 листопада та закінчується 24 грудня.

Свято Народження Господа нашого Ісуса Христа за тілом це друге велике Господнє свято християнського календаря. До середини IV століття Церква Сходу святкувала Різдво і Хрещення Христа під ім’ям Богоявлення в той самий день, 6 січня. Різдво як окреме свято, яке відзначається 25 грудня, було введено на Схід із Заходу приблизно наприкінці IV століття. Continue reading

ЧОМУ РОСІЯ НЕ Є КАТЕХОНОМ І НЕ МАЄ ВИКЛЮЧНОЇ БОЖЕСТВЕННОЇ МІСІЇ

Дорогі православні брати і сестри у Христі, як би ви охарактеризували духовний стан людини, яка вважає себе особливим обранцем Божим у світі цьому – єдиною людиною в місті, якій усіма силами довірено охороняти християнську мораль? При цьому вона блудить, п’є і та навіть не ходить до церкви… Але потім згадує, що в дитинстві була хрещена і тому її обрали… Continue reading

СИЛА ІМ’Я БОЖОГО

А коли він Ісуса побачив, то закричав, поваливсь перед Ним, і голосом гучним закликав: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього?

Лк. 8:28

Чоловік, біснуватий з Гадари, скрикнув, упав до ніг Христа і сказав: «Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього?» (Лк. 8:28). Для бісів, які жили всередині цієї нещасної людини, присутність Христа була жахливою. Цю велику силу також має ім’я Ісуса, яке заявляє про Його присутність, тому святі Отці часто рекомендують нам багато молитися «молитвою» Ісусовою, щоб звільнитися від експлуатації і гніту диявола. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ МИКОЛАЙ СЕРБСЬКИЙ: ГОЛОВНА ПРИЧИНА ВІЙН І ПОРАЗОК – НАШЕ БЕЗБОЖЖЯ

Серед причин минулих і майбутніх війн головною і основною причиною є безбожжя і відпадання від Єдиного Живого Бога.

***

Війна – це швидка Божа розплата за довготривалі справи людські у мирний час. Ми шкодуємо і журимося, що такий відділ випадково потрапив у халепу і загинув. Але немає випадковості на війні. Або ж ми шкодуємо офіцера, який загинув від «шаленої» кулі, що залетіла до його намету. Немає і ніколи не було «шалених» куль. Кожна куля потрапляє туди, куди треба. На війні немає сліпих випадків. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ НЕКТАРІЙ: ЯКИЙ ЩАСЛИВИЙ, ХТО ПРИЧАЩАЄТЬСЯ БОЖЕСТВЕННИХ ТАЇН

Насправді! Яким щасливим і блаженним повинен вважатися той, хто гідно причащається Божественних Тайн! Таким чином, він виходить із храму повністю оновленим, тому що вогонь божественний причастив його душу через Божественне Споживання, і спалив гріхи, і наповнив його душу божественною благодаттю. Continue reading

СВОБОДА ЯК ВІДМОВА ВІД ПРАВ І ПРИВІЛЕЇВ

Люди зазвичай борються за захист своїх прав у суспільстві, вони роблять усе, щоб отримати опору, яка допоможе їм почуватися в безпеці та нав’язувати іншим. Для цього включаються захисні і наступальні психічні механізми. Навпаки, рідкісні випадки, коли особа свідомо відмовляється від прав, привілеїв і повноважень, які їй належать. Одним із таких рідкісних і характерних випадків є апостол Павло, який у своєму першому посланні до Коринф’ян пише наступне: Continue reading

ЯВЛЕННЯ БОЖОЇ СЛАВИ ЯК ВИЯВ БОЖЕСТВЕННОЇ ЛЮБОВІ

Коментар до Другого читання Вечірні свята Преображення Господнього: Вих 33:11 – 34:8

Свято Преображення Господнього є одним із дванадцяти великих свят Православної Церкви. Хоча це відноситься до епізоду в житті Ісуса Христа, який стався незадовго до його страстей і воскресіння, його відзначають 6 серпня через свою актуальність, оскільки цю відому подію можна описати як підсумок усієї історії спасіння. Таким чином, старозавітні читання Вечірні свята стосуються Божого об’явлення символічним особам біблійного Ізраїлю, Мойсею та Іллі, які нібито беруть участь у сцені преображення Христа. Continue reading

ДЕНЬ ПРОРОКА ІЛЛІ

Ім’я «Ілля» з давньоєврейської означає «Мій Бог», і ще й вживається, як коротка форма імені Бога. Часто святого пророка Іллю називають за місцем народження в місті Фісви — Іллею Фесвитянином.

Церковна традиція знає пророка Іллю, як ревного поборника чистоти віри в єдиного небесного Бога. Він нещадно викривав бісослужіння і всіляке поклоніння неправдивим богам. Життєпис його пророчої діяльності висвітлюється в Третій і Четвертій книгах Царств Старого Завіту. Події, пов’язані з пророком, відбуваються за царювання Ахава та Охозії, і переважно це його боротьба з нечестям язичництва, яке проникло в Ізраїльське царство. Continue reading