Політику зазвичай характеризують як можливого мистецтво. Можливе не скрізь і не завжди одне й те саме, а досягається зусиллями та компромісами. Щоб політик міг продовжувати свою роботу та уникати реакцій з різних сторін, які могли б її розладити або створити ширшу соціальну шкоду чи заворушення, він вдається до компромісів. Він поводиться так, що, може, і не висловлює свою думку, але веде до рішень, недалеко від нього далеких. Таким чином, проблематика політики призводить до диференціації політичної дії та поведінки від особистої думки. Continue reading
Tag Archives: Фесалонікійськй університет ім. Аристотеля
УСПІННЯ БОГОРОДИЦІ
Джерело життя у гробі покладається, і гріб стає ліствицею до неба
Стихира Великої Вечірні свята Успіння Богородиці
У гімнографії Православної Церкви Богородиця називається «богом після Бога, що стоїть на другому місці після Святої Трійці». Деяким може здатися, що це терміни перебільшені, надмірні і догматично необґрунтовані. Однак це, звичайно, не так, оскільки вони передають квінтесенцію православного богослов’я та антропології. Continue reading
ЦЕРКВА І ПОЛІТИКА
Для членів Церкви цілком природно проявляти інтерес до політичного життя та піклуватися про рішення та вирішенні його проблем, будь то звичайний громадянин, будь то представники і керівники державної влади. Зрештою, і байдужість до політики – це форма політичної позиції людини.
Прагнення уникати використовувати політичну владу гідними її людьми, залишає її на відкуп нечестивими. А коли нечестиві – це не тільки поодинокі особистості, але і більш широкі кола або органи темних сил, які зазвичай виходять за межі національних держав і діють неконтрольовано, то проблема стає більш гострою. Особливо в наш час це переживання стало дуже болючим. З іншого боку, змішення цінностей в політиці з її нинішньою дискредитацією стає проблематичним, в той час як створення християнських партій або, тим більше, зв’язок Церкви з політичними структурами та планами не можуть бути виправдані з богословської точки зору. Continue reading
У РАЙ З ВІДВАГОЮ
Справедливо твердження, що в християнстві частіше ведеться мова про гріхи, ніж про чесноти. Тому воно сприймається як шлях поневірянь, метою якого є не пошук блага, але перш за все і головним чином, уникнути зла. Continue reading