СВЯТИТЕЛЬ КИРИЛО ТУРОВСЬКИЙ

Пам’ять 28 квітня / 11 травня

Святитель Кирило Туровський народився у відомій багатій родині, в білоруському місті Турові, що знаходиться на річці Прип’ять, та отримав ґрунтовну освіту (знав кілька іноземних мов, грецьку та візантійську літературу).

Не маючи ні пристрасті, ні прагнення до матеріальних багатств, найбільше він був захоплений думками про вищі предмети буття.

З більшою ретельністю Кирило вивчав Біблію та творіння Святих Отців, що вели до спасіння. Згодом він став неперевершеним знавцем Святого Письма, приймаючи його не тільки розумом, а й серцем. Continue reading

ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ І ПРИМИРЕННЯ! [ТРАГЕДІЯ ЛЮДЕЙ ВІЙНИ В ОДНІЙ КОРОТКІЙ БІОГРАФІЇ...]

На цій давній світлині мій рідній дід – батько мого батька Семен Михайлович Рудюк 1919 р. н. Загинув у Колтівському прориві (Бродівський котел), в боях за Львів 27 липня 1944 р. Через декілька днів 5 серпня 1944 р. народився мій батько Микола Семенович Рудюк. Мобілізований до лав Червоної армії після звільнення села Криворудка, Антонінського р-ну, Кам’янець-Подільської обл. (тепер Красилівський р-н, Хмельницької обл.) 15 березня 1944 р. Пережив страшні бої під Тернополем. Там загинуло чимало наших односельчан. Тяжка і трагічна доля цих молодих хлопців. Continue reading

АКАФІСТ СОБОРУ ЗАКАРПАТСЬКИХ СВЯТИХ

Святкування 1-ша неділя після 11/24 травня

Кондак 1

Обрані Богом для свідчення православної віри, святителі, сповідники, преподобні і праведники Закарпаття, що землю цю своїм навчанням просвітили та кров’ю вашою освятили, жахів катів своїх не побоялися, любов до Бога навіть смертю своєю виявили єси. І за страждання ваші вічні вінці з рук Вседержителя прийняли. Тому, шануючи святу пам’ять вашу, так співаємо вам: Continue reading

ПОХОВАННЯ ХРИСТА І ЖІНКИ-МИРОНОСИЦІ У БОЖЕСТВЕННІЙ ЛІТУРГІЇ

Сьогоднішнє Євангеліє, брати мої, переносить нас в події Страсної П’ятниці. Христос, прикутий до хреста, прийняв смерть. Скажіть мені, хто поховає Його? Хто знайде в собі сміливість звернутися до Пилата і попросити дозвіл віддати останні почесті Тому, хто був засуджений до смерті? Час йде, але ніхто так і не з’являється … Де ж всі ті, хто слухав велике вчення Христа? Де ж ті, кого Він зцілив? Де Його учні, де Петро, який говорив, що помре разом з Ним? «Не стало відваги в учнів»! Continue reading

ТРАГІЧНІ РОКОВИНИ…

ХРИСТОС  ВОСКРЕС!

Дорогі друзі! Як добре, що цієї статті передують у ці дні слова перемоги воскреслого Христа над смертю. Сьогоднішня стаття про трагічну сторінку нашої української історії, про депортацію 150 тисяч українців з їх етнічних територій Надсяння, Підляшшя, Холмщини і Лемківщини. Фактично часткова депортація вже тривала ще з часу «визволення» цих земель радянськими військами, на яких збройну боротьбу продовжували воїни УПА. 28 квітня 1947 року була введена в дію угода між двома комуністичними режимами московським і польським. Continue reading

ПРАПОР У РУКАХ ХРИСТА

Христос спускається в пекло. Мозаїка на марці пошти Греції (1970 р.)

Прапор в руках Христа є виключно на іконах, пов’язаних з Воскресінням і зішестям в пекло, і більше ні на яких інших.

Вперше в руках Христа прапор з’являється на зображеннях, характерних для західноєвропейського християнства – а саме, на іконах «Descensus ad inferos», Зішестя в пекло. Вони пов’язані з догматом Апостольського Кредо.  Саме на ілюстраціях цього догмату, причому тільки починаючи з XII ст., у руках Христа вперше з’являється прапор. Continue reading

ЦЕРКВА ЗАКЛИКАЄ НАС ВОСКРЕСНУТИ РАЗОМ З ГОСПОДОМ

У задушливій атмосфері сучасного матеріалістичного глухого кута, після непроглядної темряви і святої скорботи і здивування перед обличчям Страстей Господніх, в день Світлого Воскресіння Христового ми всією Церквою переживаємо радість Воскресіння Господнього, славу Воскреслого, позбавлення відроджених. Саме в цьому світло і сяйво цього Свята.

Як по-богословські  точно, урочисто і поетично проповідує Йосип Вриєнний в своєму слові «На Світле Свято»: «Пасха – перехід від темряви до світла; Пасха – вихід з пекла на землю; Пасха – сходження від землі до небесного; Пасха – перехід від смерті до життя». Continue reading

СВЯТКОВЕ ПАСХАЛЬНЕ СЛОВО

Із запаленими лампадами і просвітленими обличчями ми зустрічаємо в цьому році свято Святого Воскресіння – диво дивне нашої віри і найбільшу подію людської історії. Адже Воскресіння одночасно є і історичним фактом, і незбагненним дивом. Коли ми говоримо про історичний факт, ми маємо на увазі якусь подію, підтверджену людьми, яка засвідчена і зберігається в пам’яті. Коли ми говоримо про диво, мова йде про подію, що виходять за рамки умов світу: місця, часу і сприйняття людського розуму. Це і є чудо, факт, що залишається для нас ірраціональним і невимовним. Ірраціональним, оскільки наш розум не може знайти йому пояснення, і невимовним, оскільки наша мова не здатний повною мірою описати його. Тому Воскресіння Христа, так само як і всякий чин Господній, Церква не ставить під певне трактування, але проповідує про нього. А віруючий шанує його, не намагаючись знайти йому пояснення. Continue reading

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ

+ ВАРФОЛОМІЙ

МИЛІСТЮ БОЖОЮ АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ,

НОВОГО РИМА І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

ВСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ

БЛАГОДАТЬ, МИР ТА МИЛІСТЬ ВІД ХРИСТА, ЩО ВОСКРЕС У СЛАВІ

***

Возлюблені у Господі боголюбиві браття та чада у Воскреслому Господі,

«У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ» (Ін. 16:33), стверджує Господь, що Сам переміг смертю смерть поколінь людей. Христос воскрес ! – виголошуємо до всіх ближніх і далеких від цієї Святої кошари, що переживає Хреста і печалі в світі, але і з двору Воскресіння, з цього куточку землі, з граду Константина, звідки заявляють, що “життя управляє”, розчиняючи всіх видів розпаду і смерті. Continue reading

ВЕЛИКА СУБОТА: ЗІШЕСТЯ ХРИСТА В ПОХМУРЕ ЦАРСТВО СМЕРТІ

Богослужіння Великої суботи дарувало нам не тільки благодать, а й досконалу радість і значимість цих священних днів. Ми спромоглися духовного єднання з Господом в переході з Гетсиманського саду до жахливої Голгофі, до життєдайної і цілющої Гробниці, чужої Гробниці, де Син Божий пробув цілих три дні. Підкреслюю, чужий Гробниці, бо Господь «прийшов до своїх, і свої Його не прийняли», Він прийшов до своїх, але не відкрили вони Творцеві світу, і все життя Він залишався чужим. Чужий в створеному Їм світі. Чужий в обраному, любимому народові. Чужий до самої Своєї смерті, бо не знайшлася ні одна гробниця, яка належала б Йому і прийняла б Його, і був Він похований в гробниці праведного Йосифа Ариматейського. Continue reading