ЧОТИРИ ОГОЛОСНІ СЛОВА ДО ЧЕРНИЦІ: СЛОВО ТРЕТЕ

Я їм дам у Своїм домі та в мурах Своїх місце і ймення, що краще воно за синів та дочок

Іс. 56:5

Великі подвиги – велика і нагорода. Славна річ – світлий і вінець. Люди або тому, що затьмарені пристрастями, або тому, що засліплені своїм невіглаством, багато разів не віддають за працю людей гідної нагороди, але вседосконалий Бог з великою увагою бачить справу кожного, з усією точністю цінує всі його обставини, справи зважує і гідну приготує славу за кожний подвиг. Continue reading

СВЯТИЙ МАРК ЄВГЕНІК: СТОВП ПРАВОСЛАВ’Я НА ФЕРРАРО-ФЛОРЕНТІЙСЬКОМУ ПСЕВДОСОБОРІ 1438-1439 РОКІВ

Ми знаходимося на початку XV століття у Східно-Римській імперії під час правління їй імператора Іоана I Палеолога. Хоча його батько, Мануїл II, який об’їздив усю Європу в пошуках безрезультатної допомоги проти турків-османів, попереджає свого сина, що союз з папістами ніколи не матиме успіху, Іоан, з патріархом Йосипом і багатьма єпископами, наприкінці 1437 року відправляється в Італію, цю подорож оплачував папа, і, за загальним визнанням, їм усім видавалася мізерна їжа та надавалася жалюгідне житло. Оскільки у папи виникли проблеми з декількома його єпископами, які зібрали свої власні Собори (Королівство) і не визнали його суверенітет, а також, оскільки наступ османів також непокоїло Європу, римляни-візантійці вважали, що вони можуть звернутися за допомогою та провести на рівних підставах переговори з питань віровчення. Continue reading

ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ І БОГОЯВЛЕННЯ

До тридцятирічного Свого віку Ісус Христос не розпочинав всенародної проповіді Євангелія, тому що в юдеїв раніше тридцяти років не приймали звання народного учителя або священника. Коли ж настав для Господа час всенародної проповіді, то Іоан Предтеча у 15-й рік правління Тиверія за словом Божим сповістив по всій околиці Йорданській, що наблизилось Царство Небесне і гряде очікуваний Месія. Великий із пророків став проповідувати покаяння, необхідне для достойного вступу в Царство Його і тих, хто сповідав гріхи свої хрестив в Йордані. Хрещення, яке дало Іоану ім`я Хрестителя, за словами святителя Іоана Золотоустого, було тільки приготуванням до Таїнства Хрещення, а не самим Таїнством. Бажаючи освятити води дотиком до них пречистого єства Свого і встановити таїнство Хрещення, яке повинно було слугувати дверима в новий вічний завіт з Богом, Ісус Христос прийшов на Йордан до Іоана хреститися. Предтеча ніколи не бачив Спасителя, але Бог відкрив Хрестителю, що Він Месія; тоді Іоан з благоговійним здивуванням сказав. «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене? Але Ісус сказав йому у відповідь: облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду» (Мт. 3:14–15). Іоан тоді поклав руку на голову Спасителя і занурив Його у воду. Continue reading

ПРОБЛЕМА НЕ В ТОМУ, ЩО МИ ПОГАНІ, ПРОБЛЕМА В ТОМУ, ЩО МИ БРЕШЕМО.

Десять прокажених у своєму розпачі шукають милосердя у Христа, шукають зцілення з вірою та надією. Господь чує їх молитву, але не зцілює їх відразу, а закликає піти до священиків, щоб показати себе і підтвердити своє зцілення. Іншими словами, Господь хотів навчити їх послуху, що означає вияв віри, і що вона сприятиме їхньому зціленню, змінюють свою логіку і вступають у це очікування віри та надії. Вони зцілювалися, приходячи до священиків. Continue reading

ПО ВІРІ ВАШІЙ

І

В молитві закладена велика сила, бо то сила Бога, а Він чує наші молитви і, як Всесильний, відповідає на них, адже «бо не буває безсилим у Бога жодне слово» (Лук., 1:37). Господь чує молитви кожного з нас, дітей Своїх, і коли ми молимося щиро й з глибоким розчуленням серця, то «від усякої скорботи звільняє їх» (Пс., 33:18). Молитва зв’язує нас із Господом, та нам не слід чекати виконання нашого прохання одразу ж, як тільки звернулися з ним. Бог є джерелом сили нашої молитви, але відповідь залежить тільки від Його волі. Continue reading

ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ НА РІЗДВО ХРИСТОВО 2021 РОКУ БОЖОГО

ВАРТОЛОМЕЙ

З ЛАСТИ БОЖОЇ АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ – НОВОГО РИМУ І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

УСІЄЇ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ

ЛАСКА, МИЛОСТЬ І МИР

ВІД ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ, НАРОДЖЕНОГО У ВИФЛЕЄМІ

Брати співслужителі  і благословенні діти,

Досягнувши найславетнішого свята Різдва у тілі Спаса Христа, що зійшов до нас з висоти, ми прославляємо Його верховне небесне ім’я псалмами та гімнами. Втілення вічного Слова Божого є «головною сутністю нашого спасіння», невимовною «вічною таємницею» боголюдського спілкування. Господь, як чудово висловлюється св. Максим Сповідник, «будучи благодійником заради людей, став справжньою людиною людської природи, а те, як він став людиною, залишається зовсім неясним; бо Він став людиною понад людським» [1]. Continue reading

ЧОТИРИ ОГОЛОСНІ СЛОВА ДО ЧЕРНИЦІ: СЛОВО ДРУГЕ

Бо ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!

Мт. 11:30

Всевишній Творче, воістину більше меду всі Божественні слова Твої – устам моїм. Святі заповіді Твої всі небесні і духовні, всі мають силу життя вічного. Сам Ти нам це сказав: «Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя» (Ін. 6:63). Так що Ти називаєш їх ярмом, що називаєш тягарем? «Бо ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!» (Мт. 11:30). Continue reading

ДУМКА АФОНУ: СВЯТЕ ПРИЧАСТЯ БЕЗ МАЛОВІР’Я

У атмосфері загального страху, викликаного пандемією короновірусу, був оскаржений традиційний спосіб причастя Святих Христових Таїн. Люди, які не розуміють, що таке Церква, байдужі чи ворожі до християнської віри, вкинули й зростили серед наляканого народу ідею про те, що загальну ложечку потрібно скасувати, бо вона може передавати хворобу і наражати на небезпеку громадське здоров’я. Під вплив цієї ідеї, на жаль, потрапили деякі віруючі. Тепер вони не наважуються причащатися з однієї ложечки. Вони вважають, що наражають себе на небезпеку. Інші не дозволяють причащатися членам своєї сім’ї, бочячись поширення вірусу вдома. Continue reading

ЦЕРКВА І ЧАС

Вступ одного з найдавніших текстів християнської традиції, Послання священомученика Климента Римського до Коринфян, починається словами: «Церква Божа, яка перебуває в Римі, Церкві Божій, яка перебуває в Коринті». Грецьке слово paroikousa, яке я переклав як «перебуває», означає тимчасове перебування вигнаного, колона та прибульця, що протиставляється повноправному мешканцю, громадянину, по-грецьки katoikein. Це вступ і це звернення повторюється в кожен конкретний момент історії, повторюється тут і зараз, до Церкви Божої, яка перебуває, є мандрівником в Парижі. Тема мого сьогоднішнього звернення – месія, грецьке paroikein, перебування чужоземця, термін, що позначає місце християнина у світі, його досвід месіанського часу. Очевидно, що це – стійке словосполучення; зокрема, Соборне Послання Апостола Петра (1 Пет. 1:17) також говорить про час Церкви, вживаючи грецьке ho chronos tēs paroikias- «час мандрів», «перебування», що означає перебування прибульця. Continue reading

СВЯЩЕННІ СИМВОЛИ БІБЛІЇ

Окремі критики дозволяють собі жінок, які згадані у Святому Письмі, називати «блудницями». Біблія, як твір Духа Святого, має таке право, бо вони є священними символами Біблії. А крім Біблії хто може таке собі дозволити? Continue reading