Tag Archives: Богослов’я

ВИРАЗ СВОБОДИ ЧИ САТАНИНСЬКИЙ БАЛ?

Posted on by

Церемонія відкриття Олімпійських ігор 2024 року в Парижі стала яскравим і найвиразнішим виявом того духу, який панує сьогодні у світі. Багато людей були шоковані, вражені і не вірили своїм очам, спостерігаючи за тим, що відбувається. Відкриття Олімпіади, цього глобального заходу, що об’єднує народи всього світу, однозначно висловило інавгурацію чи утвердження «нового світового порядку», який протилежний порядку Божественному, і стало відкритою заявою того, кому воно служить, тобто хто його «господар» і проти Кого він воює.

Ця «церемонія» була нічим іншим, як сатанинськими зборами, дуже темними і дуже наочно показуючи той духовний стан, в який катастрофічно занурюється світ. Continue reading →

ПОВСТАННЯ МАККАВЕЇВ ТА УКРАЇНА

Posted on by

Який зв’язок між Україною і повстанням Маккавеїв задля визволення Ізраїлю? Яким чином наші два народи можуть подвоїти силу одне одного, об’єднавшись супроти брехливої імперії, яка прагне завоювати світ і налаштовує народ на народ?

Маккавеї стали прикладом для різних визвольних рухів. Багатоманітний світ ділиться не за мовами й кольором шкіри народів, а за тим, хто з людей хоче і не хоче свободи. Другі, як показує історія, вирізняються цікавістю до ідолів. Якщо це представники підневільного народу, то їх легко купити обіцянками слави, багатства і «долучення до загальнолюдських цінностей». Загальнолюдські — це, звісно ж, цінності завойовників. Спокушені переходять на мову «вищої нації» і стають «агентами впливу» всередині свого етносу. Continue reading →

ПРОТЕСТАНТІЗАЦІЯ ПРАВОСЛАВ’Я? ДО ПИТАННЯ ЖІНОЧОГО СВЯЩЕНСТВА В ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВІ.

Posted on by

Передмова

Дискусія щодо можливості православного жіночого священства, зокрема і відновлення чину дияконис, а також про особливості їх служіння, ведуться вже дуже давно. При цьому всі сходяться на тому, що жінки вже несуть церковне служіння, яке відповідає нижчим чинам – читцям, співакам, іподияконам (дякам). Ігумені традиційно керують жіночими монастирями та виконують роль духовних вчителів черниць. Continue reading →

ЯК ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА СТАВИТЬСЯ ДО ТРАНСПЛАНТАЦІЇ

Posted on by

Природно, що теологічний підхід до сучасних проблем має вимірюватися відповідно до ідеалу, мірою якого є Христос. Але цей вимір, який християни повинні завжди мати перед собою, не повинен перетворюватися на меч для перемоги над слабкими у вірі. Звичайно, християнське вдосконалення доступне для всіх і не повинно бути прихованим від віруючих. Але людська слабкість є притаманна всім, і ми не можемо нікого засуджувати за це. Церква має необмежену повагу до людської свободи і вичерпує весь свій запас поблажливого розуміння, щоб зберегти її. Явна опозиція Церкви починається з того моменту, коли свобода людей ігнорується, і її святість зневажається. Ніщо не виправдовує примусу людей віддавати тканини або органи тіла ні до, ні після їх смерті. Continue reading →

АРХІЄПИСКОП АРТЕМІЙ ГРОДНЕНСЬКИЙ (КИЩЕНКО): ЛЮДИНА ЗА СВОЄЮ ПРИРОДОЮ БОГОПОДІБНА…

Posted on by

Сьогодні перша річниця смерті архієпископа Артемія Гродненського, які був єдиним архієреєм Білоруського екзархату РПЦ, що Під час масових акцій протесту в Білорусі у серпні 2020 року, після «президентських виборів», виступив із низкою заяв, у яких засудив насильство та кровопролиття. Був репресований Московським патріархатом – відхилений від керування єпархією та висланий з м. Гродно. Але репресії не зломили Владику, у 2022 р. він твердо виступив на підтримку України, жорстко осудив російську агресію.. У пам’ять про незламного Слугу Христового, архієпископа Артемія Гродненського, ми публікуємо его проповідь, яка дуже актуальна в часі Великого Посту на наближення до світлого свята Воскресіння Христового.

Редакція Continue reading →

КИНУТИ ПЕРШИМ КАМІНЬ В ЄРЕСЬ… ДАВАЙТЕ НЕ ВПЛУТУВАТИМЕМО В ЦЕ БОГА!

Posted on by

У попередні роки, тижні і навіть останніми днями я не раз спостерігав – і одного разу навіть підтримав різноманітні засудження Московського Патріарха – його проповідей та вчинків – як єретичних. Ідеологія «Русского миру» була засуджена як неправославна та єретична. «Наказ» Всесвітнього Російського Народного Собору було охарактеризовано як спотворення віровчення. І [літургійне] вшанування патріарха Кирила було поставлене під питання. Все перераховане вище справедливо та обґрунтовано обговорювалося, зокрема, і моїми близькими друзями по всьому світу. І хоча я жодною мірою не виступаю проти своїх колег, які прагнуть вирішити проблему немислимої деградації, до якої може дійти Православна Церква, я все ж таки запитую себе, чи є такий підхід єдиним чи найкращим. Було б гідно, якби православні єпископи засудили Московського Патріарха вольовим соборним рішенням. Так само було б гідним похвали, якби серед православних християн виникла мужня ланцюгова реакція протесту чи захисту від деспотичного пастиря, який сам заблукав (Пс. 118:176). Але коли саме полювання за єрессю стає важливою справою чи бодай має сенс? Continue reading →

ЧИ СПРАВДІ ВСЯКА ВЛАДА ВІД БОГА?

Posted on by

У Євангелії, у 13 главі послання до Римлян святого Апостола Павла є такі слова: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога». Як ці слова слід трактувати? Чи за таких умов критика влади не є гріхом? А як щодо диктаторів?

Питання ставлення віруючих до світської влади було завжди не простим. Ще апостоли та інші сучасники Ісуса Христа неодноразово намагалися розпитати в Спасителя про те, яким у дійсності повинно бути їхнє відношення до владних структур, зокрема – римських окупантів. Чимало людей того часу чекаючи на Спасителя мріяли саме про те, що Він – Мессія-Визволитель очолить народний бунт проти загарбників і Сам стане на чолі незалежної держави. Спочатку навіть найближчі учні Христові слухаючи про Царство Боже мріяли про повернення теократії – земного устрою, при якому будуть діяти лише церковні закони, продиктовані безпосередньо Самим Богом (Мт.24:3). Однак, Христос чітко говорив про те, що Його Царство не від світу цього. Continue reading →

ТРІОДЬ ПІСНА, ЯК ПОСІБНИК З ПСИХОСОМАТИЧНОГО ОЧИЩЕННЯ

Posted on by

Тріодь – це духовний період, який зміцнює нас у нашій православної істині. Вона нагадує нам про мету нашого життя та його  межі. Вона вказує на суєту наших цілей, прагнень і пріоритетів. На те, що повертає нас до нашої екзистенційної реальності. Що виводить нас на дорогу, яку ми, можливо, втратили.

Це – Період, який ми переживаємо щороку, щоб пригадати про роль часу в нашому житті, а також про ключове питання, про яке ми зазвичай забуваємо, про те, як повернутися до вихідної точки, з якої ми почали. Continue reading →

ПІСТ, ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА ЄВХАРИСТІЯ

Posted on by

Готуючись до Великодня і дотримуючись все необхідне в період Великого посту, православні християни покликані задуматися і про те, як ця практика, окрім духовного оновлення, може стати джерелом соціальних перетворень і збереження навколишнього середовища. Для подолання екологічної кризи, з якою ми стикаємося щодня, Вселенський патріарх Варфоломій, давно відомий як «Зелений патріарх», просить «від нас не більшого професіоналізму в галузі технологій, а глибшого покаяння, метаної, у прямому значенні грецького слова, що означає гаряче» зміна розуму», і радикальної зміни способу життя» [1]. Вважаю, що православна практика посту, з її особливою увагою до проблем споживання, стає тією точкою, де православ’я може вступити в діалог з зростаючою областю етики, що оцінює моральні наслідки вибору продуктів харчування, та започаткувати «радикальну трансформацію способу життя»[2], до якої закликає нас Патріарх Варфоломій як основа для більш екологічного способу життя у світі. Continue reading →

ВИКОНАННЯ ОБІТНИЦІ ЗРЕЧЕННЯ СВІТУ В УМОВАХ ВЗАЄМОДІЇ ЗІ СВІТОМ

Posted on by

З самого початку свого існування чернецтво відмовилося супроводжувати сучасного йому віку, являючи собою свідчення того, що крім поточного і минущого існує неминуча і вічне, пов’язане з глибокими потребами та сподіваннями людського існування.

Наставник пустелі Антоній Великий, який викривав марність мирського духу, вчить нас, що страждання сьогодення є несуттєвими і другорядними в порівнянні зі «славою, яка має відкритися нам у майбутньому»[1]. Жага проживання небесного і звільнення від приліплення до суєтного і мирського і від пожадань упереджених є головними передумовами для того, щоб чернець гідно йшов шляхом свого покликання, як він був покликаний, вступаючи в ангельське проживання: «Іди гідно покликання, позбудься пристрасті , зненавидь потяг, що тягне тебе донизу, все своє бажання направ на небесні» [2] Continue reading →