«МІНСЬКИЙ» СИНОД РПЦ: ПІДСТАВИ, РЕЗУЛЬТАТИ, НАСЛІДКИ

15 жовтня в Мінську відбулося виїзне засідання Синоду Російської Православної Церкви під керівництвом Патріарха Кирила (Гундяєва), яка прийняла цілком передбачуване рішення про розрив євхаристійного спілкування з Константинопольським патріархатом. Поряд з цією подією і фактом його проведення вибухнув скандал – за публічну критику поведінки Патріарха Кирила і обговорення його охорони священика Мінської єпархії Білоруського Екзархату о. Олександр Шрамко забороненого в служінні і відправленого за штат. Ці події викликали жваве обговорення на сторінках ЗМІ та соціальних мережах, яке поставило деякі гострі питання. У цій невеликій статті ми спробуємо проаналізувати і дати відповідь на деякі з них. Continue reading →

ДУМКИ ПРО УКРАЇНУ

Ні для кого нині не є секретом, що Вселенський Патріархат Константинополя прийняв рішення надати автокефалію православним християн України (рішення Синоду від 20 квітня 2018 г.). Дане рішення прийнято під його особисту відповідальність (канони 9, 17 і 28 IV Вселенського собору).

Дане рішення було практично нав’язано подіями в Україні протягом останніх 25 років, де існує так звана «канонічна» Церква, яка перебуває під юрисдикцією Московського Патріархату, і дві, так звані «розкольницькі» церкви, що знаходяться під юрисдикцією Патріарха Філарета і митрополита Макарія. Все це дає привід поставити під сумнів і накликати дуже важкі випробування на єдність між усіма тими, хто у цій країні сповідує православну віру. Крім того, ця нескінченна криза ставить під загрозу всі загальні блага суспільства. Треба бути або сліпим, або бездушним, щоб не усвідомлювати, що насильство і безчинства, які відчувають практично щодня наші православні брати і сестри в Україні, є неприйнятними, нестерпними та непрощенними. Continue reading →

ПОВІДОМЛЕННЯ ВСЕЛЕНСЬКОЇ ПАТРІАРХІЇ

Під головуванням Його Всесвятості, Вселенського Патріарха, Святий і Священний Синод зібрався на чергове засідання з 9 по 11 жовтня 2018 року для вивчення та обговорення питань порядку денного.

Священний Синод детально та тривалий час обговорював церковну справу України в присутності Його Преосвященства Архієпископа Даниїла Памфільського та Його Преосвященства Єпископа Іларіона Едмонтонського, Патріарших Екзархів в Україні, та ухвалив після розширеного обговорення: Continue reading →

СВІТ ТА ЧЕРНЕЦТВО

Зміна світу впливає на чернецтво. Але чернецтво має залишатися незмінним. Зниження статусу православного чернецтва в епоху секуляризації є неприпустимим.

Церковне життя не повинне піддаватися ніяким впливам. Її постулати зобов’язані зберігатися, чернечі ідеали не слід переглядати. Вони повинні продовжувати дарувати суспільству дух аскези, стриманості і смирення, які так важливі у нашому житті. У період свого розквіту чернецтво дарувало славу Церкви. Зараз же чернецтво представляється світу чимось зайвим, несучасним, марним і навіть шкідливим. Continue reading →

РОЛЬ ПРАВОСЛАВНОГО ЧЕРНЕЦТВА В ІСТОРІЇ ЦЕРКВИ

Трохи подумаємо над тим періодом святої П’ятидесятниці, коли всі були осяяні незгасним світлом Воскресіння Христового.

Я не знаходжу більш відповідного вітання, ніж те, яке ми чуємо під час літургії: брати і сестри, Христос Воскрес і Він між нами і був, і є, і буде.

Говорити про чернецтво будь-кому, коли він ще не досяг зрілості у чернечому житті, складно і небезпечно. Continue reading →

СОБОРНИЙ І ІЄРАРХІЧНИЙ УСТРІЙ ЦЕРКВИ ЯК ДАР БОЖИЙ

У даний час ведеться багато дискусій з приводу соборного ладу або так званої соборної системи Церкви. Дійсно, соборний устрій є характерною ознакою Православної Церкви, оскільки управління всіма Помісними Церквами засноване на принципі соборності, на так званому «соборному розумі», а не на думці однієї конкретної людини. У Православній Церкві ми спираємося на рішення Помісних і Вселенських соборів і діємо за принципом «завгодно Святому Духові і нам», «завгодно було Собору», а не керуємося приватними судженнями окремих членів Церкви. Звичайно, у тому випадку, якщо який-небудь член Церкви досяг святості або стану обожнення, тоді він самим своїм життям і своїм наочним прикладом висловлює внутрішній дух Церкви і є авторитетом в питаннях духовного життя. Ось чому часто бувало так, що рішення, які приймалися Помісними і Вселенськими Соборами, ґрунтувалися на позиції деяких святих. Continue reading →

ЄРЕСЬ ПАПІЗМУ? ВІДПОВІДЬ МИТРОПОЛИТУ ІЛАРІОНУ АЛФЕЄВУ

Тристоронній диспут між українцями, росіянами та Вселенським Патріархатом про можливість церковної незалежності України обіцяє бути найсерйознішою проблемою для православної християнської єдності нашого покоління. З чисто політичної точки зору українська автокефалія представляє для Російської Православної Церкви повну катастрофу. Вона не тільки позбавить РПЦ однієї третини її парафій та підірве проект «Русский Мир», але і докорінно відкине претензії Московського Патріархату на лідерство у всьому православному християнському світі. Continue reading →

ПОКАЯННЯ ЗГІДНО ВЧЕННЮ СВТ. ГРИГОРІЯ ПАЛАМИ

Святитель Григорій Палама, як усім відомо, є великим світильником Православної Церкви, який досяг успіху в своєму богослов’ї, яке є плодом його життя у Христі, спрямованому на те, щоб у ту епоху оживити і відродити православне богослов’я у всій його глибині. На Святій Горі говорять, що богослов’я свт. Григорія Палами накрило всі пусті і марні слова минулого і майбутнього. Святий Святогорець починає своє життя на Святій Горі з нашого монастиря, місця нашого покаяння, Великої обителі Ватопед, навчався розумному укладенню та подвижницькому-аскетичному життю у Ватопедського старця прп. Никодима ісихаста. Освічений, завдяки подвижницькому діяльному життю, Духом Святим, свт. Григорій отримав духовну мудрість і став досконалим учителем чеснот і життя у Бозі. Continue reading →

НЕПРАВОСЛАВНЕ ПРАВОСЛАВ’Я ПУТИНА

Останнім часом експерти Америки і Європи приписують релігійні мотиви дій Володимира Путіна. Чи можна звинувачувати православ’я у його військових вторгненнях, реакційної політики і антизахідної риториці?

Зрозуміло, що ні!

Думка про те, що українська криза має релігійні причини –  є фактично невірною і релігійно образливою. Що гірше, вона ще політично нерозумною і прямо грає на руку любимому наротиву Путіна про війну культур. Continue reading →

ПРАВОСЛАВ’Я – НАДІЯ НАРОДІВ ЄВРОПИ

І Вступ

Єдина Європа ХХІ-го століття знаходиться в пошуку своєї ідентичності. «Європейська самобутність-ідентичність» не була важливою проблемою, оскільки її формували тільки економічні і політичні чинники. Однак з того часу, як культурні та, особливо, релігійні чинники довелося вирішувати з точки зору пошуку цієї ідентичності, розгорнулися серйозні дискусії, виникли напружені розбіжності і гострі конфлікти відносно того, щоб «Європейська конституція» не відображала у собі християнської ідентичності Європи. Continue reading →