Пророк Іоанн Предтеча випередив Господа нашого Ісуса Христа своїм народженням, випередив Його і смертю. Як на землі він проповідував про Його спасительне пришестя, так і в країні померлих сповістив про Його переможне зішестя до пекла. Зоря, предвісниця сонця, ховається, коли сходить велике Світило. Так і пророк Іоанн, приготувавши людей до прийняття Викупителя, хрестив Його Самого і закінчив своє земне життя у стражданнях. А тому до слави найвеличнішого пророка, Хрестителя Господнього, пустельника і дівственика, він приєднав славу й вінець мученика за істину. Такими, якщо коротко, були духовні обставини мученицької кончини Іоана Хрестителя. Continue reading
Tag Archives: Богослов’я
ЦЕРКВА І ПОЛІТИКА
Для членів Церкви цілком природно проявляти інтерес до політичного життя та піклуватися про рішення та вирішенні його проблем, будь то звичайний громадянин, будь то представники і керівники державної влади. Зрештою, і байдужість до політики – це форма політичної позиції людини.
Прагнення уникати використовувати політичну владу гідними її людьми, залишає її на відкуп нечестивими. А коли нечестиві – це не тільки поодинокі особистості, але і більш широкі кола або органи темних сил, які зазвичай виходять за межі національних держав і діють неконтрольовано, то проблема стає більш гострою. Особливо в наш час це переживання стало дуже болючим. З іншого боку, змішення цінностей в політиці з її нинішньою дискредитацією стає проблематичним, в той час як створення християнських партій або, тим більше, зв’язок Церкви з політичними структурами та планами не можуть бути виправдані з богословської точки зору. Continue reading
УСПІННЯ БОГОРОДИЦІ
У свято Успіння Пресвятої Богородиці віддається шанування найсвятішій людині, найсвятішій жінці, нашої Пресвятої Діві. Наша Пресвята Діва залишилася нетлінною за життя, вона залишилася нетлінною і під час смерті. Народження Її сина не порушило Її невинності, гріх не знищив її душу. Її смерть не зруйнувала її тіло. Continue reading
ЦЕРКВА І ДЕРЖАВА: ІДЕОЛОГІЧНА КОНКУРЕНЦІЯ ТА РІЗНОПРИРОДНІСТЬ ЯК ПРИЧИНА ПЕРМАНЕНТНОГО КОНФЛІКТУ
Вступ
Часто перед науковцем постає непросте питання про порівняння, співставлення різних за своєю природою речей. «Світ Церкви» та «світ держави» хоч і мають багато точок дотику чи навіть перетину, втім онтологічно існують у різних площинах ‑ небесного та земного. Будучи сутнісно різними, Церква та держава стають суб’єктами суспільних відносин, зберігаючи у власній свідомості розуміння своєї різноприродності. Continue reading
ЩО МИ? ЧИЇ ДІТИ? ЯКИХ БАТЬКІВ? КИМ ЗА ЩО ЗАКУТІ?
Дорогі читачі нашого сайту, здається, наш український народ згрішив і несе покарання, як карав Господь за гріхи народ Божий. Мабуть, Бог дав й нашому народу таке випробування. Кажуть, що з людини як з воску можна виліпити образ ангела доброго чи злого. Так всі сусідні народи граються довірливим чи допитливим українським народом, виліплюють з нього, на сором наш, кожний що хоче. Кожний народ посилає своїх місіонерів до українців. Українець все приймає, всіх хвалить, всім поклоняється. Сусіди, отруївши свою душу, тоді змагаються отруїти українця, бодай своє оточення. Зробили з України релігійний смітник. Навіть коли на планеті появилася Росія, то росіяни теж прийнялися виліпити з українця покірного лакея для своєї мети. Святе Письмо про таке каже так: такi лжеапостоли — лукавi працівники, що набирають вигляду апостолiв Христових. I не дивно: адже сам сатана набирає вигляду ангела свiтла, а тому не велика рiч, коли й слуги його набирають вигляду служителів правди; але кiнець їх буде по дiлах їхнiх (2 Кор.,14). Сам Ісус Христос навчає, що хто від Бога, той слова Божі слухає; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога. (Ів. 8:49). Continue reading
ПЕРШОВЕРХОВНИЙ АПОСТОЛ ПАВЛО ТА ЙОГО БОГОСЛОВ’Я
Першоверховний: Пріоритетним місцем серед апостолів Господа також володіє і апостол Павло. Проповідь Євангелія, яка велася його власною мовою і через писання, поширилася за вузькі рамки іудаїзму до самого кінця відомого тоді світу. Давайте не будемо зачіпати подію його навернення, його місіонерські подорожі та його мучеництво, а зосередимося на його богословському слові.
БОГОСЛОВ’Я АПОСТОЛА ПАВЛА:
Богослов’я апостола Павла зазнає впливу трьох основних факторів: Continue reading
СВЯТІ ОТЦІ – УСТА СВЯТОГО ДУХА
Перша неділя після П’ятидесятниці називається «неділю Всіх святих». Найперше мова йде про Святих Отців перших Вселенських Соборів.
Перший Вселенський собор був зібраний 318 богопокликаними Отцями. Як відомо, цей святий і великий Собор був скликаний першим християнським імператором Костянтином Великим в 325 році в Нікеї Віфінської для того, щоб надати протидію аріанству, однією з найбільших демонічних єресів, яка в IV столітті потрясла Церкву та навіть загрожувала самому її існуванню. Continue reading
ШЛЯХ ДО П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ Й ОСТАННІ ЧАСИ
Період часу після Пасхи називається Πεντηκοστάριον. Після перемоги над смертю, яку принесло Христове Воскресіння, ми переходимо до великого свята П’ятидесятниці. Через п’ятдесят днів після Пасхи ми святкуємо зішестя Святого Духа на учнів Христа, а через них – на всіх нас. Це «сходження» було передбачено Христом ще на землі. Continue reading
ПАСХАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЬОГО
І. Віддання Пасхи
Є одне невелике зауваження щодо так званого сьогоднішнього «віддання Пасхи (ἀπόδοσιν τοῦ Πάσχα)», яке слід виділити особливо. Пасха не має віддання! Всі Господні свята та Богородичні свята в Церкві мають протягом короткого часу так зване скоєне «віддання свята» (дослівно відбувається віддання), особливо виділяється свято Пасхи. Тому Неділю Фоми також називається Антипасхою, а нові неділі і щонеділі є свого роду оновленням постійно повторюваного свята Господнього Воскресіння. Свято кожної неділі не має віддання. Кожне Воскресіння це не просто присвята Воскресінню Господа, але повторення або краще сказати продовження, періодичне повторення й увічнення одного і вічного свята свят – святої Пасхи, яку аж до сьогоднішнього дня ми по суті переживаємо як унікальне свято Церкви, бо всі інші свята святкуються через Пасху (= Божественну літургію). Continue reading
ТА НЕ В БУРІ СИЛА…
З року в рік ми чуємо в церкві ті ж самі євангельські читання, які розкривають перед нами всю історію земного життя Ісуса Христа, Його притчі, повчання, показують ті чуда, здійснити які під силу лише Богу, але не людині.
Церква так розташувала уривки з Євангелій чотирьох апостолів-євангелістів по щоденних, недільних і святкових днях церковного річного кола, щоб ми з вами, маючи щорічне повторення, не лише засвоювали найголовнішу Книгу свого життя, а й крок за кроком змінювалися всередині себе, змінювали збіднений духовно безвірницький світогляд на світогляд християнина. А християнство, як віра вселенська, віра, яку нам передав Сам Син Божий, настільки глибинна й всеохопна, що нашому духовному вдосконаленню немає кінця-краю, лиш би було палке бажання її пізнавати, засвоювати, робити головним завданням свого життя. І запитання: «Що я зробив впродовж цього року для того, аби ось ця розповідь із життя мого Господа, ось ця Його притча, ось ця Його заповідь, почута мною з Євангелії, не пройшла повз мою увагу, а залишила слід зміною в моїй свідомості, в моєму мисленні, в моїх вчинках, в моїх діях?» – не була порожнім звуком, а стала зрушенням до дії. Continue reading