Tag Archives: Богослов’я

МЕЖІ ПРАВОСЛАВНОЇ МОВИ ДЛЯ ЛЮДИНИ

Posted on by

У суперечці щодо твердження «Людина без Христа не має жодного значення» архімандрит Никанор відповідає не просто на одну невдалу проповідь, а на цілий тип богословського словника, який, хоч і вмотивований ревністю до Христа, ризикує замінити православну антропологію мовою фактичної девальвації людини.

Проблема фрази «не має значення»

У класичному православному вченні людська особистість має онтологічну цінність тому, що створена «за образом Божим» до будь-якої особистої віри, покаяння чи хрещення. Образ не руйнується гріхом; його можна затьмарити, спотворити, але він залишається, тому залишається можливість покаяння та поклоніння. Continue reading →

ПЕРША НЕДІЛЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ — ОГЛЯД СИНОДИКА СЬОМОГО ВСЕЛЕНСЬКОГО СОБОРУ.

Posted on by

Сьогодні, дорогі мої, у першу неділю Великого посту, наша Церква святкує Торжество Православ’я. Після багатьох зусиль і боротьби. Саме тому ця неділя і називається Неділею Православ’я. Звичайно, всі Собори зробили свій внесок у Православ’я. Але насамперед слід звернути особливу увагу на VII Вселенський Собор, який відбувся в Нікеї, що в Малій Азії, навпроти Константинополя, у 787 році, звісно ж, після Різдва Христового. Він тривав з 24 вересня до 13 жовтня.

Синаксарій того дня повідомляє нам: « У цей же день, у першу неділю Великого посту, ми згадуємо відновлення шанування святих і чесних ікон, яке відбулося за часів вельмишановного імператора Константинопольського Михайла та його матері імператриці Феодори за патріаршества святого і сповідника Мефодія». Continue reading →

ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА ЯК ТЕОЛОГІЯ ПОВЕРНЕННЯ ТА КУЛЬТУРНИЙ АРХЕТИП

Posted on by

Притча про блудного сина (Лк. 15:11–32) функціонує в православній традиції як короткий виклад Євангелія. Падіння — це не просто моральна невдача, а розрив у стосунках, а покаяння — це не самовдосконалення, а повернення до батьківського спілкування. Continue reading →

СТАНЬ ПЕРЕД ГОСПОДОМ

Posted on by

Кожен із нас, вступаючи в життя, по різному зустрічається з Господом, але найперша і найголовніша зустріч, знакова, – єдина і на все життя, яка визначає нашу подальшу долю – це святе Хрещення в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Тобто, день нашого входження в Церкву, як Тіло Христове, через хрещення, коли нас кого принесли, а кого привели, а хто й сам прийшов, ведений невидимою силою, бо сказано в Святому Письмі, що Бог хоче спасіння кожному; день, коли в мить святого дійства хрещення ми не просто стояли перед Богом, які є, а коли ми містично злилися з Його сутністю і таким чином стали Його власністю, а Він нашим Володарем, і ким би ми не стали, і якими б не були в подальшому, цього вже ніщо змінити не в силі. Більше того, прийнявши від Нього заручення – святе Хрещення: ми стали Його дітьми, а Він нашим Отцем. Continue reading →

ЗВЕРНЕННЯ З НАГОДИ СВЯТА РІЗДВА ХРИСТОВОГО ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ.

Posted on by

+Варфоломій

Милістю Божою Архієпископ Константинополя — Нового Риму і Вселенський Патріарх усій повноті Церкви

Ласка, милість і мир від Спасителя Христа, Який народився у Віфлеємі!

Преподобні брати архіпастирі,

Улюблені у Господі діти,

Знову спромоглися досягти великого свята Різдва по плоті Сина і Слова Божого, ми прославляємо «невимовне і незбагненне сходження» Спасителя людського роду та Спасителя всього творіння від тлінності і проголошуємо разом з ангелами: «Слава у вишнях Богу, і на землі мир, у людях добра воля!». Continue reading →

СВЯТИТЕЛЬ МИКОЛАЙ СЕРБСЬКИЙ ПРО ПРЕПОДОБНОГО СИЛУАНА АФОНСЬКОГО

Posted on by

І. Знає Господь, що ти страждаєш, але Його любов зігріє тебе.

Про цього дивовижного монаха можна сказати лише одне – це солодка душа. Солодкість цієї душі відчув не тільки я, а й кожен паломник Святої Гори, який спілкувався з ним. Силуан був високим, кремезним, із великою чорною бородою, і своїм зовнішнім виглядом не одразу приваблював незнайому людину. Але однієї розмови з ним було достатньо, щоб людина його полюбила. Continue reading →

У ПОШУКАХ МАЙБУТНЬОГО ТЕОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

Posted on by

У часі, переважно, перехідній та мінливій, ері, в якій ми живемо, питання майбутнього богослов’я є не академічним, а глибоко екзистенційним. Прогрес науки і техніки звільнив людину від багатьох пут, але водночас відчужив її від самої себе. У цьому контексті богословська думка не може задовольнятися роллю спостерігача. Вона повинна бути поруч з людиною, допомагати їй заново відкрити свою ідентичність та сенс існування. Continue reading →

РУКОПОЛОЖЕННЯ ТА ПОВТОРНИЙ ШЛЮБ: ПРО ОДНУ ВРАЖАЮЧУ НОВИНУ СТОСОВНО ЦІЄЇ ЗАБОРОНЕНОЇ ТЕМИ

Posted on by

Можливо, багато хто не помітив нещодавнє повідомлення, отримане з Бостонської митрополії Грецької Архієпископії в Америці. Однак воно, без сумніву, стало важливою та знаменною подією в розвитку пастирської турботи, канонічної чутливості та церковних практик загалом. У повідомленні йдеться про те, що розлучений священнослужитель отримав дозвіл на повторний шлюб і продовження служіння у своїй парафії. Continue reading →

ГОЛОС ВІРИ ТА НАУКИ: ЗАКЛИК ВАРФОЛОМІЯ ЗЦІЛИТИ СВІТ, «СП’ЯНІЛИЙ СПОЖИВАННЯМ»

Posted on by

Вселенський Патріарх Варфоломій отримав престижну Темплтонівську премію в Нью-Йорку, що підкреслює багаторічне бачення Вселенського Патріархату щодо поєднання віри, науки та спільного майбутнього людства. У своєї промові Він закликав до нового союзу між наукою та вірою, засуджуючи заперечення та байдужість, водночас виступаючи за баланс, справедливість та колективні дії заради виживання творіння: Continue reading →

ЩО ОЗНАЧАЄ ДОТРИМУВАТИСЯ СВЯТИХ КАНОНІВ?

Posted on by

«Святі канони» – один із ключових елементів православної конфесійної ідентичності. Усі Томоси про автокефалії, видані Вселенським Патріархатом у XIX столітті, наголошують на тому, що новостворена національна автокефальна церква має управлятися відповідно до святих канонів. Аналогічні положення містяться у відповідних законах тих країн, де Православна церква встановлена як корпорація публічного права (наприклад, Греція та Фінляндія). Continue reading →