Tag Archives: Білорусь

ІЄРАРХ БІЛОРУСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ – АРХІЄПИСКОП СЕРГІЙ (ОХОТЕНКО)

Posted on by

«… Ми всі, православні українці і білоруси, були, є і будемо рідними дітьми православної Помісної Київської Церкви…»

З проповіді архієпископа Сергія на Великдень 1959 р. Б.

Кожен народ має своїх праведних, які присвятили все своє життя своїй країні та нації. Всі вони заслужили визнання і пам’ять своїх народів, а деякі удостоїлися і Вищої слави – вінця Господа нашого Ісуса Христа. Але якою невимовної любов’ю Господньою потрібно палати, що б у важких обставинах добровільно взяти на себе і інший хрест – хрест допомоги іншому, нехай і братньому народу, зрозуміти його біль, вивчити мову, стать і його світильником православної віри … Саме таким був архієпископ Білоруської Автокефальної Православної Церкви українець Сергій (Охотенко). Continue reading →

ПРЕПОДОБНИЙ ФЕДІР ВАСИЛЬОВИЧ ОСТРОЗЬКИЙ, КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ, КНЯЗЬ

Posted on by

Пам’ять 11/24 серпня

Преподобний Федір, князь Острозький, здобував славу влаштуванням храмів і захистом Православ’я в Великому Князівстві Литовським, старобілоруської держави, від насильств папізму. Він походив від роду святого рівноапостольного князя Володимира (пам’ять 15 липня) через його правнука Святополка-Михайла, князя Туровського (1080-1093), великого князя Київського († 1113). Перший раз ім’я преподобного князя Федора згадується під 1386 роком, коли польський король Ягайло й Великий князь Вітовт затвердили за ним спадкове володіння – Острозький округ і збільшили Заславським і Корецьким округами. Continue reading →

НОВОГРУДСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА МИТРОПОЛІЯ (КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я)

Posted on by

На східнослов’янських територіях у різні часи були засновані три митрополії грецького обряду: Київська, Новогрудська і Галицька.

Перша, Київська митрополія, заснована в кінці X ст. і включає в себе всі землі, які в той час були під пануванням варязької династії русів. Київська митрополія встановила на найважливіших тогочасних політичних центрах єпископства. До 1200 року були вже єпископства: у Великому Новгороді, Чернігові, Переяславі, Білгороді, Юр’єві (Запольському), Полоцьку, Галичі, Володимирі-Волинському, Перемишлі, Турові, Холмі, Смоленську і, мабуть, Новогрудку. Continue reading →

СВЯЩЕНОМУЧЕНИК МЕРКУРІЙ СМОЛЕНСЬКИЙ, КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Posted on by

Пам’ять 7 / 20 серпня

Був ченцем Києво-Печерського монастиря. На Смоленській кафедрі, ймовірно, був спадкоємцем єпископа Лазаря, бо розділив зі своєю паствою жахіття навали Батия. В описі Києво-Печерської Лаври про нього говориться: «Святий Меркурій, єпископ Смоленський, убитий Батиєм в 1347 році». Святитель, справою й словом прославивши Святу Трійцю в країні земних мандрів, тепер славить Її біля престолу Божого. Після блаженної кончини святого мощі чудесним образом припливли по Дніпру до Києва й були покладені в Ближні (св. Антонія) печери. Continue reading →

ВИДАННЯ ПЕРШОЇ ДРУКОВАНОЇ ПСАЛТИРІ КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я ФРАНЦИСКОМ СКОРИНОЮ (Оновлено, можна завантажити саму відскановану Псалтир)

Posted on by

Пам’ять 24 липня / 6 серпня

24 лмпня / 6 серпня 1517 в Празі побачила світ перша друкована книга Франциска Скорини – Псалтир. Він був надрукований на білоруському ізводу церковнослов’янської мови, але частка тодішньої живий (літературної) білоруської мови становило в ньому не менше 35-37%%. При цьому канон Псалтиря був православним і включав в себе 151 псалмів.

Білоруський першодрукар Франциск Скорина надавав важливе значення своїй першій книжці. У передмові він писав: «Дітям малим початок всяке добре науки». У Псалтирі були відомості по таких галузях знань, як граматика, логіка, риторика, музика, математика. Скорина писав: «Вона [Псалтир] пожиточним суть всякого людині, мудрому і недуже, багатому і убогому, молодому і старому, найбільш критим вони ж хочуть мати добрі звичаї і познати мудрість і науку».

Псалтир Ф. Скорини. Прага, 1517 р.

Continue reading →

Оновлення бібліотеки нашого сайту

Posted on by

Акты Виленской археографической комиссии. Том XXXIII. Акты, относящиеся к истории Западно-русской церкви. Вильна.: Тип. “Русский почин”, 1908 г. – 651 с.

Велика кількість Актів і документів Віленського центрального архіву (19244 Актових книг) і бажання досліджувати минуле Великого Князівства Литовського, викликали потребу особливої ​​комісії для розбору в місті Вільна древніх Актів. Continue reading →

СУПРАСЛЬСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

Posted on by

Пам’ять 28 липня / 10 серпня

Історія Супрасльської ікони Пресвятої Богородиці нерозривно пов’язана з історією Супрасльської Лаври. Тому найперше варто доторкнутися її історії.

Початок заснування Супрасльського чоловічого монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці було покладено ще в XV столітті. У 1498 році Новогрудський воєвода і маршалок Великого Князівства Литовського Олександр Ходкевич, разом з архієпископом Смоленським (будучим митрополитом Київським) Йосипом Солтаном заснував монастир у Городку, неподалік від Супраслю. Однак світське життя навколо існуючого там замку заважала духовної зосередженості ченців, і двома роками пізніше монастир був перенесений на кладовищі Сухи Хруд, де і було покладений початок Супрасльської Лаврі. Continue reading →

ОТРИМАННЯ І ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩІВ ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИКА АФАНАСІЯ БРЕСТСЬКОГО (1649 р. Б.)

Posted on by

Пам’ять 20 липня / 2 серпня

Мученицька смерть святого страстотерпця Афанасія, ігумена Брестського, послідувала 5 вересня 1648 (відомості про життя та подвиг поміщені в цей день). Протягом восьми місяців тіло страждальця за Православ’я лежало в землі без церковного відспівування. 1 травня 1649 один хлопчик вказав братії Брестського Симоновського монастиря місце поховання ігумена. Земля, в якій був похований мученик, виявилася тимчасово належала єзуїтам, тому довелося діяти таємно. Вночі ченці викопали нетлінне тіло ігумена і негайно перенесли на інше місце, а вранці – в свій монастир, де через кілька днів, 8 травня, з честю поховали біля правого криласу в головному храмі монастиря на честь преподобного Симона Стовпника. Continue reading →

СВЯТА ПРАВЕДНА ДІВА ЮЛІАНІЯ, КНЯЖНА ОЛЬШАНСЬКА

Posted on by

Пам’ять 6 / 19 липня

Після того, як Великий князь Ольгерд визволив Київ від влади татар, у їм керувала білоруська князівська династія Ольшанських. Саме з цього знакомитого роду походила княжна Юліанія. Оскільки  князівському володінні було Волинське містечко Дубровиця, що на лівому березі річки Горинь, частина роду писалася як  Дубровицькі-Ольшанські. Continue reading →

СЛОВО В ДЕНЬ СОБОРУ БІЛОРУСЬКИХ СВЯТИХ

Posted on by

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа

Сьогодні, у третю неділю після П’ятидесятниці, Свята Православна Церква святкує Собор Білоруських святих. Це велике свято не тільки нашого, білоруського народу, а й усього Київського Православ’я. Адже велика кількість святих, якими Господь прославив Білорусь, є справжні світильники не тільки Київського, а й Вселенського Православ’я.

Від глибини століть наші предки здійснювали подвиг святості, прославляючи Батьківщину і все Київське Православ’я. Адже саме на Білоруської землі його постала дівоче чернецтво, яке започаткувало у Заслав’ї княгиня Рогніда-Анастасія, саме на нашій землі засіяв святитель Кирило Туровський – Златоуст Київського Православ’я; в Білоруському Полоцьку здійснила свій великий подвиг свята Єфросинія Полоцька – не тільки перша прославлена свята Київської Русі, а й перша жінка, мощі якої поклали в Києво-Печерській лаврі, … і цей список святих, що засяяли подвигом своїм на землі білоруській дуже великій, бо віра білоруського народу завжди була сильна і багато його дітей без вагань брали хрест свій і крокували за Господом . Continue reading →