ЩО Є ІСТИННИЙ ПІСТ

У сьогоднішньому євангельському читанні нова справедливість протиставляється старій. Після милості і молитви Господь переходить до протиставлення поста в його істинній і непідробній формі посту «лицемірів». Тема посту вже з часів пророків була предметом обговорення благочестивих юдеїв. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ІОАН ЗОЛОТОУСТ: ПРОТИ ЮДЕЇВ. СЛОВО ТРЕТЄ

До тих, котрі по старому постять на Пасху. Це слово було виголошене після другого, або навіть і третього слова проти аномеїв

Знову крайня і невідступна нужда змушує нас сьогодні, перервавши порядок попередніх бесід, говорити саме про неї і відволікає від суперечок з єретиками. Ми мали намір знову закликати в любові поговорити про славу Єдинородного, але безглузда заповзятість бажаючих по-старому постити на Пасху змушує нас усе нинішнє повчання використати для їхнього лікування. Continue reading

ПРОТ. А. ВЕТЕЛЕВ: ПРО ГРІХОПАДІННЯ ПРАБАТЬКІВ І ЙОГО НАСЛІДКИ

ГРІХ ЯК ПЕРЕШКОДА ДО СПАСІННЯ. ВСТУПНА СТАТТЯ ДО УКРАЇНСЬКОГО ВИДАННЯ

Життя ставить перед людством різні проблеми і питання, які вимагають осмислення. Аналізуючи життя сучасного суспільства можна зробити висновок, що світ перевершив всі межі гріховності. Дивлячись па сучасне життя, потрібно відверто визнати, що воно протікає не найкраще, найперше це стосується його духовної і моральної сторони. Гріх у сучасному суспільстві став нормою життя. Люди стали рабами гріха вони живуть у постійному страсі за життя, за завтрашній день і взагалі за місце під сонцем. Continue reading

БОГОСЛОВСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ СВЯТА БОГОЯВЛЕННЯ

«Сьогодні прийшов Христос на Йордан хреститися;

сьогодні Іоан доторкається до глави Владики;

Сили Небесні жахаються, бачачи преславне таїнство…

ми ж, просвітившись, взиваємо: Слава Богу, що явився,

і на землі став видимим, і просвітив світ».

(Стихира на хвалітних, гол.4)

Величність свята Богоявлення напевно можна відчувати більше серцем, аніж розуміти силою людського інтелекту, бо розум наш не може збагнути, як над водами Йордану сьогодні явила Себе людству Божественна Трійця Пресвята. І в який спосіб! Continue reading

ПІСТ НАПЕРЕДОДНІ БОГОЯВЛЕННЯ

Нерідко кажуть, що піст напередодні свята Богоявлення пов’язаний з прийняттям великої святої води, обов’язковою умовою для якого є одноденний піст. Скажімо кілька слів про такий піст, адже він є однією з речей, що найбільше обговорюються, та пов’язаних з Богоявленським освяченням води. Про нього віруючі часто запитують ради духівника. Continue reading

ПРИХІД БОГА НА ЗЕМЛЮ І В НАШЕ ЖИТТЯ

Свято Різдва Христового спонукає нас пережити таїнство пришестя Бога на землю. І це пришестя є основоположним початком, що надає сенс нашого життя і нашого буття, відроджує нашу віру і надію на живу присутність Бога всередині нас і поруч з нами. Церква урочисто проголошує, що Бог став людиною, щоб і людина зробилася Богом. Ця істина висвітлює навіть найтемніші куточки нашого життя. Ця віра стає джерелом радості, що відкриває двері нашого буття духовного Божественного світу. Євангелія, як ми бачимо в сьогоднішньому їх читанні, стримано описують незбагненне народження Христа, його сподівання і виконання пророцтв. Отці Церкви глибоко пояснювали таїнство Божественного втілення. Гімнографії захоплено оспівували не лише поблажливість Бога, а й піднесення людини. Творець став творінням. Незримий відтепер бачиться, Безначальний відчутний, безтілесний Бог одягається в плоть і починає своє земне життя в образі людини. Continue reading

СВЯЩЕННІ КАНОНИ В ЖИТТІ ЦЕРКВИ – «УМОВИ ТЛУМАЧЕННЯ СВЯЩЕННИХ ПРАВИЛ»

Священні канони є найважливішим джерелом канонічного права, оскільки містять найбільш достовірні відомості не тільки з церковних питань, що виникали в розглянуту епоху, а й про способи їх вирішення Церквою. Однак оцінка канонів як джерела канонічного права передбачає об’єктивний підхід до проблеми Боголюдської природи Церкви, її духовної сутності і особливої історичної місії. Отже, необхідно відрізняти тимчасові передумови і буквальне історично обумовлений зміст цих канонів від вираженої в них совісті Церкви у вирішенні безперервно виникаючих питань, щоб уникнути неправильне тлумачення змісту одкровення у Христі. Ця відмінність є надзвичайно важкою, оскільки в канонах церковна совість виражається в історично і морфологічно обумовленій формі по відношенню до кожної розв’язуваної проблеми і до панівних в цю епоху умов. Очевидно, що провести цю відмінність можна лише на основі історично-канонічного дослідження. Для цього, однак, необхідно спеціально розглянути і оцінити інші джерела історії Церкви та прийняти до уваги деякі основні екклісіологічні передумови, без яких неможливо правильне тлумачення правил. Continue reading

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВЧЕННЯ ПРО МЕЖІ ЦЕРКВИ СВЩМЧ. ІЛАРІОНА І РОСІЙСЬКИХ БОГОСЛОВІВ XX СТОЛІТТЯ. Частина 3.

У попередніх частинах статті був запропонований аналітичний огляд ідей представників російської богословської думки, що стосуються питання церковних кордонів. Ікономічний напрямок в тлумаченні канонів, що регулюють способи прийняття в Церкву інославних, було представлено поглядами свщмч. Іларіона. Більш детально було розглянуто альтернативний богословський напрям, що бере початок від патр. Сергія (Страгородського) і отримало розвиток в працях протоієреїв Георгія (Флоровського), Ліверія (Воронова) і Владислава (Ципіна). Названих богословів об’єднує визнання догматичного значення згаданих канонічних правил. Continue reading

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВЧЕННЯ ПРО МЕЖІ ЦЕРКВИ СВЩМЧ. ІЛАРІОНА І РОСІЙСЬКИХ БОГОСЛОВІВ XX СТОЛІТТЯ. Частина 2.

Як було відзначено в першій частині статті, погляди на межі Церкви патр. Сергія (Страгородського) і прот. Георгія (Флоровського) отримали продовження в роботах Протт. Ліверія (Воронова) і Владислава (Ципіна). Розвиток тієї чи іншої ідеї цінний, крім усього іншого, тим, що робить більш явними і зрозумілими переваги та слабкі місця обраного напрямку думки. Continue reading

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВЧЕННЯ ПРО МЕЖІ ЦЕРКВИ СВЩМЧ. ІЛАРІОНА І РОСІЙСЬКИХ БОГОСЛОВІВ XX СТОЛІТТЯ. Частина 1

Архієпископ Іларіон

Для православного богослов’я XX-го століття характерний підвищений інтерес до вчення про Церкву. Значною мірою цей інтерес пояснюється набираючим силу екуменічним рухом і пов’язаним з ним міжконфесійним богословських діалогом. Природно, що одне з провідних місць в богословських дискусіях зайняло питання про межі Церкви. Continue reading